ЕКСКЛЮЗИВ Підвищення якості освіти чи шлях в безодню: як у Дніпрі проходить об’єднання вишів

На вищу освіту в Україні чекають радикальні зміни.  Стосовно того, що в нашій країні буде скорочена значна кількість вишів, чутки ходили вже давно. Але після приходу на посаду міністра освіти та науки Оксена Лісового ситуація почала розвиватись дуже стрімко. «Наше місто» спробувало розібратись, що чекає у зв’язку з цим на дніпровські виші.

Вступників стає все менше

За словами заступника міністра науки та освіти Михайла Вінницького,  у 2024 році   буде закрито 70 із 170 державних університетів. МОН зважилось на такий  непопулярний крок, щоб закрити  неефективні підрозділи та об’єднати деякі виші  між собою. А заодно й позбавитися від філіалів. Точний список тих університетів та академій, що підлягають закриттю, поки невідомий. Але ще восени 2023 року стали відомі виші з високим та середнім ступенем ризику. Серед них є чимало дніпровських вишів.

Тож навіщо МОН вирішило об’єднати заклади вищої освіти, зокрема в Дніпрі? Для цього існує чимало об’єктивних причин. За останні 15 років кількість студентів в Україні скоротилася майже вдвічі, тому мережу ЗВО планують зменшити шляхом об’єднання. За словами Оксена Лісового, у 2009 році в Україні діяло 350 вишів, у кожному з яких в середньому здобували освіту по 6 700 студентів. З часом кількість ЗВО зменшилася до 300, а середня кількість студентів становить приблизно 400.  Головні причини зменшення кількості вступників – зниження народжуваності у 2000-х роках та війна.

Реорганізація  не означає деградацію

Тож які переваги має об’єднання вишів для освіти, науки, економіки? За задумом МОН, в результаті об’єднання у закладів вищої освіти  з’являться більші можливості для розвитку науково-освітнього потенціалу, доступ до інвестицій програми Світового банку в навчально-науковому й лабораторному обладнанні. А ще буде можливість сконцентрувати ресурси на підготовці конкурентоздатних фахівців для конкретної галузі.

 – Заклади, які приєднуються до більших ЗВО, зберігають певний ступінь автономності, трансформуючись в окремі інститути чи факультети, – пояснює Оксен Лісовий.  – Наукові школи отримують додаткові можливості для розвитку, “не розчиняючись” у виші, до якого приєднуються.    

При цьому міністр наголошує, що на навчання студентів, які вже вступили у виші, реорганізація не вплине. Всі нововведення стосуватимуться лише майбутніх вступників.

«Таможку» поки що ні з ким не об’єднують

Університет митної справи та фінансів знаходиться у зоні середнього ризику щодо об’єднання з іншими ЗВО. Про те, що може чекати на цей заклад вищої освіти, «НМ» розповів ректор УМСФ Дмитро Бочаров.

 – Прямих пропозицій щодо об’єднання до нас не надходило, але побоювання є, – зізнається Дмитро Бочаров. – Ходять чутки про те, що Міністерство освіти та науки хоче залишити в нашому місті мінімальну кількість закладів – приблизно 3-4. Вважаю, що це неправильний підхід. Спочатку треба навести порядок з філіями, яких справді багато. І тоді кількість вишів значно зменшиться. Вважаю, що у Дніпрі зараз оптимальна кількість ЗВО. Я навіть не знаю, навіщо було об’єднувати чотири виши в Університет науки та технологій. Костянтин Сухий, який виконує там обов’язки ректора, є дуже хорошим менеджером. Але я б не хотів опинитись на його місці.

На думку ректора УМСФ, об’єднання чотирьох проблемних вишів веде не до народження одного успішного ЗВО, а до створення в чотири рази більшої проблеми.

 – Кожен заклад вищої освіти у Дніпрі має свою особливість, я би навіть сказав харизму, – підкреслює Дмитро Бочаров.-  Нам треба продовжувати зберігати таку освітню різноманітність. Бо ми чесно конкуруємо один з одним. Зараз через війну південь та схід нашої країни дуже проблематичні у сенсі безпеки надання освітніх послуг. А у Дніпрі зосереджені  потужні можливості. Нинішню активність МОН я б назвав дуже шкідливою для української освіти. Бо вона не обгрунтована. До того ж, згідно з законом про ЗВО, вони мають автономію та можливість вирішувати такі питання самостійно або принаймні брати участь у їх вирішенні.

 До речі, у 2014 році була спроба об’єднати митну академію (так тоді називався УМСФ) з агроуніверситетом. За словами Дмитра Бочарова, їм тоді вдалося «відбитися» від такого нелогічного рішення. Натомість відбулось об’єднання «таможки» з фінансовою академію, яке виявилось дуже вдалим і пішло на користь обидвом вишам. Як буде тепер – поки що невідомо.

Чотири в одному: погано чи добре?

Український державний університет науки та технологій має найбільший досвід об’єднання у нашому регіоні. Він був створений на базі транспортного університету та металургійної академії у 2021 році.  А минулого року МОН вирішило приєднати до них ще й будівельну академію та хіміко-технологічний університет.

