24 лютого 2022 року життя українців розділилося на “до” і “після”. Російська війна жорстоко увірвалася в мирні будні, змушуючи людей шукати порятунку, втрачати домівки, близьких, звичний уклад життя.

Дніпро, як одне з найбільших міст України, прийняло на себе удар тисяч людей, які рятувалися від обстрілів з Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Місто стало форпостом на сході України, де вирує життя, попри близькість ворога. Як волонтерський рух об’єднав дніпрян та мешканців області, розповідає “Наше місто”.

Народження волонтерського руху

Перші дні війни стали справжнім викликом для Дніпра. Тисячі людей потребували їжі, одягу, ліків, житла. Влада міста не могла впоратися з таким напливом переселенців самотужки. Тоді на допомогу прийшли волонтери.

Згуртовані, небайдужі люди об’єдналися, щоб допомогти тим, хто цього потребує. З’явилися сотні волонтерських організацій, які координували свої дії, щоб максимально допомогти людям.

Волонтери Дніпра взяли на себе різні напрямки допомоги:

• Гуманітарна допомога: збір та роздача їжі, одягу, ліків, предметів першої необхідності.
• Психологічна допомога: підтримка людей, які пережили жахіття війни, втрату близьких, домівки.
• Медична допомога: допомога у шпиталях, збір коштів на ліки та медичне обладнання.
• Допомога переселенцям: пошук житла, працевлаштування, оформлення документів.
• Інформаційна допомога: розповсюдження правдивої інформації про війну, протидія ворожій пропаганді.

Волонтери – це турбота

Волонтери Дніпра – люди різного віку, професій, соціального статусу. Їх об’єднує одне – щире бажання допомогти, зробити все можливе, щоб підтримати людей у скруті.

Вони працюють без вихідних, інколи ризикуючи життям, адже війна не щадить нікого. 

Ярослав Крисько – заступник директора департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради, а увесь вільний час він присвячує волонтерській діяльності. Зараз частіше за все доводиться виконувати роботу санітара. 

З перших днів війни співробітники департаменту екологічної політики долучилися до волонтерської діяльності –  робили “Коктейлі Молотова”, закуповували ліки, плели маскувальні сітки. А на другому тижні війни об’єдналися з департаментами молодіжної та гуманітарної політики й 14 місяців цілодобово тримали фронт на вокзалі Дніпра, де приймали біженців від війни. 

У нас був дуже великий центр, ми займали цілий поверх у ТЦ, приймали цивільних біженців, а потім ми стали запрошувати військових, які проїздом були на вокзалі, – поїсти. Вони ж не з курорту їхали, – згадує Ярослав.

Тоді про центр допомоги на вокзалі Дніпра знала вся Україна. Зараз ця команда під назвою “Переможемо” працює на кількох напрямках волонтерської діяльності. Зокрема, допомагає у лікарнях, де рятують поранених. 

Це по- перше, морально-психологічна підтримка військових. Це, вибачте, й судна виносити, й перевозити поранених. Ми співпрацюємо з медициною катастроф, з куратором військових санітарних перевезень, – пояснює волонтер.

Дніпро – місто нескорених

Волонтерський рух у Дніпрі став справжнім рятівним колом для міста. Він допомагає людям вижити у найважчі часи, дає відчуття єднання, підтримки, віри у Перемогу.

Важко переоцінити значення волонтерської допомоги. Це не просто допомога людям, це – прояв людяності, милосердя, єднання перед лицем ворога.

Дніпро називають містом нескорених, містом, де люди згуртувалися перед лицем ворога. 

Могла евакуюватися за кордон, але обрала волонтерство

63-річна Ганна Бабенко визнана кращою волонтеркою Дніпропетровської області та Героїнею України. Вона розпочала свою благородну діяльність ще у 2014 році, коли в Україні почались тяжкі часи.

Одним із найвиразніших аспектів діяльності Ганни була ініціатива з організації безкоштовних поїздок для дітей загиблих військових. 

На початку повномасштабного вторгнення мої близькі пропонували мені виїхати за кордон,  – розповідає Ганна Бабенко. – В мене було все:  родина, друзі, 2 собаки, бізнес, я мала можливість поїхати за кордон, але я залишилась. Я мала відчуття, що я можу допомагати.

