Соліст дніпровської опери, блогер, учасник телешоу «МастерШеф» Самвел Адамян дуже любить тварин. Ті, хто хоч раз дивились його кулінарний блог на ютубі, знають, що він веде його разом зі своїм котом Томасом. Цьому рудому красеню вже десять років. Артист зізнається, що кожен Новий рік зустрічає саме з ним. Але минулого року у нього з’явився ще один хвостатий улюбленець. Ексклюзивно для «Наше місто» Самвел розповів захоплюючу історію про свого нового вихованця.
Хвостань пошкрябав дніпрянина
На початку війни я евакуювався до Коломиї, що в Івано-Франківської області, – розповідає Самвел Адамян. – Привіз звідти додому ще одного кота, якого назвав Сайгак. Перше наше знайомство відбулось, коли я пішов з друзями ловити рибу на озері. Це було за селом, біля лісу. До мене підбіг кіт, якого я взяв на руки. Але він тоді був ще дуже дикий та подряпав мене.
Після того випадку всі подряпини в Самвела загоїлись, крім одної. Виникло запалення. Артист пішов до лікаря, і той сказав: або робіть уколи від сказу, або шукайте кота. Бо треба подивитись, чи все з ним добре.
Озеро, біля якого мене подряпав кіт, знаходилось біля 30 кілометрів від Коломиї, – згадує Самвел Адамян. – І хоча тоді були проблеми з бензином, я кожен день їздив туди шукати кота. Місцеві мені розповіли, що тут дійсно бігає чорний кіт, хазяйка якого померла більше року тому. Десь за тиждень я знайшов його. У ветклініці його обстежили. Виявилось, що він не хворий на сказ, але має купу інших проблем. Після того, як його підлікували, я прилаштував його знайомій та незабаром повернувся до Дніпра.
Довелось забрати Сайгака до Дніпра
Але на цьому пригоди не скінчились. Від жінки кіт збіг. Коли Самвел дізнався, дав об’яву, що сплатить тисячу доларів тому, хто знайде його. Десь за місяць якийсь хлопець знайшов мурчика в кукурудзі, у сусідньому селі.
Цього кота низ яким іншим не сплутаєш, бо в нього різні очі, – каже Самвел Адамян. – Одне око жовте, а інше наче горить яскравим вогнем. А ще незвичний окрас – на чорній вовні є білі вкраплення. Ніби він посивів. Я знову помчався на Івано-франківщину. Сплатив хлопцю тисячу доларів та повіз хвостаня до Дніпра.
Коли артист вивозив кота на машині, зупинився, щоб він сходив в туалет на лоток. А потім залишив його у машині на парковці. Коли Самвел відійшов, щоб винести лоток, почув клацання. Це зачинилась машина.
Сайгак випадково натиснув на блокування дверей, – згадує Самвел Адамян. – Він сходив в туалет, поїв та ліг спати в машині. А що мені робити? Я залишився на вулиці о 5.30 ранку, з кошачим лотком, без ключів та телефону. Прийшлося викликати поліцію, яка зламала двері в машині.
Кіт виявився хворим на СНІД
Разом з Сайгаком Самвел нарешті дістався Дніпра. Після ретельного обстеження виявилось, що йому приблизно 12-13 років. А ще що у тварини рідкісна хвороба – вірус імунодефіциту котів (FIV), який є котячим еквівалентом ВІЛ. Тобто так би мовити котячий СНІД.
не можуть заразитися цим вірусом, тоді як його носіями є приблизно 1–5% котів. Вірус імунодефіциту котів поширюється через бійки й укуси, тож частіше ним заражаються молоді, нестерилізовані коти, які гуляють надворі, особливо під час розподілу території. Після зараження вірусом імунодефіциту кіт залишається інфікованим до кінця життя.
Зараз Сайгак почувається добре, головне для нього – не стресувати, добре харчуватись, – розповідає Самвел Адамян. – Все це я йому забезпечую. А ще через те, що Сайгак хворий на СНІД, я вимушений тримати його окремо. Через це знімаю для нього однокімнатну квартиру. Він вже тут трохи подряпав дивани та шпалери. Мабуть, доведеться купувати нові. Але головне, що Сайгак у безпеці. Я навіть ялинку йому поставив.
Вже більше року Сайгак живе у квартирі на Сонячному. Для того, щоб годувати його, Самвел кожен день їздить на цей житломасив з центру. Самвел зняв квартиру саме там, бо неподалік живе матуся артиста. В неї теж є кіт, якого звати Пусик. Колись його хазяйкою була відома дніпровська мистецтвознавиця Людмила Тверська, яка померла декілька років тому. Пусик залишився сам, тож коли Самвел побачив об’яву про це, забрав кота та відвіз до мами. Тепер вона його дуже любить.
Я намагався прилаштувати Сайгака, але спроби були невдалі, – підсумовує Самвел Адамян. – Його взяла на якийсь час одна з моїх прихильниць, але це тривало недовго. Він не мав там належного догляду. Мені довелось забрати кота, тепер я вже його нікому не віддам!