 –  Вже було презентовано структуру об’єднаного університету, – розповідає в.о. ректора УДУНТа Костянтин Сухий. – Принцип об’єднання залишається тим самим, як і три роки тому: ПДАБА та УДХТУ  входять до складу УДУНТа як навчально-наукові інститути. Цей процес вже триває, відбувається аналіз освітніх програм, створення нових освітніх програм в УДУНТі для того, щоб не було ніяких перешкод для переведення студентів, що навчаються за такими програмами в ПДАБА та УДХТУ.

Щодо цьогорічного вступу, наразі це питання розробляється, адже поки ще немає затверджених правил прийому. Безумовно, всі студенти вже будуть прийматися за єдиними правилами об’єднаного університету, але за конкурсними пропозиціями відповідних навчально-наукових інститутів. Тобто абітурієнт протягом вступної кампанії так само буде мати можливість вибору відповідного закладу для свого навчання. У той самий час всі студенти, що наразі навчаються в університетах, що приєднуються, в лютому будуть переведені на навчання до УДУНТа і відповідно отримають дипломи УДУНТа.

 –  Створення великого університету, що об’єднує в собі матеріально-технічне забезпечення та кадровий потенціал чотирьох університетів дозволить суттєво підвищити якість підготовки випускників, як за загальноосвітніми дисциплінами, так і за фаховими, – впевнений Костянтин Сухий. –  Кожен університет має свою спеціалізацію, відповідно до якої формувалися навчальні та наукові лабораторії, які тепер можна використовувати, по-перше, для посилення   підготовки майбутніх інженерів та технологів (наприклад, хімічні лабораторії хіміко-технологічного університету або механічні лабораторії університету науки і технологій). А по-друге, для проведення спільних наукових досліджень.

Окрім цього, на думку в.о. ректора, кращі практики викладання та навчання окремих університетів будуть впроваджуватись у великому університеті. Наприклад, досвід кожного університету в участі у міжнародних освітніх програмах та програмах мобільності студентів буде поширений тепер уже на весь об’єднаний університет. Також є позитивним моментом те, що можна долучити до реалізації міжнародних освітніх проєктів більшу кількість студентів. Зазвичай це є вимогою міжнародних інституцій, яка впливає на отримання відповідних грантів на виконання освітніх проєктів. Тож великому університету легше виконати необхідні умови при подачі заявок на фінансування таких проєктів.

 –  Всі спеціальності окремих університетів залишаються в об’єднаному університеті, – зазначає Костянтин Сухий. – Безумовно, проводиться аналіз спроможності підготувати студентів на тій чи іншій освітній програмі, кількість студентів, що навчаються на окремих освітніх програмах. Але наразі не йдеться про скорочення набору в тому, чи іншому університеті на будь яку спеціальність у зв’язку із об’єднанням університетів. Питання чисельності викладачів не пов’язано з об’єднанням, адже наразі всі освітні програми продовжують функціонувати у межах тих університетів, де вони і були започатковані. Відповідно, вони мають бути забезпечені викладачами відповідних університетів.  

Академія музики задніх не пасе

Ще один виш, над яким нібито згустилися хмари, це Дніпровська академія музики ім. М. Глінки. Восени минулого року  Державне бюро якості освіти оприлюднило список українських ЗВО, розподіливши їх за незначним, середнім та високим ступенем ризику. Так ось, згідно з цим наша академія музики потрапила до першої, найбільш ризикованої категорії. Саме такі виші підлягають об’єднанню у першу чергу. Звісно, ми не могли не звернутись за коментарями з цього приводу до ректора цього вишу Юрія Новікова.

З’ясувалося, що нараховані Дніпровській академії музики не дуже високі  бали є результатом перевірки Державною службою якості освіти державного нагляду  у 2019 році.  Після цього академія звітувала про виправлення помилок, але згідно постанови Кабінету Міністрів України одна й та ж сама кількість балів нараховується автоматично протягом п’яти років. Саме це унеможливлює музичну академію отримати «підвищення» у цьому рейтингу. У той самий час кількість студентів протягом цього періоду не зменшується.

  – Дніпровська академія музики  знаходиться в стані постійного розвитку, – підкреслює Юрій Новіков.  – В січні 2023 року почав роботу навчально-науковий інститут, до складу якого входить відділ аспірантури, курси підвищення кваліфікації, дві лабораторії, кафедра «Музикознавства, композиції та виконавської майстерності», науково-дослідний центр «Інститут світової культури». Протягом восьми років ми будуємо нову систему музичної освіти. Зміст навчання, методи, мета та завданняі, які відбудовуються в нашому закладі, не мають аналогів у світі. І це не перебільшення.

У підсумку можна зазначити, що на офіційному рівні більшість дніпровських вишів намагаються тримати марку і запевняють, що «все йде за планом». Наскільки це відповідає дійсності, стане відомо тільки з часом. Будемо сподіватись, що Дніпро й надалі буде залишатись містом, привабливим для абітурієнтів не тільки з нашого, а й інших регіонів.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Дніпрі створюється Координаційна рада з питань вищої освіти.