А чи знаєте ви, чому не можна говорити покійній людині “Нехай земля тобі буде пухом”? Насправді ці слова є давньоримським прокляттям покійному. Ось як звучать ці слова повністю: “Нехай земля тобі буде пухом і м’яко покриває пісок, щоб собаки могли вирити твої кістки”. Такі епітафії писали на надгробках тих, кого ненавиділи та проклинали, передає “Наше Місто”
“”Sit tibi terra levis” – латинський вираз, що перекладається як “Нехай земля тобі буде пухом”, бере початок із стародавнього Риму. Саме у давньоримського поета Марка Валерія Марціала є такі вірші: «Хай земля тобі буде пухом, і м’яко покриває пісок, щоб собаки могли викопати твої кістки». Багато філологів вважають, що цей вираз був надгробним прокляттям на адресу померлого.
Однак, безперечних підстав так стверджувати немає. Адже древні римляни були язичниками і вірили в те, що душа після смерті людини нікуди з тіла не зникає, а тому за бажанням небіжчик може обернутися, сісти, підвестися або навіть піти кудись. Саме для того, щоб покійному було зручно лежати в могилі або в разі чого вибратися з неї назовні, йому й бажали «землі пухом». У будь-якому разі фраза “Нехай земля тобі буде пухом…” – язичницька, а згідно з християнським вченням, душа в мертвому тілі не залишається – залишає його, прямуючи на суд Божий. А потім – у Царство Небесне на вічну радість чи пекло на вічні муки. Тому, прощаючись із померлою людиною, християни моляться за неї: «Царства Небесного!» або «Спочивай з миром!». Пам’ятайте, що потрібно мати почуття духовного такту. Якщо ви почули, що вбита горем людина говорить на поминках «Нехай земля буде пухом», то, мабуть, це буде не найкращий момент, щоб навчити його чи вести дискусії. Дочекайтесь, коли трапиться зручний випадок та дуже акуратно розкажіть людині, що православні християни не вживають такого виразу”, – наголошує військовий капелан Нікопольського гарнізону ігумен Меркурій.
Замість язичницького виразу “Нехай земля йому буде пухом” можна помолитися: “Упокій, Господи, душу спочилого раба Твого (ім’я), і пробач йому всі гріхи і прийми в Своє Царство.
Схожа історія — з іншим поширеним виразом, який застосовується після смерті людини. “Про мертвих або добре, або нічого” має на увазі, що про покійного прийнято говорити в позитивному ключі. Хоча оригінал фрази дещо довше і набагато зрозуміліше, його можна знайти у творі давньогрецького політика та поета Хилона зі Спарти (VI ст. до н. е.).
“Про мертвих або добре, або нічого, крім правди” – ось оригінал вислову, який люди швидко редукували. Не менш відома ще одна похибка у фразі Луція Аннея Сенекі про «Вік живи, вік навчайся». В оригіналі вона звучить так: «Вік живи – вік навчайся тому, як слід жити»”, – зазначає ігумен Меркурій.