12 квітня – День працівників ракетно-космічної галузі України та Всесвітній день авіації і космонавтики. Наше місто має до цих дат найбезпосередніше відношення. Завдяки Дніпру-Дніпропетровську тоді ще величезна країна стала світовим лідером в освоєнні космічного простору. Неофіційною космічною столицею наше місто залишається і сьогодні. Попри війну, неземні проєкти мирного майбутнього сьогодні народжуються в головах дніпровських школярів і студентів. Про основні космічні досягнення Дніпра розповість “Наше місто”.
70 років тому з’явилося знамените ОКБ-586
10 квітня 1954 року постановою Ради міністрів СРСР було створено особливе конструкторське бюро (ОКБ-586). Через роки воно отримає назву КБ “Південне” і стане світовим ракетно-космічним брендом.
За кілька десятиліть зусиллями дніпровських інженерів-конструкторів та організацій-партнерів створено дев’ять типів космічних ракет-носіїв, з використанням яких здійснено близько 500 запусків і виведено на орбіти понад 1100 космічних апаратів.
В активі КБ “Південне” велика кількість успішних розробок космічних транспортних систем світового рівня. До них належить, наприклад, екологічно чистий ракетно-космічний комплекс “Зеніт”, який вирізнявся надійністю, повною автоматизацією підготовки та пуску ракети-носія, високою точністю виведення космічних апаратів на орбіти.
Дніпряни брали участь в експлуатації американської ракети-носія середнього класу “Антарес” для доставлення вантажів на Міжнародну космічну станцію, і створенні ракети-носія “Циклон-4М”, призначеної для запусків космічних апаратів з території Канади.
Понад півстоліття КБП розробляло, забезпечувало і виробляло найрізноманітнішу неземну продукцію. За ці роки з’явилося понад 400 космічних апаратів 70 різних типів. Так, з урахуванням особливої актуальності спостереження Землі з космосу було розроблено низку супутників истанційного зондування Землі – “Січ-1”, “Січ-2”, Egyptsat-1.
Перший український супутник виведено на орбіту в січні 2022-го
За 30 років незалежності Україна не змогла запустити жодного власного супутника. Пуск першого національного супутника “Січ-2-30”, розробленого в Дніпрі, відбувся за місяць до повномасштабного російського вторгнення.
13 січня 2022 року, о 17:26 за київським часом, ракета-носій Falcon 9 стартувала з українським супутником дистанційного зондування Землі “Січ-2-30” на борту. Успішний пуск відбувся зі стартового комплексу SLC-40 на мисі Канаверал (США).
Передбачалося, що наш супутник стане основою орбітального угруповання дистанційного зондування планети. За його допомогою можна було фіксувати дані про техногенні катастрофи. Він також був призначений для моніторингу основних параметрів нейтральних і заряджених частинок іоносфери Землі та вимірювання дози накопичувальної радіації космічного випромінювання. Високу оцінку “Січ-2-30” дав президент України Володимир Зеленський.
– Я вважаю, що це початок нової фази космічної програми нашої держави, – зазначив президент. – Завдяки українському супутнику ми отримуватимемо інформацію не лише від наших партнерів, а й свою власну. Це дуже важливо.
Планувалося, що запуск “Січ-2-30” буде частиною космічної програми до 2025 року, яку тоді затвердив Кабмін України та профільний комітет Верховної Ради. До наступного року планувалося розгорнути на орбіті угрупування українських супутників – ще 6 апаратів високої просторової роздільної здатності (1 метр) і одного – надвисокої (0,5 метра).
Але мирним планам освоєння космосу завадив агресор.
Здійснити космічну подорож можливо в планетарії
Сьогодні зі зрозумілих причин глобальні космічні проєкти поставлені на паузу. Але це зовсім не означає, що у дніпрян і гостей міста зник інтерес до неземної теми.
– Інтерес до Дніпра, як до міста величезних космічних досягнень був, є і буде, – зазначає Ольга Стасенко, керівник Туристичного інформаційного центру Дніпра. – Нічого дивного! Адже Дніпро, як і раніше, залишається національною космічною столицею. У нас у Національному центрі аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова працює Аерокосмічний центр О.М. Макарова, працює Аерокосмічний музей, де практично всі експонати пов’язані з космосом. А в Планетарії Noosphere можна здійснити віртуальні космічні подорожі.
