ЕКСКЛЮЗИВ Післявоєнний Дніпро стане містом-мрією: архітектори та містяни обговорили концепцію розвитку мегаполісу

Усі мріють, щоб наше улюблене місто стало більш комфортним та затишним для корінних дніпрян та приїжджих. Щоб воно стало повноцінним європейським містом. Як Відень і Копенгаген, Цюріх та Амстердам. Ініціативна група архітекторів презентувала містянам  концепцію просторового розвитку Дніпра. Це не конкретні пропозиції щодо міської забудови, а принципи та правила, якими керуватимуться проектувальники, пише “Наше місто”.

Про те, як мрію втілити в життя автори концепції обговорювали в Будинку архітектора з дніпрянами.

У пріоритеті комфорт та затишок містян

Наразі архітектори дуже обережно говорять про реальні проєкти майбутнього. Це зрозуміло! Йде війна. Ніхто не знає, коли вона закінчиться, якими будуть її наслідки. Але вже сьогодні важливо залучити до обговорення актуальної теми якнайбільше різних фахівців, просто небайдужих містян. Сьогодні важливим є навіть не результат, а сам процес.

–Ми презентуємо систему цінностей, на яких має базуватись робота архітекторів, – розповідає Дмитро Волик, головний архітектор Дніпра. – Пропонуємо інструментарій для міських архітекторів. Наш підхід ґрунтується на вивченні урбаністичного досвіду Європи. Фактично ми хочемо адаптувати європейський досвід у нашому пострадянському, постіндустріальному місті.

Чим поганий містобудівний досвід недавнього минулого? Учасники дискусії стверджують, що згідно з ним, людина вважалася певним додатком до промислового виробництва. Саме місто було «заводом для життя». А людина – заводською деталлю. Гвинтиком. Тотальна індустріалізація негативно позначилася на комфорті містян. Ситуацію треба змінювати!

Сучасне місто має бути компактним, – стверджує Сергій Филимонов, – член правління обласної організації Національної спілки архітекторів України. – Будь-яке європейське місто цього прагне. Щоб скоротити кількість комунікацій, щоб шлях із однієї точки міста в іншу займав менше часу. Для цього потрібно збільшити щільність міської забудови та щільність населення на одиницю площі.

Ущільнити вулично-дорожню мережу та створити безперервні пішохідні зони

Пам’ятається, радянські чиновники закликали стерти межу між містом та селом. Певною мірою їм це вдалося. Наші великі міста – гібриди цих видів населених пунктів. Вони розмазані по простору, як вершкове масло по бутерброду.

– Не повинно бути хуторів та сільської місцевості, які штучно віднесли до міста, – пояснює Сергій Филимонов. – Недостатньо окреслити межею певну місцевість і назвати її містом. Ми вже не індустріальне суспільство, в якому переважній більшості потрібно їхати на завод. Люди працюють у різних місцях. Ми цінуємо їхній час і прагнемо, щоб вони доїхали до своїх робочих місць швидко та комфортно. Для цього необхідно ущільнити вулично-дорожню мережу. Ця мережа схожа до кровоносних судин, забезпечує нормальну життєдіяльність багатотисячного міста.

Архітектор підкреслив, що зараз у пріоритеті особисті автомобілі, що створює на дорогах затори та пробки. Доцільно було б надати перевагу громадському транспорту, яким користується більше містян.

Автори концепції говорили також про створення не однієї-двох, а каркасу безперервних пішохідних зон. Нагадаємо, що створювати пішохідний простір Дніпра почали ще до початку великої війни. Таким об’єктом стала оновлена Успенська площа.

— Це один із об’єктів, який згідно з нашою філософією розвитку міського простору, насамперед призначений для пішоходів, — зазначав у грудні 2021-го міський голова Борис Філатов. – Було багато критики з приводу того, що цілі вулиці закривають для автомобільного руху та віддають їх пішоходам (вулиці Яворницького та Короленка). Але це тенденція світової урбаністики.

На думку головного архітектора Дніпра Дмитра Волика, сьогодні цю площу можна розглядати як одну з локацій пішохідного каркасу.

Унікальні історичні споруди Дніпра будуть збережені та відреставровані

Запропонована концепція передбачає не лише нові проєкти, а й збереження знаменитих історичних будівель Дніпра. Адже географічне розташування обласного центру та його історія справді унікальні.

Нагадаємо, що саме у нас річка Дніпро робить розворот на 90 градусів у районі Мерефо-Херсонського мосту. Ця напружена рівновага взаємодії Землі та Води – одна з головних «фішок» міста. Наш центральний проспект – дивовижний приклад містобудівної думки, реалізованої на дніпровських кручах.

– Наша архітектурна спадщина – не гальмо, а фактор розвитку, – вважає Іван Ревський, завідувач кафедри основ архітектури Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. – Це світова тенденція. Звісно, ми не Відень та не Львів, але у нас своя чудова архітектура. Наприклад, козацька епоха представлена готелем «Україна», відомим як Будинок Хрінникова. Є проєкт його реставраційного поновлення. Існує проєкт реставрації Будинку Померанцева на Харківській. Приклади здійсненого оновлення нашої архітектурної спадщини також є. Наприклад, будинок на Троїцькій,5.

Збільшиться різноманітність та типологія будівель

Концепція передбачає, що типові забудови минулих років – тупиковий шлях. Добре, коли забудова житлових масивів включає і висотки, і будинки середньої висотності. Щоб у дніпрян був вибір: жити у хмарочосі чи у 5-поверхівці.

Потрібно також збільшити функціональність житлових масивів. Щоб так званих спальних та промислових районів було менше. Для того, щоб ув’язати та узгодити ці та багато інших питань якраз і потрібна єдина концепція просторового розвитку.

– Нерідко буває, коли архітектор щось проектує в межах своєї ділянки та не звертає увагу на те, що відбувається довкола, – зауважує Наталія Каширіна, член правління обласної організації Національної спілки архітекторів України. – При проектуванні будь-якого будинку стикаємося з тим, що немає документів, які регламентують організацію вуличного простору: мощення тротуару, зелені насадження, паркування тощо.

Якою є подальша доля запропонованої концепції?

Вона є частиною вже затвердженої «Стратегії Дніпра 2030». На підставі Стратегії буде розроблено «Концепцію інтегрованого розвитку території». Згодом ці документи стануть вихідними даними для коригування Генплану Дніпра.

Яким саме буде коригування покаже час. Дискусії та обговорення ще попереду. Ну, а реалізовані вони можуть бути лише після нашої перемоги. Сподіваємося, що вона відбудеться найближчими місяцями чи хоча б роками.

Автор Олександр РАЗУМНИЙ,  фото Володимира ФЕДОРИЩЕВА.