Це дніпрянин Микола. З дуже нетиповим позивним – Фідель. До 24 лютого він жив звичайним життям, думав про роботу та переїзд і роботу за кордоном. Але потім не вагаючись пішов воювати. А до студії він приїхав не з передової, а з пологового будинку, передає “Наше Місто”.
Ось таким було життя Миколи до початку вторгнення. Родина, робота. Але потім він не вагаючись пішов до лав ТРО.
“Я пішов за свою родину і за країну. А потім вже так трапилось, що під час війни в нас народилась друга дитина. Довгоочікувана! Ім’я обирав старший син, крихітку ми назвали Аліса. Я у пологовому бачив скільки військових приходять, бо в них теж народжюються діти. Тому, ми повинні швидкше перемагти, аби ці діти зростали в щасливих родинах!”, – каже Микола.
232-й батальйон у складі 128 бригади сформований у Дніпрі, на 100% складається з добровольців. Тут несуть службу мешканці Дніпра, Павлограда, Харкова, Миколаєва та Усі – мотивовані та патріотичні. Раніше працювали менеджерами, будівельниками та токарями, водіями та поліцейськими. Середній вік – 30-45 років, але є і молоді, і заслужені бійці. Служать у лавах батальйону і дівчата: серед них – самотня мама з Павлограда – попри все пішла захищати країну. Наразі захисники тримають оборону на Донеччині.
Ось таким був Микола в перщі дні служби. Побратим одразу ж сказав : “Це ж Фідель!”.
“Позивний як позивний, я звик!”, – посміхається Микола.
Після перемоги Микола мріє подорожувати з родиною по Європі та бачити, як зростає маленька Аліса. Бо, зрештою, воює він за її майбутнє та майбутнє ще десятків тисяч маленьких українців, які мріють жити у вільній та незалежній державі!