Наступний 2024 рік, скоріш за все, принесе карколомні зміни у вищій освіті України. Зараз те, що чекає на майбутніх студентів, знаходиться на стадії громадського обговорення. Але вже зрозуміло: зміни точно будуть, і дуже скоро. Детальніше про це повідомляє «Наше Місто».
21 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні за основу проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті. Зміни будуть стосуватись тих, хто почне навчання у вишах у 2024 році. Тож що чекатиме на майбутніх студентів?
Заочка все ж таки залишається
Довгі дискусії точились навколо можливого скасування заочної освіти. Міністр освіти та науки України Оксен Лісовий наполягав на тому, що вона непотрібна, бо давно перетворилась на легальний засіб покупки дипломів. Дуже часто реальних знань за ними немає, тому дистанційна освіта замість заочки має бути набагато ефективнішою. Але після декількох спроб скасування освітяни поки що вирішили залишити заочне навчання. Вони мотивували це тим, що зараз серед заочників чимало військових та тих, хто перебуває за кордоном. Тож попри те, що заочка поки що залишається, її відміна, скоріш за все, це питання часу.
Скільки навчатись – вирішує контрактник
Утім, багато змін все ж таки не оминуть українські університети та академії. Наприклад, студенти, які навчаються за контрактом, зможуть регулювати терміни навчання та керувати своїм навантаженням. Це дасть змогу здобувати бакалаврську освіту від трьох до шести років.
На бакалаврському рівні виші зможуть створити міждисциплінарні програми. В результаті студент після проходження двох курсів зможе обрати спеціальність у межах цієї галузі для подальшого навчання. Тобто абітурієнт буде вступати, до прикладу, на галузь «інформаційні технології», а вже згодом обере більш конкретний напрямок – інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні науки чи кібербезпека. Для розуміння: зараз він має одразу обирати одну з вищезгаданих спеціальностей.
Айтівці зможуть обирати предмети, а юристи – майже ні
Також реформа передбачає скорочення кількості вибіркових курсів для регульованих спеціальностей і збільшується для нерегульованих.
Регульовані спеціальності — це ті спеціальності, які необхідно здобути, щоб отримати регульовану професію. Від цих професій залежить безпека та добробут громадськості.
Навчання на таких спеціальностях, а надалі і робота за фахом та здобуття професійних кваліфікацій регулюється нормативними актами. До таких галузей та спеціальностей належать, наприклад, право, архітектура та містобудування, ветеринарна медицина, стоматологія, медицина, медсестринство, фізична терапія, ерготерапія, педіатрія. А також ті, які пов’язані з військовою справою, цивільною безпекою, транспортом.
Передбачається, що ті, хто будуть навчатись на цих спеціальностях, зможуть обирати лише 10% предметів – інші будуть обов’язкові. А ось ті, хто підуть на нерегульовані спеціальності, будуть в змозі обрати до 50 % предметів, які будуть вивчати.
Держава оплатить навчання, але не всім
До того ж Міністерством освіти і науки розробило альтернативний існуючому підхід до державного фінансування вищої освіти, який передбачає державне замовлення на основні спеціальності та грантове фінансування інших. Про це розповів заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.
За його словами, у концепцію закладений принцип державного замовлення на фахівців тих спеціальностей, яких однозначно потребуватиме держава – медиків, вчителів, інженерів тощо. За цими спеціальностями державне замовлення буде збережено.
– Ми не можемо прогнозувати, скільки державі буде потрібно юристів, економістів, соціологів, політологів, істориків тощо, – зазначає Михайло Винницький. – Це все тепер йде через ринкові механізми. Відповідно, держава має фінансувати освіту цих людей, ми це розуміємо. Але держава запроваджуватиме державні гранти.
Зокрема, планується, що випускник на основі отриманих результатів ЗНО або НМТ отримуватиме державну підтримку у вигляді певної кількості грошей і самостійно визначатиме, якому закладу освіти заплатити їх за своє навчання. При цьому цей виш може бути будь-якої форми власності – державної, комунальної або приватної. Фактично цей студент є контрактником. Але частина його контракту покриватиметься державними коштами, в залежності від того, як він склав НМТ або ЗНО. Тобто в залежності від того, наскільки він успішний.
Водночас на бюджетників теж чекають суттєві зміни. МОН пропонує законодавчо закріпити обов’язок студента, який навчається на бюджеті, укласти договір про працевлаштування у випадку надходження пропозиції від роботодавця. Тобто після закінчення вишу бюджетник має відпрацювати на державу не менше ніж три роки. Студенти, які не укладуть договір про працевлаштування відповідно до пропозиції центру зайнятості, будуть переведені на навчання за контрактом. А у разі відмови – відраховані із закладу вищої освіти.
Що ж, поки тривають громадські обговорення та вдосконалення майбутніх нововведень, «Наше Місто» вирішило дізнатись з цього приводу думку дніпрян, які мають безпосереднє відношення до освітнього процесу. Одразу зазначимо: працівники ВНЗ у своїй більшості поки відмовляються від коментарів, бо «зміни ще не прийняті» і взагалі – «краще запитайте нашого ректора, а ми поки що нічого не знаємо». Цікаво, а нащо та з ким тоді взагалі проводяться вищезгадані громадські обговорення? Більш відвертими виявились батьки майбутніх абітурієнтів, а також самі абітурієнти та студенти.
