Вона майже 30 років мешкала у Дніпрі – навчалася у двох відомих школах у центрі міста – 9-й та 19-й. З червоним дипломом закінчила Дніпропетровський державний університет за спеціальністю фізика. Ніхто й гадки не мав, що ця тендітна дівчина колись стане всесвітньо відомою. Мова йде про Світлану Загінайченко – доктора физико-математических наук, матеріалознавицю, яка загинула у Дніпрі за рік до того, як її робота стала номінантом на Нобелевську премію в галузі нанотехнологій. Про це пише “Наше місто”.
Вже понад 100 років на Катеринославщині та Дніпропетровщині жінки активно опановують науку та стають видатними фізиками, математиками, хіміками, філологами, географами й навіть ракетобудівниками. Перші жінки-науковиці на Дніпропетровщині з’явилися наприкінці 19 – на початку 20 століття. До того часу жіноча освіта у нашому регіоні була дуже слабкою. Все почало змінюватися після того, як у 1872 році в Катеринославі було відкрито жіночу гімназію. А у 1903 році з’явилися перші курси для жінок, де вони могли навчатися різним наукам, включаючи математику, фізику, хімію, біологію та історію. Саме це дало можливість жінкам здобути знання, необхідні для наукової роботи.
Одною з найвідоміших у світовій науці уродженок нашого міста стала Катаріна Езау (1898-1997). Вона була дочкою міського голови Катеринослава Івана Езау (1905-1909, 1918), німця за походженням. У нашому місті минуло дитинство Катарини та початок навчання. У 1918 році вся родина Езау емігрувала з України до Німеччини, а потім – до США. Катарина Езау стала всесвiтньо видомим ботаником, а її класичне дослідження “Анатомія рослин” вважається у світовій науці майже Біблією анатомії рослин.
Відомими науковицями були дві наші землячки – доктора хімічних наук та професори Фаїна Березовська (1894-1955) та Мальвіна Розенберг (1888-1965). Обидві – учениці видатного вченого у галузі фізичної хімії Льва Писаржевського, який кілька років працював у вишах Дніпропетровська.
Автором понад 300 наукових праць стала доктор медичних наук Інна Крижановська (1913-2004), яка майже 20 років була ректором Дніпропетровського медичного інституту.
Головним напрямом наукової діяльності Інни Крижанівської та її школи кардіологів було вивчення проблеми хронічної недостатності кровообігу. Основні роботи Інни Іларіонівни про особливості вітамінного і вуглеводного обміну клітини стали фундаментом усіх подальших досліджень її учнів, створено принципово новий напрям у вивченні цієї проблеми.
Широко відоме у галузі ракетобудування ім’я дніпрянки Людмили Пронь (народилася у 1939 р.) – кандидата технічних наук, професорки. Вона присвятила життя секретному у ті часи фаху та підготувала безліч ракетобудівників. Людмила Пронь – автор понад 100 наукових праць та підручника під грифом Мінистерства освіти та науки України.
До рiзних енциклопедій увійшло Ім’я легендарного археолога з Дніпра, доктора історичних наук Ірини Ковальової (народилася у 1930 р.), яка збагатила українську археологію та була особисто знайомою з видатним істориком Дмитром Яворницьким. Науковиця досліджувала історію населення Середньої Наддніпрянщини та Степової України часів неоліту, енеоліту, ранньої, середньої та пізньої бронзової доби, а з початку 2000-х років займалася археологією козацької доби.
Про себе Ірина Ковальова написала книгу “Життя, проведене в могилі: сповідь археолога”.
За підготовку матеріалу щиро вдячні кандидату історичних наук Максиму Кавуну.
Нагадаємо, раніше ми писали історію школярки з Дніпра, команда якої перемогла у міжнародному конкурсі від NASA.
Категорія: Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня, Унікальний Дніпро
Позначки: Головне, Новини Дніпра