Дніпрянка Катерина Бойко раніше працювала економістом, а зараз доглядає самотніх бабусь. Жінка – соцпрацівниця Дніпровського міського територіального центру соцобслуговування. Вона – єдина надія для 14 літніх людей. Про це повідомляє Наше місто.
Федорівна, відчиняй двері, – каже Катерина у домофон одного з під’їздів дніпровської багатоповерхівки, де ми чекаємо кілька хвилин, поки господарка квартири дійде до дверей.
Олені Федорівні 88 років, 30 років тому вона втратила чоловіка й з тих часів вона мешкає одна. Останнім часом здоров’я не дозволяє ій виходити на вулицю. Вся надія на Катерину – вона приносить продукти та ліки, прибирає, готує їжу.
Вона мені дуже потрібна, за ці роки стала мені як донечка, найрідніша. Я на вулицю виходити не можу, за мене все Катя робить, – із сльозами на очах каже Олена Федорівна.
День соцпрацівниці Катерини Бойко починається та закінчується її подопічними бабусями. Вона на цій роботі вже 15 років. Життя Катерини геть змінилося після того, як її чоловік отримав інсульт. Жінка доглядала його три роки і після цього вирішила допомагати безпорадним літнім людям.
Це не так просто психологично. Буває дуже важко і не кожен зможе тут працювати. У мене це вийшло після того, як я отримала відповідний досвід з чоловіком після інсульту, – пояснює Катерина.
Прийти кожного дня до всіх 14 підопічних бабусь Катерина не завжди встигає. А ось зателефонувати треба обов’язково. Вона – та ниточка, яка пов’язує самотніх безпорадних пенсіонерів із зовнішнім світом.
Нагадаємо, раніше ми писали про рух “Бабусі для ЗСУ” у Дніпрі: пенсіонерки виготовляють маскувальні сітки для українських військових.
Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Дніпро, Новини Дніпра
