ЕКСКЛЮЗИВ Про збитки, долю медперсоналу та стан породіль: що буде з пологовим, зруйнованим ракетою у Дніпрі

Ранок 29 грудня 2023 року назавжди запам’ятається українцям – ворог здійснив черговий масований обстріл наших міст. Не оминула гірка доля і Дніпро – ракети влучили в ТРЦ та пологовий будинок. Загинуло семеро людей, близько тридцяти отримали поранення. Від вибуху пологовий зазнав значних пошкоджень. Частина будівлі обвалилася, інші приміщення були задимлені та забруднені уламками. Як породіллі та персонал закладу пережили весь цей жах, читайте в матеріалі «Наше місто».

Для відділення це був звичайний день, як і багато інших. Хтось готувався народити свою першу дитину, хтось другу чи третю. А інші жінки вже стали матусями і чекали разом з дітками на виписку. Але того ранку замість приємних турбот молоді матусі та вагітні були змушені бігти до укриття, рятуючись від російських ракет.

Усіх породіль та немовлят врятували, медсестра загинула

В той день в акушерському відділенні знаходилось 19 породіль, четверо новонароджених та близько десяти медпрацівників. Коли почалася тривога, усі жінки та немовлята у супроводі чергового лікаря, акушера-гінеколога і неонатолога спустилися в укриття. Воно обладнане усім необхідним: ліжка, дитячі візочки, харчування для малят, вода тощо.

— Ми завжди так робимо, це відпрацьована тактика, — розповіла Юлія Монастирьова, завідуюча неонатологічним відділенням. — Тим паче, що в телеграм-каналах повідомлялось про серйозну небезпеку, тож всі спустились у сховище. Пролунав перший вибух, він був потужним, але тоді все залишилось цілим у лікарні. Тим часом тривога ще лунала і небезпека була, тож ніхто не залишив укриття. Потім було влучання у будівлю пологового, виникла пожежа. Ми отримали розпорядження виводити людей на вулицю. У нас відпрацьований алгоритм, як це робити. Ми маємо також укриття під іншими будівлями лікарні, тож терміново переводили усіх туди.

За словами керівника лікарні Володимира Яковенка, медичні працівники діяли згідно інструкцій. Як показала практика, вагітні жінки та молоді матусі зазвичай не відмовляються йти в укриття. Адже вони розуміють, що відповідальні не лише за себе, а й за свою дитину. Для кожної матері найголовніше – той малюк, якому вона дала життя і повинна його зберегти.

— Наші лікарі завжди готові до подібних ситуацій, — сказав Володимир Яковенко, директор відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня». — У нас є відповідні інструкції. Лише завдяки професіоналізму співробітників ніхто не постраждав. Коли оголосили тривогу, всі пройшли в  укриття. А коли виникла пожежа, їх перевели в укриття іншого корпусу. На превеликий жаль, того ранку загинула наша співробітниця — медсестра, яка у цей час йшла на роботу. Але це сталося не на території лікарні, а поблизу «Аполло».

Комфортні палати перетворились на згарище

Будівлі акушерського відділення вже понад 40 років. За цей період тут народились тисячі дітей. З початку війни лікарня неодноразово зазнавала обстрілів. Але тоді її вдавалося відновити. Наразі ситуація критична і робота пологового стала неможливою.

— Ще 28 грудня тут лунали голоси новонароджених, виписувались додому щасливі родини, — розповіла Ірина Кульбач, завідуюча акушерським відділенням. — А вже 29 грудня о сьомій ранку пологовий будинок перестав існувати. Сюди прилетіла ракета і завдала значних руйнувань. Молоді матусі, що були тут в той день, на все життя запам’ятають, що їхнє найбільше щастя у житті було затьмарено великим болем.

В одній з розтрощених палат — букет обгорілих троянд. До атаки у приміщенні перебувала молода матуся зі своїм чоловіком. 28 грудня у них народилася дитина.

— Коли зранку 29 грудня пролунав сигнал тривоги, вони відразу спустилися в укриття, — каже Ірина Кульбач. — З ними все добре, їх евакуювали. Якби вони зосталися тут – їх би вже не було. А від комфортабельної палати майже нічого не залишилось. Тут була суцільна стінка, гардероб, кухня, туалет, душ – нічого не вціліло. Єдине, що ми знайшли в цій палаті — годинник чоловіка, який ми йому вчора повернули.

У породіль тепер два дні народження

Ольга – одна з породіль, яка була у пологовому під час ракетної атаки 29 грудня. Тепер вона не з чуток знає, як це: опинитися в епіцентрі вибуху з новонародженою дитиною на руках.

— Тільки почалася тривога, нам сказали, що потрібно взяти усе необхідне і спуститися в укриття, — ділиться Ольга. — А необхідне – це були ми самі та документи. Щойно увійшли в укриття – через декілька хвилин почалися вибухи.

