ЕКСКЛЮЗИВ Хресний хід та льодовий хрест, облитий червоним квасом з буряка: як святкували Водохреще у Катеринославі

Понад сто років тому на Водохрещу містяни освячували воду у храмах, кропили святою водою оселі й шли до Дніпра. До речі, в ті роки не занурювались в ополонку, а лише набирали з неї воду. Про те, як у Катеринославі святкували Водохрещу журналісту «Наше місто» розповіла Наталія Лисовець, культуролог, наукова співробітниця Дніпропетровського національного історичного музею.

–  Традиції Водохреща можна поділити на родинні та міські, – розповідає культуролог. – Напередодні свята, а саме 5 січня ввечері, коли на небі з’являлась перша зірка, родина сідала за святковий стіл з 12 пісними стравами і споживала кутю. Зранку вся родина йшла на святкову літургію до Свято-Успенського собору чи до Троїцької церкви, тобто до тих церков, які тоді були.

У храмах святили воду і потім цієї водою кропили свої оселі. Зазвичай, освячували двері, та кути приміщення, щоб вигнати всю нечисть. Через антирелігійну пропаганду, яка потім з’явилась,  на жаль, ці традиції забули.

Наталія зауважила, що збереглись багато описів як саме проходило святкування Водохреще у Катеринославі. Зокрема, є спогади про 1914 рік.

– У цей день містяни йшли Йорданською вулицею (наразі це вул. Коцюбинського) Хресним ходом від Свято-Успенського собору в бік Дніпра, – продовжує розповідати наукова співробітниця. – Напередодні чоловіки вирубували ополонку у формі хреста і також робили великий хрест з льоду, який обливали червоним квасом з буряка. Цей квас символізував кров. Важливо, що у нас не було прийнято занурюватись в ополонку. Ополонка мала сакральне значення. З неї лише набирали воду.

Наталія Лисовець зазначила, що звичай купатися на Водохреще з’явився вже у радянські часи, з початком моржування.

Як у 1980-ті у Дніпропетровську відзначали це свято нагадають старі світлини.

Фото з фб-сторінок Юрія Фанигіна та Олени Присягиної.