Бойова медикиня 108-ої окремої бригади Сил тероборони від початку повномасштабної війни служить на різних напрямках фронту. На фронт жінка пішла після того, як втратила дітей, – передає сайт «Наше місто» з посиланням на Суспільне Новини.
Бойова медикиня з позивним «Ніколь» на службі з перших місяців війни. Разом із своїм чоловіком вона вирішила допомагати на фронті. Ніколь працює фельдшеркою, а її чоловік — санінструктором.
За словами медикині, її чоловік у цивільному житті був енергетиком м’ясокомбінату, тобто зовсім не пов’язаний з медициною, на відмінну від неї. Тому чоловік спочатку був звичайним солдатом: «Теж сидів з хлопцями в бліндажах, захищав на Донеччині».
Коли розпочалася широкомасштабна війна жінка була на 5 місяці вагітності. Її чоловік пішов до тероборони 26 лютого 2022 року, в той час, як Ніколь не могла цього зробити, оскільки була вагітною.
Жінка очікувала двійню, але на початку березня втратила дітей.
«Я була на 5 місяці вагітності, на жаль, в березні втратила обох дітей, два хлопчики. Тоді я тихенько пішла в військкомат, отримала військовий квиток», – розповідає вона.
Наразі вони з чоловіком працюють у тандемі. За словами медикині, найскладніше – довезти поранених до стабілізаційного пункту.
«Якщо хтось дуже важкий, то в нас одразу йде тандем. Він одразу ставить катетер, я зразу починаю підключати до усіх маніпуляцій. Робимо все, щоб можна було довезти усіх, щоб всі були живі. До найближчого стабпункту десь кілометрів 40 – як мінімум. І це ж ще дороги, зовсім їх і немає. Особливо вночі», – ділиться медикиня.
Також Ніколь говорить, що має дуже хорошу статистику: за весь час її служби не було ні одного «двохсотого» на її руках.
Першим пораненим, якого рятувала Ніколь, був командир, якому крізь бронежилет пройшла куля. Також бойова медикиня згадує, що не раз доводилося працювати під обстрілами. У жінки навіть було поранення. Це сталося, коли вона разом із колегами виїхала на точку евакуації.
«Касетка прилетіла прямо перед машиною і розкрилась. Я на чотири місяці вибула зі своєї праці. В мене були порвані зв’язки, у мене осколки були в нозі, це все було дуже тяжко», – згадує медикиня.
Ніколь розповідає: усе це заради дітей. У жінки є два сини, одному – 16 років, другому – 23. Старший – також військовий і зараз служить на Донецькому напрямку. Дуже сумує за обома, ділиться жінка.
Категорія: Війна, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Україна
Позначки: Війна, Дніпропетровська область