Він міцно спав у новорічну ніч після важкого дня, адже на ранок знову були заплановані важливі волонтерські справи. Війна не має ні свят, ні вихідних, ні перерв. За дві останні доби старого року та дві перші 2024-го у Дніпрі команда волонтерів “Переможемо” допомогла перевезти 27 важкопоранених військових. Про це розповідає “Наше місто”.
Ярослав Крисько – заступник директора департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради, а увесь вільний час він присвячує волонтерській діяльності. Частіше за все доводиться виконувати роботу санітара. Він до останнього не вірив, що в Україні може початися повномасштабна війна – все ж таки центр Європи, та навіть не почув перших вибухів, які шокували українців на світанку 24 лютого 2022-го.
Це наша помилка, що ми не до кінця усвідомлювали, що війна в Україні почалася у 2014-му. Ми частково це розуміли, але потім трошки забули. І мені здається, що і зараз не всі пам’ятають, що кожного дня на передовій гинуть хлопці, дуже багато поранених залишається скаліченими – без рук, без ніг, з перебитими хребтами, з понівечиними обличчями. Дуже багато з них не можуть після цього піднятися та повернутися до нормального життя. Ми повинні кожну секунду пам’ятати про них, – каже Ярослав Крисько.
З перших днів війни співробітники департаменту екологічної політики долучилися до волонтерської діяльності – робили коктейлі Молотова, закуповували ліки, плели маскувальні сітки. А на другому тижні війни об’єдналися з департаментами молодіжної та гуманітарної політики й 14 місяців цілодобово тримали фронт на вокзалі Дніпра, де приймали біженців від війни.
У нас був дуже великий центр, ми займали цілий поверх у ТЦ. Ми приймали цивільних біженців, а потім ми стали запрошувати військових, які проїздом були на вокзалі, – поїсти. Вони ж не з курорту їхали, – згадує Ярослав.
Тоді про центр допомоги на вокзалі Дніпра знала вся Україна. Зараз ця команда працює на кількох напрямках волонтерської діяльності.
Допомагаємо в лікарнях Дніпра – ходимо на нічні чергування. Це та команда, яка раніше працювала на вокзалі – вчителі, тренери, юристи, менеджери. Ми її назвали “Переможемо”. Це поперше морально-психологічна підтримка військових. Це, вибачте, й судна виносити, й перевозити поранених. Ми співпрацюємо з медициною. катастроф, з куратором військових санітарних перевезень, – пояснює волонтер.
Ярослав за освітою юрист, обіймає керівну посаду, але після роботи він як волонтер виконує роботу звичайного санітара та вважає, що всі українці у неоплатному боргу перед тими, хто захищає Україну на передовій.
Все частіше ми бачимо хлопців на сталевих кінцівках, тому ми повинні навчитися, як з ними правильно поводитися. У мене є страх, що хтось з цих хлопцв колись почує “Ми вас туди не посилали” чи “А хто вас просив?”. Треба їх підтримуватии та з повагою відноситися, – додає Ярослав Крисько.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у передмісті Дніпра ворожа ракета зрівняла з землею дім волонтерки.