У Дніпрі з перших днів повномасштабного вторгнення працює волонтерський центр «Дніпровські бджілки». За покликанням серця його відвідують жінки різного віку. Найстаршій волонтерці 80 років. Історію цієї неймовірної жінки читайте в матеріалі «Наше місто».
Катерина Рат народилася у 1943 році у Німеччині. Її мати потрапила туди під час Другої світової війни, а батьком дівчинки став німець. Коли Катрусі було три роки, вона залишилась сиротою.
«Мене підібрали люди і помістили у дитячий будинок. Я захоплювалась музикою, грала на домрі. Після випуску міркувала над працевлаштуванням, в газеті побачила об’яву, що у Дніпрі шукають працівників на будівництво. Поїхала і не пошкодувала про це», – пригадує Катерина Павлівна.
Влаштувалась маляром, п’ять років мешкала у гуртожитку. Потім отримала однокімнатну квартиру. Все своє життя жінка працювала на будівництві у Дніпрі.
«Я доклала руку до будівництва деяких шкіл та дитячих садочків на Перемозі. Також ми споруджували цегляні будинки на цьому житломасиві», – каже Катерина Павлівна.
Після виходу на пенсію їй також ніколи сумувати. Поки могла, підробляла, виконуючи ремонти квартир. А з початку повномасштабного вторгнення 80-річна жінка активно допомагає ЗСУ. Вона відвідує волонтерський центр «Дніпровські бджілки».
«Ми плетемо сітки для захисників. Я нарізаю смужечки для кікімор. Це не складно, але потрібне терпіння. Майже на кожну клітинку потрібно прив’язати стрічку. Приходжу сюди кожного дня, окрім вихідних. Вважаю, що важливо допомагати нашим воїнам. На моєму життєвому шляху це вже друга війна. Але ця ще жорстокіша та кровопролитніша. Тому ми маємо об’єднатися та підтримати нашу Україну», – каже Катерина Рат.
Волонтерський штаб «Дніпровські бджілки» плете маскувальні сітки та кікімори для українських захисників. Ці жінки роблять все можливе, щоб допомогти нашим хлопцям на передовій залишатися непомітними для ворога. Олександра Перетятько та Ольга Борисенко – активістки волонтерського руху.
«Вже 25 лютого 2022 року ми зрозуміли, що потрібно щось робити для підтримки наших воїнів. Плетемо сітки, кавери, нашоломники, кікімори, шкарпетки, килимки. Ми робимо все за запитами наших захисників. До речі, насамперед їм потрібні сітки. У нас черга розписана на місяць вперед», – кажуть Олександра Перетятько та Ольга Борисенко.
У середньому тут працюють понад 40 волонтерів, більша частина з яких – ВПО. Навіть у вихідні хто може, той приходить до волонтерського центру. А інші в’яжуть шкарпетки та плетуть нашоломники вдома.
«За минулий рік ми виготовили понад 10 тисяч квадратних метрів маскувальних сіток. Нашоломники почали плести влітку і вже передали на фронт понад двісті штук», – повідомляють Олександра та Ольга.
Завдяки самовідданій праці «дніпровських бджілок» українські захисники отримують маскування, яке рятує їм життя. Дівчата кажуть, що постійно купують матеріали для виготовлення сіток, тож потребують фінансової допомоги.
«Не зайвими також будуть теплі речі, шкарпетки, вологі серветки, туалетний папір, ліки, горішки, мед, сало, варення та консервовані овочі. Тож усі охочі допомогти можуть звертатись на офіційну сторінку центру «Дніпровські бджілки». Або за номерами телефонів: +380937833600, +380639659408
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у Дніпрі пенсіонерки виготовляють маскувальні сітки для українських військових.
Категорія: Важливо, Війна, Інтерв'ю, Новини Дніпра
Позначки: Головне, Допомога у Дніпрі, ЗСУ
