Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію, який суттєво змінить порядок військового обліку, проведення мобілізаційної компанії та відповідальності військовозобов’язаних. Рішення законодавчої влади має завізувати глава держави, а остаточна редакція документа стане відома після офіційного опублікування. Через місяць після публікації він набуде чинності. Що передбачає новий закон про мобілізацію. У темі розбирався журналіст “Нашого міста”.
Мобілізація без демобілізації
Новий закон про мобілізацію №10449 – це законопроєкт про внесення змін до вже існуючих законодавчих актів України з окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Передбачалося, що одним із ключових пунктів нового закону стане питання про демобілізацію військовослужбовців, які відслужили три роки.
Але цього не сталося. Депутати в більшості своїй проголосували проти, що викликало в суспільстві величезний резонанс.
– Військові – це живі люди, вони теж мають право знати своє життя і своє майбутнє, – зазначає народний депутат Олексій Гончаренко. – Ув’язнений знає, скільки йому сидіти у в’язниці, чому військовий не знає, скільки йому служити? Це ж не означає, що через 36 місяців людину обов’язково з армії приберуть. Хочеш служити далі – честь, респект, подяка, шана. Втомився, вимотався – будь ласка, йди додому. Мені здається, це очевидна річ, це правильно , це справедливо стосовно цих людей.
Парламентар стверджує, що від термінів демобілізації, залежить моральний дух і стан українських військових. Утім, це очевидно. Сьогодні у Верховній Раді заявляють про необхідність окремого закону про демобілізацію. Але поки що проголосований закон №10449 демобілізацію не передбачає.
Військовозобов’язаним потрібно звірити персональні дані
Коли закон набуде чинності, посиляться правила військового обліку. Адже ні для кого не секрет, що багато військовозобов’язаних не поспішають отримувати повістки і всіляко “шифруються” від воєнкомів.
Тепер же всі призовники, військовозобов’язані та резервісти через 60 днів від дня набрання чинності Закону мають з’явитися до ТЦК, до ЦНАПу або скористатися електронним кабінетом і пройти звірку персональних даних з обліковими даними ТЦК.
Електронний кабінет наразі є добровільним, це є альтернативою фізичного приходу до ТЦК СП для поновлення даних, людина дистанційно з будь-якого місця України чи світу. Тобто, такий кабінет максимально спростить комунікацію з тцкашниками. Для цього, зрозуміло, необхідна добра воля самого військовозобов’язаного.
Нагадаємо, що ще в січні Верховна Рада ухвалила закон №10062 про вдосконалення Єдиного електронного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”, який передбачає запровадження повноцінного електронного обігу потенційних захисників країни.
Такий електронний помічник полегшить роботу ТЦК.
– Нам, безумовно, дуже став у нагоді реєстр військовозобов’язаних “Оберіг”, який дає об’єктивну картину щодо кадрового потенціалу, – зазначає Олена Кузіна, начальниця служби зв’язків із громадськістю Дніпропетровського обласного ТЦК і СП. – Якщо кожен військовозобов’язаний зареєструється в новому електронному кабінеті, це також спростить комунікацію. Одна справа, працювати з паперами. Інша – мати всю інформацію “в цифрі”.
Зниження призовного віку та обов’язковий медогляд
За новим законом мінімальний вік для мобілізації тих, хто не служив строкову службу, знижено з 27 до 25 років. При цьому введено обов’язкове проходження медичного огляду для всіх військовозобов’язаних. Як він відбуватиметься?
– Порядок дій такий, – роз’яснює Олена Кузіна. – Військовозобов’язаний (від 25 до 60 років) приходить за місцем проживання до ТЦК, де уточнюють його особисті дані і дають направлення на проходження ВЛК з конкретними термінами проходження комісії. На підставі постанови ВЛК визначають: придатний чи не придатний до військової служби (новий закон не передбачає статусу “обмежено придатний” -Авт). У будь-якому разі дають військово-обліковий документ. Одразу з військкомату направити на нуль не можуть. Це брехня! Спочатку військовозобов’язаного направлять на військову підготовку при навчальних центрах.
