У Дніпрі через бакланів загинув лісок на одному з островів. Птахи-агресори за досить короткий буквально знищили всю рослинність у цьому місці. Аналогічна ситуація склалась і на других островах ріки. Чому так сталося? Екологічною проблемою зацікавився журналіст «Нашого міста».
Фото великої зграї птахів, які щільно влаштувались на деревах острова виклав на своїй фб-сторінці відомий дніпровський фотограф-анімаліст Юрій Мухін.
– Цей маленький острівець для відпочинку баклани вибрали недавно, колонії тут нема, але ліс – все! Загинув! – розповідає Юрій.
Чи дійсно у загибелі рослинності винні птахи? Що з ними робити?
– Баклани в межах нашого регіону з’явились досить давно, – розповідає старший науковий співробітник природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» Олександр Пономаренко. – Перші колонії помічені на півдні області, а потім баклани розповсюдились по всіх районах Дніпропетровщині. Ці птахи досить часто формують полівідові колонії з іншими птахами. Наприклад, с колоніями чапель. Причому баклани можуть чапель витиснути. Вплив бакланів на деревостой дуже сильний. Вони селяться дуже щільно. Якщо під чаплями ліс засихає років за десять, то під бакланами згорає років за п’ять.
Шкода від ціх птахів полягає в тому, що послід бакланів дуже багатий на азот.
– Дуже багато азотистих речовин потрапляє в ґрунт, внаслідок чого дерева висихають, – каже зоолог.
Але це ще не все! Баклани переносять дуже багато паразитів. Зокрема, личинок хробаків-паразитів – еустронгілід.
– Еустронгілідами у нас вражені багато видів риб, – пояснює Олександр Пономаренко. – До появи великої кількості бакланів стільки паразитів у нас не було.
На думку старшого наукового співробітника заповідника, чисельність бакланів потрібно регулювати. Можливо, навіть за допомогою санітарних відстрілів.
Раніше ми писали, де у Дніпрі можна побачити справжнє пташине королівство.
Фото: Юрій Мухін, Валерій Кравченко.