Гендерна нерівність, як і будь-яка інша несправедливість, провокує конфлікт. І якщо сама по собі справедливість в більшості ситуацій може бути предметом суперечок, то в гендерній рівності все очевидно: жінки та чоловіки рівні. Коли правами жінки або чоловіка нехтують, це вже проблема.
Громадська організація «Солідарна молодь» займається волонтерською та просвітницькою діяльністю. Окрім семінарів про дерусифікацію української культури, команда проводить благодійні заходи. Цьогоріч вони вже вп’яте дарують бокси з подарунками для дітей, які втратили батьків через війну, та для дітей, які залишилися без домівок. Велика увага приділяється розвитку та залученню активної молоді. Наприклад, форум “YOUTH VISION 2024”, головні теми якого — європейська інтеграція, ресоціалізація молодих ветеранів та реінтеграція молодих ВПО.
Молодіжні організації та їхні осередок — молоді українці — це шанс виростити покоління свідомих людей. Ми поспілкувалися з Катериною Немченко, депутаткою Дніпропетровської обласної ради та Головою осередку ГО «Солідарна Молодь» у Дніпрі. Вона поділилася своїми спостереженнями під час роботи з молодим людьми.
Згідно зі звітом громадської організації Інсайт, 40% молодих людей переконані: досягнення гендерної рівності та розширення становища жінок мають бути пріоритетним завданням уряду. Однак, за словами Катерини Немченко, більшість чоловіків різного соціального прошарку та віку вважають, що гендерні проблеми придумують самі жінки та взагалі таких проблем у нас немає:
«Треба враховувати, що в Україні зараз активна фаза війни, воєнний стан, мобілізації жінок, як чоловіків, немає. Очевидно, що менше жінок бере активну участь в обороні держави. Тому, звісно, фокус зміщається на чоловіків. Це не означає, що це нівелює завдання жінки або якось її пригнічує. Тому, не думаю, що зараз розширення становища жінок може бути пріоритетним завданням держави. Зараз, напевне, єдина та головна функція держави — це оборона та перемога.
А якщо казати взагалі, то жінка, на жаль, не має потрібних прав. Хоча на законодавчому рівні, ніби, й має. Адже в конституції не прописано, що жінка позбавлена якихось прав. Однак в суспільстві, в побутових ситуаціях, на роботі, нерівність ще присутня, на жаль. Багато проблем зі сприйняттям жінок можна було б уникнути, якби їх становище в Україні було більш розширене. Не тільки на законодавчому рівні, а і в ментальному».
Проблеми молодих жінок та молодих чоловіків. Їх залежність від місця проживання
Окрім загрози, яку несе війна, на другому місці серед проблем молодих жінок та чоловіків Катерина вважає економічну: «Тут і дівчата, і хлопці в однакових умовах. Здебільшого молоді важко знайти роботу з достойним заробітком хоча б у 500-600 доларів. Наразі це майже неможливо на звичайній роботі в Україні».
Згідно зі звітом ООН, розширення прав і можливостей жінок у сфері економіки під час повномасштабної війни та в період відновлення є важливим завданням для збереження миру й забезпечення сталого економічного зростання.
Якщо казати про проблеми, які можуть стосуватися місцевості, то здебільшого це стосується маленьких містечок та сіл, звідки молодь виїжджає у міста з можливостями. Наприклад, у невеличких містах молодь може не знати про можливість стажування за кордоном або ще якийсь цікавий досвід від освітнього закладу.
Що більше впливає на обізнаність молоді в питаннях гендерної рівності: родина чи освіта?
Родина є першим фактором, що впливає на розвиток та світогляд людини. Особистість народжується і проходить період становлення в сім’ї. І все, що вона винесе з батьківського дому, буде супроводжувати її на всіх життєвих шляхах. До досягнення свідомого віку дитина дуже добре сприймає те, що їй розповідають батьки. А вже потім у підлітка починає формуватися власна думка. Він стикається із соціумом, який починає формулювати інші погляди.
На думку Катерини, освіта впливає більше. В певному віці дитина вже не сприймає все, що кажуть їй батьки. Наприклад, якщо в сім’ї буде якась нездорова ситуація, а дитина буде бачити ззовні, що можна інакше, то тут родина вже не буде так сильно впливати. Бо тоді вже молода людина буде прагнути створити таку модель, до якої вона буде більш прихильна.
«Освіта — це не лише школа та університет. Молоді люди можуть займатися самоосвітою. Але для цього важливо, щоби базові цінності закладали батьки. В такому випадку все, що людина обиратиме далі, вона зможе критично аналізувати, обирати вдалі курси та тренінги, наприклад. Окрім цього, бажано, щоб і в школах вивчались не лише стандартні предмети, як от математика та література, а ще й неформальні. Знання з політики, гендерної рівності та інші є глибинною базою для формування здорової особистості», — зазначає Катерина.
Чи достатньо молодим жінкам економічної незалежності, аби почуватися безпечно та рівноправно?
Всі люди різні. Не кожна дівчина мріє про лідерство або про освоєння сучасної професії. Та чи достатньо базової економічної самодостатності, щоб почуватися рівноправно? Чи обов’язково ставати лідеркою?
Катерина Немченко зазначає, що це нормально. Не всі люди мають хотіти бути лідерами. І якщо дівчина на звичайній посаді із середньою зарплатою почувається щасливою, не можна сказати, що це неправильно. Особливо, якщо людина цим задоволена. Однак, за словами Катерини, не зустрічала випадків, коли людей все влаштовує. Скоріше за все, людина просто не знає, що може бути по-іншому. Не володіючи актуальною інформацією, дівчина і легкий харасмент на роботі може сприймати як належне. А якщо вона знатиме, що бувають кращі умови роботи, вища зарплата, нормальне ставлення в колективі, то вона не захоче залишатися на тому ж місці, все одно піде в розвиток.
За словами Катерини Немченко, стовідсотково фінансово незалежна жінка ніколи не погодиться на менше і тим паче не дозволить негідного до себе ставлення, зможе постояти за себе.
Матеріал виготовлено у співпраці з ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні» (EU4Recovery) за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Ця публікація підготовлена в рамках проєкту EU4Recovery, однак висловлені в ній погляди та вміст не означають офіційного схвалення або визнання з боку ЄС або Організації Об’єднаних Націй.
Авторка: Анна Ярова.
Партнерська публікація.