ЕКСКЛЮЗИВ Як у Дніпрі популяризують дитяче читання

 2 квітня, у день народження всесвітньо відомого письменника Ганса Крістіана Андерсена, у всьому світі відзначається Міжнародний день дитячої книги. З цієї нагоди журналістка «Нашого міста» вирішила дізнатись, як зараз у Дніпрі популяризується дитяче читання.  

Під час війни дітям особливо важливо мати змогу відволікатися на позитивні речі. Читання – чудова можливість для цього. Читати разом з дітлахами можна ввечері перед сном, аби заспокоїти їх. Можна вдень, на природі – тим більше, що тепла весняна погода цьому сприяє. Можна й в укритті – це також, на жаль, реалії нашого часу. До того ж, попри  війну, дитячі письменники продовжують працювати і створювати чудові історії для малюків. Є такі і в нашому місті.

Дніпровська байкарка мандрує країною

Дніпрянка Олена Федіна  має вищу філологічну освіту та наукову ступінь кандидата наук. Ляшенко – її дівоче прізвище, яке авторка залишила як псевдонім для творчості, оскільки перші книжки видавались саме під ним. Жартома Олена говорить, що таким чином дещо розмежувала життєві пріоритети: вона Федіна – в науці, Ляшенко – у творчості, мама – десь посередині. Олена почала займатись письменництвом з дитячих років, а в 15 потрапила до мистецької спільноти «Віварт».

  –  Писати дитячі твори я почала для сина, а до того в моїй творчості переважала інтимна лірика і гумор, – зізнається Олена Федіна.  –  Чому мене називають байкаркою? Все просто і логічно: я написала три книжки в цьому жанрі, несправедливо підзабутому. Скільки ви знаєте українських байкарів? Григорій Сковорода, Леонід Глібов – те, що маємо в шкільній програмі. А скільки серед них жінок?   Достеменно невідомо, чому жінки оминали цей жанр. Мабуть, знову ж таки, через популярні анекдотичні ситуації про жіночу непослідовність. У байці має бути мораль, висновок, а жінки прагнуть бути непередбачуваними.  Завдяки байкам мені хочеться навчити свого сина поміркованості, раціональності, аналізу. Наголосити на тому, що будь-який наш вчинок має наслідок, то нехай позитивних буде більше. Моя аудиторія ширилась: спершу було Кам’янське, потім Дніпро, Кривий Ріг. Наразі мандрую далі, запити на зустрічі є постійно.

Ми поцікавились у Олени, як зараз в Україні складається ситуація з видавництвом дитячих книжок? Відповідь була передбачуваною: вони виходять у світ не так часто, як того бажалося б.   Перший рік великої війни дніпровська письменниця, так само, як і багато її колег,  взагалі перебувала у творчому застої. Нічого не йшло в голову, окрім ситуації, яка склалась в Україні. Вибухи доводили до істерики, але виїздити вона не планувала і не планує. Бо тут вона на своїй землі.

 – Адаптувавшись до нових умов життя чи то виживання, ми всі отямились: бібліотеки, заклади освіти, батьки і я,  – згадує Олена Федіна. – Тому повернулись до зустрічей, які так тішать малечу.  

Під час заходів з Оленою Ляшенко вони не просто слухають байки, а стають безпосередніми учасниками інсценізації та гри, цілого театралізованого дійства з костюмами й реквізитом. Як на мене, це найкращий спосіб популяризації творчості дитячого письменника, адже ти одразу бачиш реакцію дітей. Підробити зацікавленість, щиру усмішку, задоволення в режимі реального часу вони не вміють. А якщо дітям подобається, це значить, що моя справа не марна.

Живі зустрічі  – те, що треба

Ще від часів карантину Олена Федіна почала ділитися відеозаписами з авторським виконанням байок. І це відгукнулося: у відповідь діти надсилали письменниці  відео, на яких вони читають байки Ляшенко. Якось після чергової презентації в одній з бібліотек до письменниці підійшла жіночка й розповіла, що її донька вступила до театрального, а на іспиті обрала одну з її байок. Це був той випадок, де промоція зайва. Коли творчість сама йде в люди, коли не автор шукає аудиторію, а аудиторія йде до свого автора.

– Мої байки були і є україномовними від самого початку, – зазначає Олена Федіна. – Перевзуватися мені не доводилось. Я знаю: що, для чого, для кого, з якою метою роблю, тому йду за своїм дороговказом. Робити онлайн-презентації ми навчилися за часів ковіду, але, як не дивно, онлайну зараз менше. Люди хочуть живих зустрічей. Нехай їх буде більше, бо нікому не відомо, що буде за годину, за день, за тиждень. Зараз іншого значення для мене набули слова, почуті на одних з перших відвідин школярів: «А можна сфоткатися з живим письменником?» Тоді йшлося про письменника поряд, а не зі сторінок хрестоматії. А тепер ці слова трактуються по-особливому.

Дуже доречним став і педагогічний досвід Олени –  далися взнаки десятиліття роботи в школі. Вона добре розуміє, як працювати з дітьми, як їх зацікавити, при цьому не перетворивши захід на суцільний гамір.  Олена Федіна впевнена, що читання важливе у будь-який час у будь-якому віці. Бо без нього мозок перестає жити, людину легко перетворити  на зомбі. Якщо ми хочемо протистояти цьому – треба читати якомога більше якісної літератури.

Бібліотеки стали мультикультурними хабами

Де у Дніпрі можна знайти книги для малечі та підлітків? По-перше, звісно, у книгарнях. Їх зараз  чимало. До того ж продовжує працювати книжковий ринок на Театральному бульварі. Ще книжки можна замовити в інтернеті. Щоправда, ціни на них кусаються. Так, у Книгарні Є  ви не знайдете дитячу книжку дешевше 100 гривень. Середня ціна на казки та пригоди у палітурці гарної якості  – 300 гривень.

 То що робити, якщо грошей на книжкові закупи не вистачає? Тут на допомогу прийдуть старі добрі бібліотеки. До речі, зараз там все частіше з’являються зовсім нові форми роботи з читачами, у тому числі маленькими.  Сучасні бібліотеки – це вже не ті місця, де роками тільки зберігаються томи, які припали пилом. Це мультикультурні хаби, у яких зустрічі з книжками супроводжуються цікавими активностями. Наприклад, такими як виставки, майстер-класи, спілкування з письменниками і навіть театральні вистави.

У Дніпрі є декілька бібліотек, де можна знайти літературу для різного віку. До Міжнародного дня дитячої книги під час весняних канікул, в них пройшли тижні дитячого читання. Але і після цієї дати варто туди завітати. Бо точно є можливість знайти щось, що буде відповідати смакам та інтересам дітей різного віку. Ось декілька корисних адрес.

• –          Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей, вул. Сергія Єфремова, 9.

• –          Дніпропетровська обласна бібліотека для молоді, вул. Старокозацька, 60.

• –          Центральна міська бібліотека, вул. Воскресенська, 23. Відділ дитячої літератури – другий поверх.

Фото з відкритих джерел.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі працюють дитячі садочки під час війни.