Вимушене працевлаштування краще за безробіття
Яна та Вікторія приїхали до Дніпра з Булахівки Павлоградського району. Яні подобається геометрія та креслення, тож дівчина мріє стати архітектором. В її селі немає умов для поглибленого навчання малюнку та композиції, які вона буде вимушена здавати під час вступної кампанії. Але Яна все одно мріє вступити на бюджет, бо дуже хоче у майбутньому брати участь у відбудові країни. Тому вже зараз хоче дізнатись, як готуватись до творчих іспитів, які їй доведеться складати, крім НМТ.
– Те, що бюджетники повинні будуть відпрацьовувати на державу, це дуже добре, – вважає Вікторія. – Коли я навчалась, теж так було. Ми точно знали, що будемо мати робочі місця після закінчення вишу. А зараз що? Коли молода людина намагається влаштуватись на роботу, її питають про досвід. А де вона його візьме одразу після вишу? Виходить замкнене коло. Тож краще хай держава працевлаштує випускника.
Більший вибір предметів – це супер!
Першокурсниця Рената Шакірова навчається на будівельному факультеті Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, яка цього року увійшла до складу Українського державного університету науки та технологій. На контрактній основі вона опановує тонкощі промислового та цивільного будівництва.
– Не розумію, для чого робляться ті зміни, які будуть стосуватись навчання на контракті, – зізнається Рената Шакірова. – Зараз все дуже зручно, навчання чотири роки – це супер, те, що треба. Тут, на мою думку, нічого змінювати не треба. А ось те, що буде змога обирати більшу кількість предметів, ніж зараз, мені подобається. Бо зараз багато предметів на першому курсі повторюють шкільну програму, яка нікому не цікава. Багато студентів приходять у виш вмотивованими, потім бачать цю програму, демотивуються і продовжують навчання просто заради «корочки». Тобто я вважаю, що потрібна більш гнучка система стосовно вибору предметів.
Мрії відмінників мають здійснюватись
Відомий дніпровський художник Валерій Сосна вже другий рік працює викладачем в Університеті митної справи та фінансів. Те, що у наступному році абітурієнти мають проходити і через НМТ, і через творчий конкурс, він вважає вірним рішенням.
– Два роки поспіль на спеціальність «Дизайн» молодь вступала тільки за результатами НМТ, без творчих іспитів, – зазначає Валерій Сосна. – Але в університет люди приходять заради того, щоб здобути вищу освіту, вони вже мають володіти азами майбутньої спеціальності. Мають бути підготовлені. А я стикаюсь з тим, що у першокурсників немає початкової художньої освіти. Тому мушу витрачати час на пояснення основ, яких навчають у художній школі. Це неправильно.
Також дніпровський викладач підтримує впровадження грантової системи для навчання у вишах.
– Дійсно, держава має повністю фінансувати тільки ті спеціальності, які їй потрібні, – згоден Валерій Іванович. – Але якщо дитина склала Національний мультипредметний тест на дуже високі бали і хоче стати юристом або економістом, запит на яких у держави дуже малий, вона повинна мати змогу вступити на ці спеціальності та навчатись повністю або хоча б частково безкоштовно. Бо інакше який сенс їй добре вчитись, де брати мотивацію? Мрії тих, хто має надзвичайні успіхи у здобуті знань, мають здійснюватись. Звісно, таких студентів має бути небагато.
Менший термін навчання – менше знань
У дніпровської косметологині Олени Нікутіної хвилювання з приводу вступної кампанії будуть за два роки – зараз її донька Ліза навчається у десятому класі. Дівчина, скоріш за все, теж піде навчатись на лікаря – буде вступати до Дніпровського державного медичного університету. Вже зараз мама Лізи ретельно вивчає ті нововведення, з якими, скоріш за все, доведеться стикнутись.
– Цілком підтримую ідею вступу абітурієнта на галузь, а не на конкретну спеціальність, – каже Олена Нікутіна. – У нас в медичному інституті, до речі, саме так і було. На спеціальності «Лікувальна справа» декілька років ми вивчали загальні предмети, а вже потім обирали для себе певний напрямок – хтось йшов у терапевти, хтось в офтальмологи, хтось у невропатологи. Щодо відпрацювання трьох років на державу – чесно, не хочу, щоб моя донька потрапила у таку ситуацію. Краще вже контракт. В нас теж вже таке було, мало хто цьому радів. У той час багато хто відкуповувався від таких вимушених відпрацювань.
Досить дивним нововведенням лікарка вважає можливе регулювання термінів навчання.
– Навіть не знаю, навіщо його скорочувати, – розмірковує Олена Нікутіна. – Для кого це? Для сина директора заводу, якого приймуть на роботу вже через три роки навчання? Я так розумію, що сенс цієї частини реформи – будь-яка примха за ваші кошти. Гадаю, якщо таке приймуть, сучасна молодь буде користуватись цим тільки у зворотньому напрямку, скорочуючи терміни навчання. Щоб скоріше отримати диплом та йти працювати. Але чи отримає студент за ці три роки потрібний обсяг знань та навичок?
У будь-якому випадку ми чекаємо на остаточне прийняття рішень стосовно змін у вищій освіті. Сподіваємось, тоді ми зможемо отримати офіційні коментарі від представників ВНЗ.
Читайте також: Мобілізація в Україні: скільки чиновників у Дніпрі вступили до лав ЗСУ.
