Завтра птахи всієї планети відзначатимуть свій крилатий день. Щаслива ідея влаштувати пташине свято 130 років тому спала на думку американському педагогу Чарльзу Бебкоку. А 1902-го цього ж дня одинадцять європейських країн підписали Міжнародну конвенцію з охорони птахів. Відтоді перше квітня вважається найпернатішим днем року. Про те, як живеться володарям неба Дніпра та його околиць, розповість “Наше місто”.
Рідкісні та красиві птахи
Україна і, зокрема Дніпропетровщина з її помірним кліматом не може похизуватися надмірним розмаїттям птахів. Якщо світова орнітофауна налічує понад 11 тисяч видів, то в межах нашої області мешкають лише кілька сотень. Зате й у нас живуть красиві та рідкісні пташки, які милують око та викликають захват.
– У Дніпропетровській області зафіксовано 311 видів птахів, а в межах заповідника 192 види, – розповідає Олександр Пономаренко, старший науковий співробітник природного заповідника “Дніпровсько-Орільський”. – Звісно, війна внесла свої корективи. Оскільки вже два роки заборонено полювання, традиційні мисливські види почуваються вельми привільно. Ну, а крилатих мігрантів обстріли лякають. Наприклад, гуси кардинально підкоригували логістику. Раніше їх міграції були масовими, а зараз спостерігаються лише окремі зграйки. Можливо, обережні птахи про всяк випадок облітають райони бойових дій.
Зоолог назвав найрідкісніших наших птахів, але, зрозуміло, далеко не всіх.
– Вкрай рідко зустрічаються пірникоза червоношия і кулик-довгоніг, – констатує фахівець. – Дуже проблематично побачити скопу та дрохву. Відомо лише кілька пар на Самарській затоці жовтої чаплі. Про те, що у нас мешкав пугач, нагадує його опудало в зоомузеї ДНУ. У нашій області пугач реєструвався на гніздуванні в Самарському лісі в ХIХ столітті і 50-х роках минулого століття. У 1983-му пораненого мисливцями птаха принесли на кафедру зоології Криворізького педінституту, а 1995 року пугача бачили в околицях Дніпропетровська. Ось і все!
Зате, за словами Олександра Пономаренка, збільшилася кількість червонокнижного орлана-білохвоста: у заповіднику гніздяться три пари пернатого хижака плюс 16 молодих птахів, що облюбували заповідну територію.
У кожної пташки своя вдача і характер
Чудових мешканців небесних просторів можна не лише сфотографувати, а й намалювати. Пернаті портрети чудово виходять у дніпровської художниці-анімалістки Юлії Комлик.
– З дитинства хотіла малювати птахів, – розповідає талановита дніпрянка. – Вони такі красиві. Сам політ чудовий. Самій хотілося літати. Люблю висоту! Завжди мріяла стрибнути з парашутом. Але поки літаю тільки уві сні. Тому птахів малювати люблю. У них натхнення, легкість, свобода. Крила – символ такої свободи. Щоправда, закарбувати цю свободу дуже непросто.
Працювати над портретами сов, голубів чи ластівок Юлії цікаво ще й тому, що всяка пташка має свій складний характер. Взяти, приміром, синичок. Безгрішні на вигляд пташки цілком здатні вчинити холоднокровне вбивство. Про банальну крадіжку і говорити не доводиться. Невгамовна волелюбність у поєднанні зі страшною непосидючістю, злістю і дикістю характеру – такий справжній портрет маленького пернатого монстра. Одного разу студенти-біологи поселили синичку разом із канарейкою. Пташки, мовляв, подружаться! І що ж? Синиця вбила свою сусідку і з’їла її мозок. Такі справи.
– Із птахами не засумуєш, – усміхається художниця, – Різні вони. Якось узимку спостерігала таку картину. Дорогою ходив голуб, а неподалік розгулювала сіра ворона. Гуляє собі безтурботно, нібито до голуба їй і діла ніякого немає. Але тут наближається машина і ворона раптом підскакує до голуба і двома ногами намагається його під машину заштовхати. Напевно, хотіла, щоб машина його добила, після чого можна буде голубиним м’ясом поживитися. Адже взимку з їжею напруженість.
