ЕКСКЛЮЗИВ Як у Дніпрі відбувається реформа старшої школи

В Україні триває реформа старшої школи. А це означає, що після закінчення 9-го класу школярі мають обирати, куди йти далі. Як саме відбувається перехід з гімназій до ліцеїв у Дніпрі, з’ясовували журналісти «Нашого міста». 

Школи стали гімназіями та ліцеями 

Ще декілька років тому все було зрозуміло та просто. Хто хоче вчитись у школі до 11-го класу, той після 9-го пише заяву до 10-го класу. Хто не хоче – йде здобувати середню спеціальну освіту. Але реформа все змінила. Тепер всі школи в Україні діляться на гімназії та ліцеї. У гімназіях навчання відбувається до 9-го класу включно. А ось академічні ліцеї мають право не тільки надавати освітні послуги тим, хто ходить до них, починаючи з першого чи будь-якого іншого класу, але ще й здійснювати додаткові набори до профільних класів.

Рішенням міської ради від 26.05.2021 № 84/7 «Про подальше функціонування закладів освіти з урахуванням вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту» затверджено План заходів щодо подальшого функціонування закладів освіти з урахуванням вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту» на 2021–2024 роки. Відповідно до нього відбувається перепрофілювання закладів освіти. Тож зараз у Дніпрі функціонує 102 гімназії та 47 ліцеїв, серед яких 42 ліцеї академічного спрямування та 5 ліцеїв наукового спрямування. До останніх належать Ліцей інформаційних технологій, Українсько-Американський ліцей, Фінансово-економічний ліцей, Міський юридичний ліцей, Хіміко – екологічний ліцей.  Ознайомитись зі списком ліцеїв Дніпра можна тут. 

 Нові знайомства декого лякають 

Дев’ятикласниця Дар’я Руденко з першого класу навчається у гімназії № 143. Але цього року їй доведеться змінити навчальний заклад.

– Я ходжу на підготовчі курси до Міського юридичного ліцею, – розповідає Дар’я. – Наприкінці березня там будуть вступні іспити з історії України та української мови. Сподіваюсь, я їх складу. Якщо щось не вийде, маю запасний варіант – 97-й ліцей.  Обидва навчальні заклади розташовані неподалік від того місця, де я живу.

Дівчина ще не вирішила, чи буде вона юристом. Зараз їй подобаються гуманітарні предмети, тому вона обирає саме такий напрямок. У той самий час Дар’я  вважає, що перехід до іншої школи після 9-го класу  – це незручно. Бо треба буде знайомитись з новими людьми – вчителями та однолітками. До речі, далеко не всі однокласники Дар’ї  вже визначились, куди підуть після того, як отримають свідоцтво про закінчення 9-го класу. За її спостереженнями, таких приблизно половина.

У Софії Римшиної, мабуть, найкраща ситуація. Вона з трьох років займається фігурним катанням, нещодавно посіла призове місце на міжнародних змаганнях у Туреччині. Тож після 9-го класу вона буде продовжувати займатись спортом і вчитись. А ось де саме – ще не вирішила. Можливо, дівчина наважиться вступати до спортивного коледжу у Києві. А можливо, вибере знову ж таки 97-й ліцей.

– Мрію колись взяти участь в Олімпійських іграх, – зізнається Софія Римшина. – Але поки що треба вчитись. Змінювати школу для мене дуже незручно. Бо тут, у 143-й гімназії, вже рідні мені вчителі. Доведеться з ними попрощатись цього року.

Не треба пересиджувати у 10-му класі

Дар’я Кобеза вже теж спланувала своє майбутнє на найближчий час. Восени минулого року вона відвідувала підготовчі курси у Міському юридичному ліцеї. У грудні вона  вже склала вступні  іспити і була рекомендована до зарахування.

– Коли в останній раз дивилась на сайті ліцею інформацію щодо сплати за навчання, бачила суму 8 тисяч гривень на рік, – розповідає Дар’я. – Сподіваюсь, що воно не подорожчає. Батьки мене підтримують, хоча спочатку були побоювання: чи витримаю я навантаження щодо навчання у ліцеї? Але я сказала, що оскільки навчалась за програмою «Інтелект України», мені вже нічого не страшно. Я цікавлюсь історією, часто дивлюсь відео на цю тему у ютубі. Правознавство мене теж приваблює.

Щодо зміни напрямку, дев’ятикласниця вважає, що під час вибору шляху після дев’ятого класу дитині дуже важливо мати підтримку батьків. Наприклад, у родині Дар’ї  багато медиків, але вона обрала інший напрямок. І батьки поважають її вибір.

– Профорієнтація в нас налагоджена добре, –  зазначає Катерина Бойченко, заступник директора з навчально-виховної роботи гімназії № 143.  – Ми постійно розповідаємо дітям, де вони можуть навчатись після дев’ятого класу.   На мій погляд, реформа старшої школи готує підлітків до більш свідомого вибору свого шляху, який тепер має статись раніше. І це дуже добре. Ті, кому нема чого робити у десятому класі, тепер не пересиджують два роки в школі. А йдуть у коледжі чи ПТУ.