Речниця обласного ТЦК і СП наголосила, що чутки про те, що людей начебто “хапають на вулицях” і за два дні відправляють на фронт, поширюються ворожою пропагандою.
– Якщо за часів АТО/ООС російська ІПСО була спрямована на дискредитацію українських військовослужбовців, яких називали “алкоголіками”, “наркоманами”, “карателями”, “бандерівцями”, то нині, під час великої війни, агресор намагається спаплюжити працівників ТЦК і саму мобілізаційну кампанію, – заявляє Олена. – Стільки разів звертала увагу на те, що обурення з приводу мобілізації в Україні з’являються насамперед у російських пабліках.
Захищати Україну зможуть ув’язнені
Парламент підтримав за основу законопроєкт №11079-1 про можливість добровільної мобілізації ув’язнених. Так, законопроєкт передбачає добровільну участь засуджених у бойових діях.
Утім, одного бажання засудженого недостатньо. Насамперед, він має подати відповідну заяву на проходження військової служби в установу, де відбуває покарання. Потім пройти медогляд у в’язниці і лише після цього його дані потрапляють до ТЦК, де військова частина розглядає можливість мобілізації.
За умови, якщо фізіологічно-психічний стан ув’язненого відповідає вимогам, його заява разом із пакетом документів надходить до суду, який ухвалює рішення: задовільний, чи ні. За позитивного рішення Нацгвардія доставляє засудженого до ТЦК, де формують відповідні спеціалізовані підрозділи військових частин.
Адміністративний нагляд за такими звільненими здійснюватиме командир військової частини, куди вони потрапляють. Також їх братимуть на окремий облік у військовій частині.
Мобілізації не підлягають ув’язнені за злочини:
- проти основ національної безпеки України;
- умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане зі зґвалтуванням;
- сексуальне насильство;
- ті, хто має судимість за четвертою частиною статті 286-1 Кримінального кодексу України (вчинення ДТП у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, що призвело до смерті кількох осіб).
Ухилянтів штрафуватимуть
Народні депутати прибрали з урядової версії закону обмеження на виїзд військовозобов’язаних за кордон за рішенням військового командування.
Також виключили норму про арешт банківських рахунків та інших цінностей у разі ухилення від мобілізації. При цьому залишилося обмеження на керування автомобілем.
Разом із законопроєктом про мобілізацію Рада в першому читанні підтримала проєкт №10379 із посиленням штрафних санкцій:
- за порушення правил військового обліку в мирний час – від 3400 до 5100 грн;
- в особливий період (зокрема, воєнний стан) – від 17 000 до 25 500 грн.
Штраф за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210-1 КУпАП). Для громадян:
- у мирний час – від 5100 до 8500 грн;
- в особливий період (зокрема, воєнний стан) – від 17 000 до 25 500 грн.
ТЦК згідно з новим проєктом зможуть виписувати штрафи за порушення законодавства про військовий обов’язок, оборону та мобілізацію (ст. 210 і ст. 210-1 КУпАП) без складання протоколу – виносити постанову про це. Оскаржити її можна буде вже в судовому порядку.
Наскільки ефективними виявляться штрафні санкції сказати складно. На думку юристів, найбільш спірними положеннями закону є положення, що обмежують права військовозобов’язаних (якщо, звичайно, в остаточній редакції закону вони залишаться).
– Непросто буде стягувати великі штрафи з порушників, – вважає адвокат Тетяна Сінцова. – Не юридично, а на практиці. Далеко не всі військовослужбовці офіційно працевлаштовані. Процедура може зайняти багато часу. Спірним залишається питання про позбавлення водійських прав. Як його проконтролювати? Багато хто їздить на орендованих машинах або за дорученням. Думаю, що суди будуть завалені скаргами від водіїв. Поживемо-побачимо.
Фото обласного ТЦК та з відкритих джерел