Незважаючи на статус прифронтового міста, Дніпро впевнено тримає культурний фронт. В нас працюють театри з достатньо щільно наповненими залами, декілька концертних залів. Та і виставки відкриваються з великою кількістю відвідувачів – варто згадати хоча б нещодавнє святкування 110-річчя Дніпровського художнього музею. У Міжнародний день музеїв, який відзначається 18 травня, на дніпрян та гостей міста також чекає цікава програма. Журналістка «Нашого міста» поцікавилась, чим зараз живуть музеї у Дніпрі, яким бачать своє майбутнє.
Народжується міська музейна асоціація
Цьогоріч навесні з’явилась новина стосовно того, що музейники Дніпра об’єднаються та створять міську асоціацію з широкими повноваженнями. Її перше засідання пройшло 20 березня у Музеї історії Дніпра. Ініціатором створення музейної асоціації стала Дніпровська міська рада. Але до неї будуть входити не тільки ті музеї, які підпорядковуються безпосередньо департаменту гуманітарної політики ДМР. Серед її активних учасників – наприклад, приватний технічний музей «Машини часу».
– Зараз міська музейна асоціація перебуває у стані зародження, – розповідає Володимир Маліков. – Але сподіваюсь, в нас все вийде. Хочемо також звернути увагу дніпрян та гостей міста не тільки на великі, а й на маленькі цікаві музеї – наприклад, музей Університету митної справи та фінансів. Або Музей Олександра Поля при «Дніпровській політехніці». Зараз працюємо над створенням сайту, завдяки якому буде змога отримати інформацію щодо кожного закладу.
Планується, що міська музейна асоціація допоможе вирішувати певні проблеми музейних установ, а також збільшить їхню привабливість. Окрім великих музеїв до неї увійдуть ма ленькі, поки що мало відомі містянам. Це музеї, які, наприклад, розташовані в освітніх установах, на підприємствах, а також приватні заклади. Головою музейної асоціації обрано Володимира Малікова, завідуючого Музею Вадима Сідура.
У Музея Вадима Сідура насичене життя
Музей скульптора Вадима Сідура якраз є одним з таких не дуже розкручених поки ще місць. Навіть багато хто з дніпрян, які все своє життя мешкають у нашому місті, не знають про його існування. Але останніми роками цей музей набуває все більше популярності. Нова сторінка його життя розпочалася після того, як він увійшов до складу Музею історії Дніпра. Тепер в цих установах з’явились спільні екскурсійні маршрути.
– Щоб потрапити до нас на екскурсію, треба записатись заздалегідь через соцмережі, – пояснює Володимир Маліков. – Ми формуємо групи з бажаючих та проводимо з ними екскурсії. Наразі спостерігаємо підйом зацікавленості до нашого музею. В нас вже є декілька артефактів, які пов’язані з Вадимом Сідуром. Це дві скульптури, одна з яких знаходиться у Музеї пам’яті єврейського народу і Голокост в Україні, іншу нещодавно було подаровано Дніпровському художньому музею. Зараз готуємось до святкування 100-річчя з дня народження Вадима Сідура, яке буде 28 червня. Буде багато цікавих заходів.
Дніпряни продовжують активно розвивати зарубіжні контакти заради того, щоб ім’я та творчість нашого земляка Вадима Сідура були відомі якомога більшій кількості людей в Україні та за її межами. Як відомо, скульптор жодного разу за життя не був за кордоном, але він багато років поспіль товаришував з німецьким професором Карлом Аймермахером. Зараз йому вже більше 80 років, він мешкає у Берліні і зберігає багато ескізів творів Вадима Сідура. За деякими з них у різних містах Європи були свого часу встановлені пам’ятники. Дніпровські діячі культури вже декілька разів бували в гостях у Карла. Нещодавно там побував відомий скульптор з Кам’янського, заслужений художник України Гарнік Хачатрян. Він отримав оригінали ескізів Вадима Сідура, завдяки яким незабаром у Дніпрі з’явиться вражаючий монумент. Таким чином, діяльність музею сприяє появі у місті нових знакових об’єктів.
Не втеча від реальності, а підтримка духу
Чи потрібні зараз українцям загалом та дніпрянам, зокрема нові музейні проєкти? Однозначно, так. Ба більше: дуже багатьом з нас вони необхідні.
– У творів мистецтва є властивість тримати нас у тонусі, – впевнений Володимир Маліков. – Вони заряджають нас позитивною енергетикою. Саме тому зараз потрібно звертати увагу на діяльність різних музеїв. Звісно, передусім тих, які присвячені подіям російсько-української війни, бо треба фіксувати все те, що зараз відбувається. Але, водночас, люди із задоволенням відвідують мистецькі, науково-технічні, історичні, навіть суто розважальні виставки.
Відвідування ефектного вернісажу, перформансу, презентації – це аж ніяк не спосіб втечі від реальності. Насамперед це значуща підтримка нашого духу та морального стану за часів важких драматичних подій, які ми переживаємо.
Одні музеї зачиняються, інші відкриваються
Багато хто з дніпрян пам’ятає, що декілька років тому у місті працював та влаштовував гучні презентації та проводив яскраві експозиції Музей українського живопису. Невдовзі після початку великої війни його історія завершилась. У той час, щодо фінансування музеїв, Володимир Маліков вважає, що воно у Дніпрі продовжує триматись на довоєнному рівні. Звісно, змоги активно розвиватись поки що немає. Але підтримувати цікаве життя у закладах можливість є. Іноді навіть можна спостерігати народження нових.
Наприклад, наприкінці квітня у Дніпрі з’явилась ще одна локація, яка пов’язана з образотворчим мистецтвом. Це сквот на вул. Івана Акінфієва, 5, поряд з будинком-музеєм Дмитра Яворницького, який є філіалом Дніпровського художнього музею. Сквот – це покинуте приміщення або будинок, де часто вирує мистецьке життя. Тут незабаром з’являться творчі майстерні художників, які іноді будуть відкриті для відвідування заради майстер-класів. Вже зараз на другому поверсі можна побачити роботи сучасних майстрів – таких як Богдан Бичковський, Олександр Король, Сергій Алієв-Ковика. Їх можна безоплатно оглянути у зручний час.
Є підтримка міської влади та меценатів
Чимало цікавих музейних проєктів зараз втілюються у життя завдяки підтримці міської влади. Це той самий Музей Вадима Сідура, Музей історії Дніпра, Дніпровський художній музей. І це дуже важливо. Дуже тішить те, що до справи популяризації музейних цікавинок підключився соціально відповідальний бізнес. Можна стверджувати, що наразі відбувається своєрідне відродження давньої традиції підтримки музеїв меценатами. У ній беруть участь і приватні особи, і великі корпорації, які добре відомі на вітчизняному ринку. І це чудово!
Завдяки благодійникам Дніпровський художній музей до свого 110-річчя отримав обладнання для проведення майстеркласів та інших мистецьких заходів, також були оновлені музейні меблі. І, звісно, з’явились нові експонати. Це картини відомих сучасних митців – таких як Владислав Шерешевський, Антон Логов. А ще скульптура Віктора Проданчука «Вічні і геніальні», яка присвячена видатним митцям світового рівня. Тож життя, у тому числі й музейне, продовжується.
