Студент з Дніпра став героєм війни, незважаючи на відсутність військового досвіду

23-річний дніпрянин, боєць 128 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Віталій під час війни взяв участь у десятках боїв, відчув смак перемог і гіркі емоції від втрати побратимів. Втім, до війни хлопець не мав жодного військового досвіду та навіть уникав контактів із працівниками військкомату, був студентом й мріяв про навчання у магістратурі. Однак 24 лютого 2022 року його життя кардинально змінилося. Про це пише “Наше місто” з посиланням на інформацію від бригади.

У перший день війни Віталій пішов до військкомату, але там йому відмовили, бо хлопцю було всього 21 рік. Та він не здався і почав шукати підрозділ, де б йому видали зброю і дозволили стати на захист України.

Зараз Віталію вже 23, вiн став учасником та автором відео одного з найважчих боїв з ворожими десантниками, які після десяти годин артпідготовки пішли на штурм наших позицій, в момент, коли промені сонця засліплювали очі захисників.

Було завдання закріпитися, тримати ці позиції, тому що це була важлива тактична точка. Ми почули гул техніки, почала рухатися група противника. Десант швидко висадився на броні, вони заходили зі сторони сонця, тобто сонце сліпило нам очі та було незручно, – розповідає Віталій.

За його словами, ворожий десант намагався зайти з флангів малими групами.

Вони втупу не йшли, а маневрували та виявляли наші слабкі місця, прощупували нас вогнем, як стрілковими засобами, так і гранатометами, – додає військовий.

Віталій згадує, що все затихло, коли вдарив наш міномет. Бійці ЗСУ разом з аеророзвідкою скоригували вогонь й це заставило ворога відступити з втратами.

Коли Віталій стріляв, він голосно кричав “Слава Україні”. Каже, що це було у першу чергу для підняття його особистого бойового духу.

Звичайно було страшно, адреналін зашкалював, але якщо ти повністю віддасися страху, то ти будеш загнаний в кут. Тому доводилося переступати через себе. Частина страху давала тобі можливість самозберігатися, а жага залишитися в живих й була тією силою, яка двигала мною та моїми побратимами для відсічі противнику, – додав Віталій.

Хлопець продовжує воювати з російськими окупантами та не збирається зупинятися, поки Україна не буде звільнена від російського вторгнення.

Нагадаємо, раніше ми писали, що двоє бійців бригади з Дніпра цілий тиждень в оточенні ворога відбивали атаки.