Винахідливість чапель і невірність лебедів
Ті, хто часто мав справу з птахами, відзначають їхню дивовижну винахідливість і кмітливість. До деяких пернатих нам ще рости й рости.
– Одного разу на Самарській затоці бачив, як наша найменша чапля – дзиґа ловила рибку на “живця”, – розповідає Олександр Настаченко, відомий дніпровський спостерігач за птахами.- Спершу вона спіймала бабку й використала як наживку. Поклала бабку на поверхню води й чекає собі, коли рибка спокуситься на легку здобич. Щойно та підпливає – хапає її і привіт!
Особливо кмітливі пернаті, коли їм загрожує небезпека. Справжню інтелектуальну дуель спостерігав Олександр Пономаренко.
– Кілька років тому під час обліку пернатих був такий випадок, – згадує зоолог. – Ми з колегою просувалися дрібною протокою. Відключили мотор і від дна відштовхувалися веслами. Раптом за півтора метри від носа човна з очерету вискакує качка, злітає на кілька метрів угору, після чого складає крила і пірнає у воду. За мить промайнула чиясь тінь і прямо перед нами намалювався яструб-великий. Він з прикрістю подивився на нас, потім різко розвернувся і полетів. Ми зрозуміли, що це було. Хижак бачив качку, але розумів, що сам не добереться до неї. Вирішив із нашою допомогою підняти жертву. Це йому вдалося. Коли ми безшумно підібралися до птаха, він злякався і піднявся в повітря. Качка, побачивши яструба, резонно вирішила, що ми безпечніші і пірнула під човен. Виявилося, що правильно!
Взагалі старший науковий співробітник заповідника розкрив нам очі на деяких милих пернатих. Той же лебідь зовсім не такий ідеальний як нам здається. Справжній агресор! Та й вірність його аж ніяк не унікальна.
– У радіусі 50 метрів від свого гнізда лебеді-шипуни нападають ледь не на всіх водно-болотних пернатих і передусім на качок, – констатує Олександр Пономаренко, кандидат біологічних наук. – Птах цей великий, самці сягають ваги 12 кілограмів, а тому, на думку єгерів, шкоди від нього значно більше, ніж користі. Ну і, вважаючи лебедів нахабними агресорами, вони відстрілюють їх. Дії ці, звісно, незаконні, але по-своєму виправдані.
Ну і чутки про фантастичну лебедину вірність так само перебільшені. У разі смерті одного з птахів, другий швидко знаходить собі нового партнера. Життя – це не пісня.
Оригінальне рішення квартирного питання
Як і для людей, житлове питання для пернатих найнагальніше. У них свої проблеми, які птахи вирішують часом дуже незвично. Неабияку винахідливість проявляють, наприклад, сизоворонки.
– Свої тимчасові помешкання ці птахи облаштовують у дуплах або в порожніх норах глинистих урвищ, – зауважує Петро Чегорка, голова обласного відділення Українського товариства охорони птахів. – Але користуються й нашою безгосподарністю. Під П’ятихатками пустували недобудовані котеджі, в яких оселилися сизоворонки. Виявилося, що наявні в “незавершенці” пінопластові блоки можна використовувати як штучні нори. Привчений до лісів голуб-клінтух, став влаштовувати гнізда в пустотах бетонних стовпів ЛЕП.
Про горлиць, які селяться в непрацюючих вуличних ліхтарях, повідомив Олександр Пономаренко. Зоолог розповів також дивовижну пташину історію, що мала місце кілька десятиліть тому.
– Те, що пернаті будують гнізда в будь-яких нішах будинків давно відомо, – констатує експерт. – Але трапляється, коли птахи використовують абсолютно нестандартні будівельні матеріали. Легендарний дніпровський зоолог Анатолій Губкін розповідав, як на одному з дніпровських заводів птахи зробили гніздо з одного тільки мідного дроту. Мабуть, шматочки цього дроту валялися у великій кількості і птахи з нього побудували затишний металевий будиночок.
Фото Валерія Кравченка, автора, позичені із відкритих джерел
Категорія: Важливо, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня, Унікальний Дніпро
Позначки: Головне, Новини Дніпра