З 24 лютого 2022 року жінка почала допомагати військовим, а також тим, хто постраждав від повномасштабного вторгнення ворога. У свої 63 роки волонтерка не покладаючи рук працює для Перемоги, вона збирає донати по всій Європі, залучає до цієї діяльності активістів і акторів, робить усе можливе для країни.

Волонтерство – це поклик душі. Треба просто не боятися робити, йти туди, де можеш принести користь. Кожен зобов’язаний допомагати та стояти до Перемоги, – каже Ганна Бабенко.

Роблять для військових повербанки з електронних сигарет 

Молодь Дніпра неодноразово доводила, що здатна допомагати фронту. Талановиті хлопці об’єдналися в проєкт FrontPower, який націлений на виготовлення повербанків з використаних електронних сигарет. Таким чином команда, яка була створена трохи більше ніж 4 місяці тому, забезпечує потребу військових у електронних пристроях. 

Понад 8 000 електронних сигарет було зібрано, з яких виготовили більше 50 повербанків, які вже передані на фронт різним військовим підрозділам.

Команда складається з місцевої молоді, це звичайні студенти Дніпра та інших міст, які працюють дистанційно, – каже Азад Мамедов, керівник проєкту. – Наша головна мета – це допомога військовим. Одночасно ми допомагаємо екології переробкою одноразки.

За словами технічного спеціаліста Дмитра, для створення лише одного повербанку  знадобиться близько трьох годин та приблизно 24 електронні сигарети, корпус зарядних пристроїв виготовляються на 3D принтері. Батареї розміщують поруч, після чого зʼєднують їх дротом і припаюють.

До проєкту може долучитися кожний бажаючий допомогти нашій армії. 18- річна Вікторія каже, що приєднавшись до команди, не мала жодного досвіду у виготовленні електронних пристроїв, однак саме тут вона набула технічних навичок і з кожним днем їх удосконалює.

Наразі у Дніпрі існує 8 локацій для збору використаних електронних сигарет, ознайомитися з деталями можно за посиланням.

Обʼєднані любов’ю до тварин

З перших днів війни у Дніпрі працює організація допомоги тваринам Save Animals Ukraine, яка була створена Сергієм Луденським, керівником департаменту молодіжної політики Дніпровської міськради.

Головна мета цього волонтерського проєкту  – евакуація тварин із зони бойових дій. А коли перевезти тварин неможливо, волонтери намагаються полегшити їхнє життя на цій території.

Ми встановлюємо годівнички, передаємо ліки та корм, а у планах на майбутнє є створення виїзних стерилізацій, – розповідає Діана Нахутіна, яку називають серцем та душею цієї волонтерської команди.

Діана майже цілодобово допомагає у влаштуванні тварин, адмініструванні заходів та введені соціальних мереж.

Дівчина згадує один з найстрашніших моментів, коли рятували тварин після руйнування Каховської ГЕС. У човні, в якому була команда, закінчилось пальне і їх почало нести у бік замінованої вулиці, і до цього всього ще додався артобстріл. 

Коли розумієш, що нічого не можеш зробити, але хочеш їх врятувати є найгіршим відчуттям, – говорить волонтерка. 

А один з найсвітліших спогадів – про папугу, який прилетів до штабу зооволонтерів. Він розмовляв та своєю поведінкою піднімав всім настрій. Як виявилось згодом, господар не вгледів за своїм улюбленцем і той вилетів на вулицю, але завдяки соціальним мережам хазяїн знайшов свого пернатого друга.

Хочу, щоб всі допомагали тваринам у різні пори роки, взимку пускали погрітися, а влітку завжди залишали воду, – закликає Діана. – У Дніпрі гостро стоїть проблема із житлом для тварин, тому нам потрібно будувати маленькі прихистки. Мрію, аби люди розуміли, що тварин не можна ображати, а дітей виховували з повагою до менших друзів. Та обовʼязково потрібно брати приклад з військових, які навіть у гарячих точках не забувають про чотирилапих. Робіть донати, будьте свідомими громадянами та не забувайте, що людиною можна назвати того, хто поважає та любить тварин.

Нагадаємо, раніше ми писали, чим займається молодь Дніпра під час війни.