Експонати з передової та оживший Поль: чим дивують музеї Дніпра

Повномасштабна війна з росією боляче вдарила по українській культурі. Чи не найбільше від вторгнення рашистів постраждали музеї. Багато з них виявились зруйнованими або пограбованими. А ті, що вціліли, змушені ховати колекції від обстрілів окупантів. У такій ситуації сьогодні перебувають практично всі музеї України, зокрема дніпровські, передає “Наше місто“.

Проте, попри постійну загрозу ракетних ударів та атаки «шахедів», наші музеї мужньо продовжують свою наукову та просвітницьку діяльність. Зрозуміло, їхнім співробітникам довелося змінювати формат роботи та прибирати з експозиції найцінніші експонати. Важливо головне: музеї відкривають свої двері і дарують яскраві емоції та знання тим, хто цього потребує.

Баби у коробках, відвідувачі йдуть

Одразу після 24 лютого 2022 року колектив Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького, очолюваний директоркою Юлією Пісчанською поринув в активну волонтерську діяльність. А ще кинувся рятувати унікальну колекцію кам’яної пластики, що розташована біля музею.

Напевно багато дніпрян та гостей нашого міста пам’ятають, як наших знаменитих половецьких баб обклали мішками з піском. Сьогодні баби вже в спеціальних захисних коробках, а історичний музей повним ходом проводить різні заходи – як у своїх стінах, так і на території біля його корпусів.

Вже невдовзі після початку повномасштабної війни співробітники ДНІМу обладнали у підвальному приміщенні історичний хаб. А у хорошу погоду, напевно, багатьох зацікавлять активності від історичного. Наприклад, авторська екскурсія просто неба від завідувача відділу археології Олександра Старика — “Семеро скіфів”. Це цікава можливість дізнатися історію кожного скіфського воїна, який застиг у камені біля музею. Ви дізнаєтеся про те, коли і де в наших краях з’явилися перші скіфські загони, які особливості їхньої зброї та обладунків, релігійні уявлення та багато іншого.

У приміщенні музейного хаба регулярно відбуваються заняття науково-просвітницького проєкту “Історія через предмети”. Завітавши до них, можна дізнатися, наприклад, про предмети та вироби зі сталі, які оточують нас скрізь: у побуті, на роботі, на відпочинку. Як їх виготовляють? Які види бувають? Тут можна дізнатися про металургійну кризу епохи бронзи та познайомитися з основними видами мідної, олов’яної, свинцевої та залізної руди. А також почути історію кіммерійців – першого народу, який почав використовувати залізні знаряддя праці на території України. А ще познайомитися зі скіфською технікою стрільби з лука та навіть постріляти з нього. Наприкінці музейного заняття всі відвідувачі виготовлять кулон-копію ранньоскіфського наконечника стріли. Вони заберуть його із собою на згадку. Вік учасників такого заходу, як пишуть організатори, від 9 до 109 років.

До речі, навіть у наш непростий час колекція ДНІМу поповнюється новими експонатами. Так, до відділу археології надійшли предмети, врятовані з горна війни. Їх музею передали сапери ЗСУ, які працюють на території Харківської області. Найближчими роками там, на жаль, будуть неможливі повноцінні археологічні експедиції. Проте, історики, які служать у ЗСУ, вже сьогодні дбають не лише про захист людських життів, а й про збереження історичної пам’яті.

Нещодавно ДНІМ продовжив свою роботу у ширшому форматі. Відвідувачі можуть побачити різні виставки – на одній з них зібрані недавні археологічні знахідки. Наприклад, зброя, якій понад 800 років. У сусідній залі відкрилася виставка «Історія України. База». На ній представлені також експонати з нашого минулого, які можна буде побачити в основній експозиції після Перемоги. Тут історики зібрали багато інформації, пов’язаної із придніпровським краєм.

Адреса Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького – пр. Д. Яворницького, 16, тел. 067-447-70-14.

Запрошує козацький батько

Навесні цього року відновив свою роботу Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького. Цей будинок-музей зберігає пам’ять про видатну особу історії України та Наддніпрянщини.

Дмитро Яворницький – провідний український історик, музейний діяч, археолог, фольклорист, лексикограф, громадський діяч. Автор класичних праць з історії запорізького козацтва та історико-культурної спадщини Наддніпрянщини. Не дарма сучасники називали його “козацьким батьком”.