Вона пригадує, що того ранку було дуже страшно, але допомагало те, що медсестри та акушерки усіляко підтримували своїх пацієнток. Зараз родина вже нормально себе почуває. Вони перебувають вдома.

— Новонароджену дівчинку назвали Аліса, старшій моїй донечці 2 роки і три місяці, — каже молода матуся. — Обидвох своїх чудових дівчаток я народжувала саме у цьому акушерському відділенні. Ми навіть і не думали про інший заклад.

Ольга зізналась, що зовсім не такою вона уявляла собі виписку новонародженої донечки з пологового.

— Вони просто нелюди, — стверджує Ольга. — Я не знала, що у них настільки відсутні мізки, що вони цілитимуть по пологовому будинку. Тим паче, що там постійно є вагітні жінки та діти. Навіть звірі так не чинять. Немає таких слів, якими можна їх назвати.

Даша також перебувала в акушерському відділенні того ранку. Вона вдячна медикам, які вчасно перевели їх до укриття, чим врятували життя.

— Усвідомила я це не відразу,  — розповідає Даша. — Спочатку увімкнувся автопілот і ми намагалися звідти вибратися. А потім було море сліз. У нас тепер два дні народження. І у маленької Мії, і у нас з чоловіком. Не можу зрозуміти, як можна стріляти по житлових будинках, по пологовому! Коли їхала туди народжувати, навіть гадки не мала, що таке може статися. Передчуттів поганих не було. Але медики саме цього дня дуже наполегливо запрошували нас до укриття, нам просто не дали вибору. Дякувати Богу, що вони це зробили.

Вибігли, в чому були – у піжамах та черевиках. Їхня палата була на першому поверсі, тому чоловік Даші повернувся за шапкою.

— В цей момент пролунав перший вибух – вікна задрижали, але все було ціле, — пригадує Даша ті події. — Він вмить повернувся. Вже від третього вибуху вилетіли двері у сховище, посипалася штукатурка. Завідувачка сказала, що потрібно переходити в інше укриття. Дитина була закутана у плед, а з палат взяли ковдри для дівчат, щоб бігти вулицею. Медсестра прибігла з розбитим лобом, у неї текла кров. Вона принесла речі, щоб ми одяглися. Не знаю, як дякувати медикам, я б у такій ситуації розгубилася.

Допомагали жінкам евакуюватися і небайдужі дніпряни.

— Приїхав незнайомий чоловік, — ділиться Даша. — На машині – «дев’ятці» вивіз нас. На передньому сидінні сидів мій чоловік, у нього на руках – вагітна жінка. На задньому сидінні – я з дитиною, поряд ще одна матуся з немовлям та її чоловік. Такою компанією нас розвозили по домівках просто звичайні люди.

І якщо раніше родина спокійно ставилась до повітряних тривог, то тепер кожну сирену вони сидять на стільцях у коридорі. Зараз матуся з дитиною лежать у лікарні і там вони також ховаються під час небезпеки.

— Я розумію, що мушу триматися, але потрібен час, — каже Даша.

Немовлята, що перебували у пологовому під час удару, отримали свої перші документи

Юлія Монастирьова, завідуюча неонатологічним відділенням відзначила, що за останні півроку в Україні різко знизилася народжуваність. І Дніпро – не виняток. Тож невелика кількість малюків у пологовому відділенні – вже звичне явище. Того буремного ранку лише четверо новонароджених перебували у палатах.

– Це здорові діти, на той момент ніхто з них не отримував лікування, — каже Юлія Монастирьова. — Пологів напередодні не було, тож немовлятам було вже по декілька днів. Вони перебували з матусями.

За словами завідувачки, співробітники неонатологічного відділення діяли професійно, вони не розгубились та не допустили виникнення паніки у присутніх. Усіх перевели в укриття. Це зберегло їм життя. Щойно ситуація стабілізувалась, родини з новонародженими вирушили додому.

Одна родина мешкає у Кам’янському, інші – у Дніпрі. Медики перебувають на постійному зв’язку з породілями. Консультують їх з питань, що виникають.

— Ми відразу зателефонували до кожної родини та дізнались, чи все гаразд, — розповіла Юлія Монастирьова. — А вже 2 січня запросили дітей разом з матусями на прийом до лікарні. Новонароджених оглянув неонатолог, впевнився, що все гаразд. Діти пройшли вакцинацію та інші стандартні процедури, які не було завершено у пологовому. Після цього малюки отримали свої перші документи.

Якщо буду народжувати – тільки там

Відомо, що більшість жінок народжують у цьому акушерському відділенні не лише свою першу дитину, а й другу та навіть третю. Жінки кажуть, що це через довіру до лікарів та комфортні умови.

Марина у серпні минулого року народила двійню у цьому пологовому. Дівчина зізнається, що це була її мрія. Вона загадала таке бажання в минулу новорічну ніч і воно здійснилось. Причому, у подвійному розмірі, Марина  стала мамою одразу двох чарівних дівчат. Як кажуть, щастя багато не буває.

