ЕКСКЛЮЗИВ Свідки танення льодовиків: які таємниці зберігають озера Березанівки у Дніпрі

На околиця лівобережжя Дніпра знаходиться озерна система історичних поселень Березанівки і Кам’янки Старожитньої. Зараз вона відома як система озера Шпакового з трьома греблями, до якої додалось ще озеро Магнезит. Про таємниці цих озер під час екскурсії на якій побували журналісти «Наше місто», розповів краєзнавець Олександр Ярошенко.

Раніше ця озерна система була безперервною. Після будівництва траси на Полтаву і дамб її вигляд значно змінився. Озера наповнюються з підземних джерел, з’єднуються між собою і впадають у р. Дніпро.

Одне з наймальовничіших – озеро Шпакове 1, або, як його раніше називали, Чередницьке, – відноситься до другої надзаплавної тераси.

«У давню добу, коли танули льодовики, річка Дніпро була дуже широкою і доходила до меж сучасного житломасиву Лівобережний 3. Озеро Куряче, яке там знаходиться, – це вже третя надзаплавна тераса. Правий берег не дуже змінився, бо він високий, а лівий – кардинально. Коли льодовики танули, вода відступала і утворювалися тераси чи такі собі сходинки», – розповів краєзнавець.

Озеро Магнезит чарує своєю красою. Зараз воно оточене декількома загатами та має широку заплаву з очеретами, відому як Рукави, де колись водилося безліч риби.

Однак, занурившись у глибину минулого, можна дізнатися, що в середині 19 століття озеро Магнезит було зовсім іншим. У ті часи воно сильно пересихало, і на його місці утворювався брід, який мав важливе значення.

Цей брід слугував перетином трьох шляхів:

• Один шлях вів з Обухівки через піщані кучугури.
• Другий шлях йшов від пристані Кам’янка.
• Третій шлях з’єднував брід з Горянівськими хуторами.

Брід на озері Магнезит відігравав значну роль у житті місцевих жителів, адже він поєднував між собою різні населені пункти та полегшував торгівлю та пересування.

Назву Магнезит це озеро отримало на честь однойменної будівельної компанії, яка у Березанівці будувала котеджи.

Під час екскурсії вдалося також побувати у мальовничому лісі біля Березанівки. Його висадили у 50-60-ті роки минулого століття на пісочних ґрунтах, бо місцеві мешканці дуже страждали від пилових бурь.

Фото автора.