Куди здебільшого йдуть випускники після дев’ятого класу? Цього року в 143-й гімназії буде 83 випускники. Дехто з них знаходяться за кордоном та вчаться дистанційно. Повертатись в Україну ці діти поки що не планують. Серед тих, хто знаходиться у Дніпрі, співвідношення щодо майбутнього навчання у ліцеях або коледжах та ПТУ приблизно 50% на 50%. За словами Катерини Бойченко, найчастіше діти обирають політехнічний, індустріальний, ракетобудівельний коледжі. Тим, хто хоче продовжувати навчання далі за шкільною програмою, але за певним профілем, будуть переходити у ліцеї. Їх у цьому мікрорайоні два. 

Досвідчені викладачі та сучасні лабораторії 

Ліцей № 97 – один з тих, куди точно  восени прийде чимало дітей зі 143-ї гімназії. І не тільки з неї. Водночас, тут будуть продовжувати навчатись ті діти, які прийшли сюди раніше. Яким чином налагоджується досить складний навчальний процес у 10-х та 11-х класах?

– Ми поки що точно не знаємо, скільки 10-х класів у нас буде, – розповідає Наталя Сип’як, заступник директора з виховної роботи 97-го ліцею. – Але плануємо набрати шість за різними профілями – так само, як це було минулого року. Наше основне завдання як академічного ліцею – підготувати старшокласників до вступу у вищі навчальні заклади. Саме ті предмети, які треба складати під час НМТ, є у нас профільними. В кожному класі поглиблено вивчаються по два предмети.

Зараз у ліцеї № 97 десятикласники навчаються за такими профілями: математично-інформаційний, українська мова та історія, англійська мова та математика («Інтелект України»), українська та англійська мови, військово-спортивний профіль, англійська мова та економіка. Саме останній напрямок був найбільш популярним серед випускників 9-го класу минулого року. Профільні предмети викладають досвідчені вчителі, середи них п’ятеро мають науковий ступінь кандидатів наук.

Секрет успіху цього ліцею – не тільки у кадровому складі, а й і в матеріально-технічній базі. Цей навчальний заклад неодноразово брав участь у «Бюджеті участі» – продовжував робити б це й зараз, якби не війна. Завдяки цьому 97-й ліцей має чудові STEM-лабораторії у кабінетах фізики, хімії, біології, географії.

Іспитів немає, але діє рейтинг

Як потрапити до ліцею? Під час військового стану вступних іспитів немає. Але на найбільш популярні профілі діє принцип рейтингового відбору в залежності від тих предметів, які є основними у тому чи іншому класі. Коли майбутні десятикласники пишуть заяви до ліцею, вони вказують пріоритетність навчання у тому чи іншому профільному класі. Далі вже працює рейтинг їхніх оцінок у свідоцтві про закінчення 9-го класу. Навчання у цьому ліцеїв є безкоштовним.

– Умови вступу для тих дітей, які навчались у нас з першого класу, будуть такими самими, як і для інших, – підкреслює Володимир Гречин, директор 97-го ліцею. –  В одні і ті ж самі класи попадають наші ліцеїсти та ті, що тільки що прийшли до нас. Практика показує, що ніякого антагонізму та конфлікту між ними немає. Ми формуємо класи таким чином, щоб в них були і відмінники, і «слабенькі» діти.

Анастасія Журавель навчається у 10-му класі 97-го ліцею за українсько-історичним профілем. Минулого року вона перейшла сюди зі 106-ї гімназії.

– Спілкування з однолітками в мене склалося чудово,  – зізнається десятикласниця. – Нас об’єднує участь в учнівському самоврядуванні. Створюємо різні проєкти – наприклад, зараз працюємо над тим, щоб зробити наше укриття більш комфортним.  У цьому ліцеї круте ком’юніті. Шкодую, що не перейшла сюди раніше. А ще тут відмінно готують до НМТ.

Микита Беценко обрав для себе профільний клас «Інтелект України». У 97-му ліцеї навчається з 7-го класу. Але саме у 10-му класі, коли в ліцеї з’явились нові учні, він зміг завести нові знайомства. Хлопець хоче бути айтівцем. Тож сподівається, що підготовки ліцею буде достатньо для того, щоб успішно скласти іспити та вступити до вишу.

–  Я прийшов сюди зі 143-ї гімназії, – каже Ілля Зеленюк. –  Гадаю, ті, хто не хочуть переходити до ліцеїв після 9-го класу, просто бояться виходити із зони комфорту. Але, на мою думку, це потрібно. У ліцеї більше можливостей для навчання та розвитку, ніж у гімназії.

Мілана Охінченко так само, як Ілля, є диктором ліцейського радіо. Вона є дуже комунікабельною дівчиною, у ліцеї почувається, як риба в воді. Мілана вже неодноразово брала участь у різноманітних олімпіадах, у тому числі міжнародних. Вона поглиблено вивчає економіку та англійську мову, тож може бути так, що у майбутньому  обере спеціальність, що пов’язана саме з цим напрямом. 

У підсумку можна зазначити, що навчання у ліцеях буде корисним та цікавим саме для вмотивованих дітей. Вони зможуть розвинути в них свої здібності та обрати майбутню професію. А також добре підготуватись до тестування, яке потрібне під час вступу до вишів.  Тим, хто поки що не впевнений, чи піде навчатися в університет, краще вибрати після 9-го класу коледж чи ПТУ.

Фото Валерія Кравченка

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як відбувається об’єднання вишів Дніпра.