Протягом останніх двох десятиліть в держави стало значно менше землі. Незважаючи на це, сотні тисяч гектарів залишаються об’єктом бажання ділків, чиновників та бізнесменів, які мають намір отримати прибуток від державних активів. Про це повідомляє «Наше місто» з посиланням на Дніпро оперативний.
Практично кожне державне підприємство, що володіє землею, потребує уважного контролю. Навіть такі великі установи, як Національна академія аграрних наук, яка має сотні тисяч гектарів землі, не уникають участі в корупційних скандалах. Однією з таких історій є справа агрофірми “Наукова” в Дніпрі, яка вже в 1990-х роках стала відомою через аферу з українським прем’єром Павлом Лазаренком.
Поки фірма перебувала в стані банкрутства, її активами користувалися компанії, пов’язані з групою “Приват” Ігоря Коломойського. Проте, коли уряд вирішив передати фірму та її 15 тисяч гектарів землі Фонду держмайна у 2023 році, бенефіціари “Наукової” вжили несподіваних заходів.
У 2019 році було заявлено, що в Україні залишилося 10,4 мільйона гектарів державної землі, але це виявилося неправдою. Точна кількість залишеної державної землі залишається невідомою. Ініціативи уряду стосовно передачі державних агрофірм Фонду держмайна та обмеження прав постійного користування для держпідприємств можуть бути спрямовані на протидію порушенням та розкраданню, що регулярно виявляються в Національній академії аграрних наук.
Змагання за землю: група “Приват” проти Фонду держмайна
У січні 2023 року уряд передав у відання Фонду держмайна декілька державних підприємств, серед яких було і агропідприємство під назвою “Наукова” із боргом близько 300 млн гривень.
Майже негайно після цього агропідприємство оскаржило в суді акт передачі єдиного майнового комплексу підприємства (усі активи, за винятком земельних) і вже двічі виходило переможцем. Судові суперечки тривають: 26 жовтня Верховний Суд розпочав розгляд касаційної скарги, поданої Фондом держмайна.
Єдиний майновий комплекс “Наукової” (без земельних активів) внесено до списку об’єктів малої приватизації. Однак у Фонді держмайна заявляють, що підготовку його до продажу можна розпочати лише після скасування заборони на управління та приватизацію “Наукової” Верховним Судом. Остаточно продати цей майновий комплекс буде непросто, оскільки потенційний покупець не матиме жодних пільг чи гарантій стосовно використання основного активу компанії — земель.
Агрофірма розпоряджається 14,5 тис га землі. Ці ділянки розташовані одразу за межею міста Дніпра, у Дніпровському районі.
Як “приватівці” заробляють на “Науковій”
Розглянуті громадські організації – не єдині компанії в історії “Наукової”, які пов’язані з “Приватом”. Фінансові звіти агрофірми свідчать: за 2022 рік “Наукова” отримала близько 140 млн грн доходу від реалізації продукції, але все одно декларує збитки. У звітах, зокрема, зазначається, що собівартість реалізованої продукції сягає понад 130 млн грн. Це свідчить про те, що агрофірма не надто ефективна.
Це й не дивно, адже “Наукова” регулярно продає на аукціонах “біологічні активи” – засіяні ділянки, на яких ще не зійшов урожай. Такий спосіб торгівлі несподіваний для аграрного ринку, де зазвичай продають і купують зібраний урожай.
По-перше, такий лот може бути суттєво дешевшим за кінцеву продукцію. До того ж, ймовірно, ціна на такий лот формується виходячи з обсягу витрат на посів, тобто підприємство від таких продажів не заробляє.
По-друге, продаж біологічних активів не дозволяє об’єктивно оцінити, якою має бути стартова ціна. Таку оцінку, як пояснили ЕП в Приватбанку, замовляє ліквідатор. Хоча кредитори, передусім Приватбанк, затверджують ціну лота своїм підписом, вже ніхто не перевірятиме, наскільки вона відповідає дійсності.
Навіть із зменшеним штатом, який складає чотири працівники, зокрема двоє, ймовірно, директор та бухгалтер, “Наукова” продовжує засівати великі площі. Запитання щодо цього ЕП адресувала ліквідатору “Наукової”, Олександру Чикильдіну. Проте він не надав вичерпної відповіді, періодично відмовляючись спілкуватися.
Часто обговорювані лоти “Наукової” активно купує ТОВ “Кодацьке агро”. 29 серпня агрофірма виставила на продаж 18 лотів на майже 3 тисячі гектарів. Усі лоти були придбані виключно цим ТОВ, єдиним учасником торгів. Аналогічна ситуація має місце й на інших аукціонах у 2022-2023 роках.
Категорія: Важливо, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: укрнет