Нещодавно міський медіапростір сколихнула новина: у Дніпрі буде створена Координаційна рада з питань вищої освіти при міському голові. Навіщо вона потрібна, як саме буде відбуватися співпраця міської влади та вишів? Журналісти «НМ» поставили ці питання тим, хто буде входити до Координаційної ради. І отримали доволі цікаві відповіді.
Місто допоможе розв’язати проблеми
Наразі вже відомо, що до складу Координаційної ради входитимуть ректори та діячі 12 закладів вищої освіти, а також представники профільних депутатських комісій та департаментів міськради. Таку ініціативу мер Борис Філатов запропонував під час круглого столу під назвою «Шляхи взаємодії влади з ректорами закладів вищої освіти».
– У нас є зрозуміла координація з закладами вищої освіти, та нині ми вирішили дати їй більш інституційну основу, – зазначив Борис Філатов. – Хоча ЗВО не підпорядковуються місцевому самоврядуванню, та час від часу у них виникають проблеми, з розв’язанням яких допомагає саме місто.
Він також додав, що такий формат буде ще одним прикладом ефективної співпраці з професійними середовищами. Адже при міськраді вже діють Громадська рада, а також Педагогічна, Батьківська, Художня та Координаційна рада зоозахисних організацій. Завдяки Координаційній раді заклади вищої освіти отримають додатковий інструмент взаємодії з містом — від профорієнтаційної роботи та підвищення кваліфікації освітянського простору до підтримки в певних господарчих питаннях.
Міністерство дерева не обріже
Головою ради обраний Олег Тупиця, заступник директора Центру професійного розвитку «Освітня траєкторія» Дніпровської міської ради, доктор політичних наук, професор Університету митної справи та фінансів.
– В закладах освіти часто виникає багато питань місцевого характеру, – зазначає Олег Тупиця. – Попри те, що вони підпорядковуються Міністерству освіти та науки України. Наприклад, на території університету залізничного транспорту, який увійшов до складу Університету науки та технологій, десь півсотні сухих дерев. Хто їх обріже? Представники міністерства не приїдуть це робити. Крім господарчих, є чимало й питань, пов’язаних безпосередньо з освітою. Наприклад, на базі вишів могли б проходити перепідготовку, підвищення кваліфікації вчителі дніпровських шкіл.
Минулого року у парку ім. Т. Шевченка відбувся дуже масовий захід для абітурієнтів, на якому були представлені майже всі університети та коледжі. Це був масштабний освітній фестиваль Dnipro Education City 2023. Без співпраці з міською владою таке не було б можливо. І це дуже важливо для того, щоб вчорашні школяри отримували якомога більше інформацію про місцеві заклади освіти. А потім залишались навчатись та працювати у рідному місті.
– Дуже гостро стоїть питання фінансування вишів, – підкреслює Олег Тупиця. – На їхні потреби цілком можливо залучати міські кошти – наприклад, у співвідношенні 50 на 50. Зараз у Дніпрі 55 студентських гуртожитків. У деяких з них дуже холодно. Щоб вирішити цю проблему, можна поставити на них дахові котельні. МОН такий проєкт фінансувати не буде – воно виділяє кошти тільки на зарплати викладачам та стипендії студентам.
Також Координаційна рада розробить план взаємодії між вишами та міською владою. Певні кроки в цьому напрямку вже відбуваються. Наприклад, біля головного корпусу ДНУ ім. О. Гончара з’явилась зупинка транспорту. І це дуже зручно для викладачів та студентів. Також за рахунок міського бюджету відбувається ремонт прилеглих територій біля навчальних корпусів та гуртожитків. Але тільки господарчими питаннями співробітництво не буде обмежуватись.
– Студенти вишів зможуть приходити на практику до підприємств, які підпорядковані місту, – впевнений Олег Тупиця. – Звісно, з перспективою працевлаштування. Можуть бути реалізовані сумісні корисні проєкти. Наприклад, міська рада оголошує грантовий конкурс стосовно того, як знищити амброзію у Дніпрі. Це дуже актуальна проблема. А в вишах вже захищено декілька дисертацій по цій темі. Треба використовувати ці наукові здобутки на користь міста.
Можемо допомогти сучасними технологіями
У тому, що між вишами та містом існує великий резерв для впорядкування взаємовідносин, впевнений Олександр Азюковський, ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».
– Маємо дати чітку відповідь на питання: навіщо ми, виші, потрібні місту? – зазначає Олександр Азюковський. – Чим ми можемо бути корисними? В нас є чудові наукові надбання, технології наших міжнародних партнерів. Ми можемо ефективно вирішувати задачі, які пов’язані з урбаністикою, енергоефективністю, раціональним електропостачанням, сучасною логістикою. А також питання створення робочих місць, цифровізація та діджиталізація процесу руху міського транспорту. Зручний сервіс – наприклад, створення електронних черг там, де їх ще немає. Перекваліфікація дніпрян, створення парадигми освіти впродовж їхнього життя.
На думку Олександра Азюковського, дніпровські роботодавці можуть звертатись до університетів зі складними технологічними проблемами та отримувати шляхи їхнього адекватного вирішення.
– Разом з міською владою ми можемо сформувати Дніпро як один з потужних студентських хабів України, – впевнений Олександр Азюковський. – Мотивувати молодь, яка виїхала під час війни, повертатись в нашу країну, стати точкою її відновлення. Місто може залучати нас до формування стратегії його розвитку.
Грошей на ремонт гуртожитків не вистачає
Звісно, комунікація між містом та вишами відбувалася і раніше. Але, на думку Дмитра Бочарова, ректора Університету митної справи та фінансів, вона мала ситуативний характер. Тепер, завдяки Координаційна рада з питань вищої освіти при міському голові, з’явилась можливість поставити все це на міцну загальну платформу. Зробити процес взаємодії системним та спланованим.
– У нашому гуртожитку на лівобережжі дуже зношена котельня, – не приховує Дмитро Бочаров. – Ми будемо включатись в її ремонт та переобладнання. Але допомога міста теж не завадить. Зараз ми можемо витрачати та ремонт у гуртожитках тільки ті гроші, які студенти сплачують за проживання у них. А це досить небагато. Без соціальної підтримки гуртожитки приречені на занепад. Держава щороку зменшує фінансування вишів, цього року воно також суттєво знизилось.
Ще одна тема – ветеранські проєкти, в яких є велика потреба. Поки ще їхнього централізованого фінансування немає.
– Наш виш робить, що може в цьому напрямку, але самі ми це не потягнемо, – зазначає Дмитро Бочаров. – Водночас в університетах ветерани війни у майбутньому зможуть проходити перекваліфікацію, отримувати психологічну допомогу.
Викладачі та адміністрація вишів дуже вдячні місту за сумісні профорієнтаційні проєкти, завдяки яким отримують більшу кількість абітурієнтів. А місто – майбутніх спеціалістів, які залишаються навчатись та працювати у Дніпрі. Завдяки створенню ради ректорів така взаємодія буде продовжуватись. Сподіваємось, що будуть з’являтись і нові цікаві проєкти, про які ми незабаром розповімо.
Нагадаємо, що раніше ми писали про те, які зміни відбудуться у вищій освіті України.