— У пологовому сподобалося все: і високий професіоналізм лікарів, і ставлення молодшого медичного персоналу, і умови перебування як у відділенні патології вагітності, так і в післяпологовій палаті, — розповіла Марина. — Окрема вдячність персоналу дитячого відділення. Мені здається, що вони любили моїх дівчат більше за мене в перші дні їхнього життя. Стільки турботи, теплоти, ніжності лікарі і медсестри дарували моїм крихіткам, що я ні на мить не боялася за дітей. Якщо б ще йшла народжувати, то тільки сюди.

Олена народжувала свою донечку у 2012 році також у цьому акушерському відділенні. Подія особливо запам’яталася тим, що пологи відбулися 28 грудня і Новий рік довелося зустрічати у лікарняній палаті. Тим не менш, молода матуся зберегла найтепліші спогади про той період.

— Це найнезабутніший Новий рік у моєму житті, — розповіла Олена. — Добре, що чоловікові дозволили зустрічати його разом зі мною та донечкою у палаті. У нас була маленька ялиночка та навіть телевізор. Дивилися привітання президента, а замість шампанського пили кефір. Ніч була безсонною, але не через святкування — новонароджена дитина потребувала уваги. Але  там ввічливий персонал, чудові лікарі, які мені допомагали. Я усім дуже задоволена, тому знайомим завжди рекомендувала саме це акушерське відділення.

Олена пригадує, що вікна її палати виходили якраз на той бік, де стався приліт 29 грудня цього року.

— Дуже моторошно зараз на це дивитися та усвідомлювати, що сталося. Дякувати Богу, що я народжувала у мирний час, що моїй дитині не довелося це пережити, — зітхає Олена.

Ольга — лікар – офтальмолог, по сумісництву працювала акушеркою у пологовому. Але і вона сама і її донечка також народилися у стінах цього акушерського відділення.

— Я тут народилася, брат мій також, — каже Ольга. — Згодом і свою доньку я народжувала тут. Тепер сама працюю лікарем-інтерном у відділенні лікарні. А також по сумісництву працювала акушеркою у пологовому. Тому те, що сталося – для мене взагалі шок! Для нас дуже важливе майбутнє нашої країни – діти. Треба буде після війни відбудовувати все і змінювати країну. Це робитимуть нові покоління. Тому нам дуже важливо, щоб відновилась робота відділення. Ми вже шостий день тут працюємо, не покладаючи рук. Розбираємо завали, виносимо сміття. Роботи багато. Потрібно долучати волонтерів та небайдужих людей. Наші захисники воюють для того, щоб у їхніх дітей було краще життя. А також у тих малят, які ще народяться. Тому для кожного нашого співробітника, та й для кожного мешканця Дніпра важливо відновити роботу пологового.

«Країна бореться з ворогом вже майже два роки. Розумію, що тяжко усім, але прошу усіх причетних — зробіть все для того, щоб пологовий будинок запрацював знову. Щоб тут народжувалися діти – наше майбутнє», — додала Ірина Кульбач, завідуюча акушерським відділенням.

Медиків працевлаштують, а будівлю відновлять

В акушерському відділенні працюють лікарі з вищою категорією. Середній та молодший медперсонал також досвідчений та професійний. Тому ці люди не залишаться без роботи,– запевнив керівник лікарні.

— На нараді ми вирішили видати наказ про простій медперсоналу пологового відділення,– повідомив Володимир Яковенко, директор відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня». — Згідно з законодавством, вони отримуватимуть дві третини від свого посадового окладу. У той же час практично всім буде запропоновано місце роботи у лікарні.

Водночас ведеться робота з пошуку джерел фінансування для відновлення акушерського відділення.

— Приліт, який стався 29 грудня, на превеликий жаль, завдав нам великих збитків, — розповів Володимир Яковенко. — На території закладу вибито близько 900 вікон. Але найбільше постраждало пологове відділення. Воно практично повністю зруйноване. Немає вікон, пошкоджено дах та перекриття між поверхами.

Він підкреслив, що для роботи відділення є найважливіше – кваліфіковані кадри. Також вдалося зберегти необхідне обладнання.

— Ми винесли з будівлі деяке обладнання і досі продовжуємо його виносити, — повідомив директор. — Воно, звісно, постраждало, але не критично. Ми визначили місця, де його будемо зберігати, проводимо інвентаризацію. Тому дуже сподіваємось, що будівлю буде відновлено і відділення знову працюватиме.

Лікарня є  структурним підрозділом Дніпровського медичного університету. Фінансується з державного бюджету. За словами Володимира Яковенко, попереду — технічна експертиза будівлі, потім потрібно зробити кошторис та визначитися з джерелами фінансування.

— Наразі ректор медичного університету працює з Міністерством охорони здоров’я. Будемо спілкуватись з благодійними фондами, — резюмував він.

Фото Валерія Кравченка.