Міський планетарій з’явився на вулиці Крутогірній ще 1968 року. Це викликало справжній ажіотаж. Перед входом шикувалися величезні черги охочих ближче познайомитися зі Всесвітом. Ще б пак! 35-ріжкова куля цейсівського проектора високоточної німецької оптики дозволяла кожному відчути себе Олексієм Леоновим, якому першим у світі вдалося погуляти у відкритому космосі.
Але життя не стоїть на місці. Чудеса техніки 50-річної давності безнадійно застаріли. І після дворічної реконструкції старий планетарій перетворився на інтерактивний центр для освіти дітей, молоді та дорослих.
– Це місце, де кожен може стати ближчим до зірок, – розповідає Юлія Прибиткова, виконавча директорка ГО “Аерокосмічний музейний центр культури та освіти молоді” (Planetarium Noosphere). – Планетарій має найсучасніше в Україні проєкційне обладнання, що дає змогу відтворити зоряне небо в реальному часі, вивчати планети Сонячної системи, а також переглядати повнокупольні фільми та мультфільми в Зоряній залі у форматі 4К.
Наразі дніпровський планетарій пропонує нові космічні подорожі:
“Зодіакальні сузір’я” (8+) – розповість про знакові сузір’я. Підкаже в чому різниця між сузір’ями зодіаку та знаками зодіаку в астрології.
“Таємниці Червоної планети” (12+) – покаже, який вигляд мають Марс, марсіанські сніжинки та найвища гора Сонячної системи.
“Сонячна система: еволюція і сьогодення” (8+) – ця подорож розповість про походження відомих з уроків астрономії планет.
“Вода в космосі” (8+) – захоплююча екскурсія дасть змогу дізнатися, чому з усіх планет Сонячної системи в рідкому стані вода існує тільки на Землі та чи є вода в космосі.
Молоді дослідники придумали космічну АЗС та глобус Місяця
Найграндіозніші та найфантастичніші проєкти протягом кількох років обговорюються в Дніпрі на хакатонах, організованих ГО “Асоціація Ноосфера” за підтримки космічної агенції NASA.
– Попри труднощі, пов’язані з війною, ми продовжуємо освітню діяльність і в космічній тематиці для дітей, підлітків та молодих спеціалістів, – зазначає Катерина Логінова, проєктна координаторка ГО “Асоціація Ноосфера”. – У 2023 році провели два змагання з віртуального ракетомоделювання Noosphere Space Games. І, звісно, знову, вже всьоме, ми стали організаторами локального етапу NASA Space Apps Challenge Dnipro. Загалом дніпровський етап хакатону-2023 зібрав 245 учасників із різних міст України, а також з Греції, Литви та Норвегії. Це рекорд!
Фахівці відзначають оригінальність і нестандартність рішень учасників творчих змагань.
— Команди представили 37 проєктів, – констатує Сергій Веретюк, член журі дніпровського етапу хакатону, керівник Noosphere Engineering School. – Команди-учасниці приємно вразили спробами вийти за межі стереотипів і рамкового мислення. Сприймаємо це, як підтвердження правильності нашого руху – молодь справді дедалі більше й більше використовує нестандартні інженерні рішення та інноваційні підходи. Приміром, було представлено проєкт нейронної мережі, яка може прогнозувати планетарний індекс (PI) на основі нових даних про сонячний вітер у реальному часі. Дуже цікаво! Заслуговує на увагу настільна гра про виживання на Титані, одному із супутників Сатурна. Головна мета – вижити в умовах обмежених ресурсів і досягти успішної колонізації планети. Серед найкращих проєктів – цифровий 3D-глобус Місяця, який відображає сейсмічні дані.
Однією з найцікавіших робіт минулих років є проєкт дозаправки космічних супутників, запропонований командою FireWay. Талановитий квінтет (четверо хлопців і дівчина) запропонував універсальний космічний конектор – пристрій, що дає змогу космічним апаратам стикуватися в космосі та забезпечує передачу енергії й елементів палива між ними. Таким чином, конектор збільшить термін експлуатації апаратів і значно знизить вартість космічних місій, зокрема запуску супутників.
– Космічні проєкти – це складно, а запустити щось у космос дорого, – вважає Максим Копистко, член команди-переможця. – Але доторкнутися до космічних технологій можливо. Більшість техніки, яку ми використовуємо щодня, використовується і в космосі теж. Тому потрібно пробувати щось робити.
Фото із відкритих джерел
Категорія: Важливо, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне