Важко не погодитись з тим, що народні традиції – це те, що має знати кожен українець. Саме завдяки їм ми маємо своє коріння. І саме завдяки їм ніхто не має права нас «денацифікувати». Любов до таких традицій вже багато років поспіль прищепляє вчитель дніпровської ЗОШ№ 49 Лариса Переясловець. Вона викладає трудове навчання та технології у учнів з п’ятого до дев’ятого класів, пише «Наше місто»
Свої уроки Лариса Вікторівна намагається робити комбінованими. На них школярі вивчають народознавство, етнопедагогіку. Та, звісно, багато що роблять власними руками.
У шостому класі в нас є тема, яка присвячена створенню ляльки-мотанки, – наводить приклад Лариса Переясловець. – і ми не просто робимо її, а вивчаємо історію виникнення, проводимо дослідницьку роботу, пишемо реферати. Цей процес триває біля місяця. Я пропоную дітям виготовити не одну ляльку, а цілих три. Бо у кожної – своя задача. Лялька-дзвіночок відганяє злих духів. Лялька –подорожниця з довгою косою стане в нагоді переселенцям, яких в нас в місті досить багато. Вона може бути їх оберегом. Нарешті лялька-берегиня має бути у кожній оселі. Вона береже наші родини від негараздів.
Для дистанційного навчання Лариса Переясловець розробляє відеоуроки зі слайдами, які їй допомагає записувати чоловік. Вони виходять набагато цікавіші та корисніші, ніж ті записи, які пропонує ютуб.
На уроках з технологій, які я веду, діти пізнають народні ремесла та народознавство, – розповідає Лариса Вікторівна. – Заняття виходять комбінованими: мають теоретичну та практичну складові. Наприклад, під час Масляної ми виходимо на вулицю, водимо хороводи, спалюємо велику ляльку-мотанку, яка зроблена із сіна.
П’ятикласники із задоволенням створюють вироби з глини. А ще дізнаються, де саме ї можна знайти у нашому регіоні. На уроки до них вчителька запрошує справжніх гончарів, які проводять професійні майстер-класи. Не менш цікавими є й заняття з декупажу, в’язання, бісероплетіння, вишивки.
Для наших захисників ми вишили обереги, які захищають від злих духів та всілякої біди, – згадує Лариса Вікторівна. – Для цього наносили на вироби спеціальні знаки. Я даю дітям не тільки практичні навички з рукоділля, а й глибокі знання. Які ми отримуємо з минулого, від наших пращурів.
Звісно, рукоділлям займаються переважно дівчата. А хлопці теж не байдикують: вирізають чудові вироби з металу, випилюють з дерева.
Я багато розповідаю про кольорові та дорогоцінні метали, їх сплави, – підкреслює Лариса Переясловець. – Навесні хлопці роблять з фольги та проволоки квіти для своїх мам та бабусь. А напередодні Великодня всі дружно розфарбовуємо писанки. В них також кожний елемент несе в собі багато цікавої інформації.
Давня любов Лариси Переясловець – це петриківський розпис. Вона навчає дітей цьому мистецтву вже багато років поспіль. У міському Палаці дітей та юнацтва в Лариси Вікторівни є велика майстерня, де на заняття приходять дівчата та хлопці різного віку. Завдяки ним діти відволікаються від переважно не дуже веселого сьогодення. Захоплюються творчістю, а потім дуже часто передають секрети майстерності вже своїм учням.
Нагадаємо, раніше ми писали про вчительку, яка вирощує у школі мікрозелень.