Будинок, збудований у 1905 році, унікальний уже тим, що це єдина міська садиба Катеринослава, що збереглася. Його прикрашає ретро-сад, відновлений за спогадами сучасників.

Сьогодні в музеї проводяться такі заходи: екскурсія експозицією, що присвячена життю та діяльності Дмитра Яворницького, лекції з історії міста Дніпра та краю, тематичні виставки та навіть екскурсії історичними локаціями міста – за межами будинку-музею.

Адреса меморіального будинку-музею Дмитра Яворницького – пл. Шевченка, 5, тел. 097-522-65-27.

Читаємо книги, беремо участь у майстер-класах

У центрі Дніпра знаходиться музей «Літературне Придніпров’я». Його співробітники проводять для гостей різноманітні лекції, майстер-класи, інтерактивні заходи. І, звісно, виставки. Причому, найчастіше в одній культурній акції об’єднуються одразу кілька форматів.

Наприклад, дніпряни могли відвідати екскурсію виставкою «Пташка-перепілка», поговорити про образ пташки в поетичних текстах. А потім виготовити разом із науковою співробітницею текстильну пташку, при цьому всі матеріали надаються музеєм. Також любителі читання можуть відвідати різні літературні заходи, взяти участь у дискусіях. Вони присвячені книгам, і для дорослих, і дітей.

Адреса музею «Літературне Придніпров’я» – пр. Д. Яворницького, 64, тел. 067-211-05-43.

Наш земляк підкорив Європу

Музей Вадима Сідура – один із найновіших у Дніпрі. Ім’я цього скульптора ще за його життя набуло міжнародної популярності. При цьому, на батьківщині його творчість фактично була під забороною, а сам він – невиїзним. Художник залишив величезну творчу спадщину – понад 500 скульптур, 2000 графічних робіт, збірку поезій, книгу авангардної прози, кінофільм. Створені ним пам’ятники встановлені у Німеччині, США та інших країнах.

Вадим Сидур народився у 1924 році в Катеринославі. У 19 років він став інвалідом ІІ групи – дивом вижив після тяжкого поранення під Кривим Рогом, коли нацистська розривна куля потрапила йому в обличчя. Все життя скульптор носив бороду, щоб приховати наслідки травми. Незважаючи на пережиті жахи Другої світової та заборону офіційної радянської ідеології на його роботи, Вадим Абрамович вважав себе щасливою людиною. Він називав життя дивом, а кохання вважав найважливішим змістом цього дива. Про все це та багато іншого можна дізнатися у Музеї Вадима Сідура.

До речі, поруч із ним працює Школа сучасного образотворчого мистецтва та дизайну ім. В. Сідура, в якій часто проводяться цікаві майстер-класи зі скульптури та кераміки.

Адреса Музею Вадима Сідура – вул. Троїцька, 1, тел. 050-378-71-41.

Все про Тору і Песах

У середині квітня цього року після довгої паузи відчинив свої двері для відвідувачів Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». В умовах повномасштабної війни співробітники цього музею вирішили працювати дистанційно. А віднедавна знову почали проводити просвітницькі заходи – уроки, інтерактивні заняття, оглядові екскурсії в режимі офлайн.

Інформація подається у різній формі – залежно від того, до музею прийшли дорослі чи діти. Наприклад, молодші класники можуть побувати на тематичній екскурсії, присвяченій єврейським традиціям. Під час якої діти дізнаються про юдаїзм, головну Книгу для кожного єврея – Тору, а також знайомляться з традиціями святкування Песаха – одного з найважливіших єврейських свят.

Після екскурсії школярі беруть участь в інтерактивному занятті, присвяченому толерантності та загальнолюдським цінностям. А дорослих відвідувачів музейники запрошують на виставку, яка дає уявлення про єврейське життя у довоєнній Європі. Її матеріали оповідають про знищення мільйонів євреїв на окупованих нацистами територіях, порятунок та повернення до мирного життя тих, кому вдалося вижити.

Адреса Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» — вул. Шолом-Алейхема, 4, тел. 095-452-21-63.

Фішка – костюмовані екскурсії

Лише за кілька місяців після повномасштабного вторгнення росії в Україну свою роботу відновив Музей історії Дніпра. Тут працює основна експозиція, проводяться різноманітні виставки та активності.

Однією із найпопулярніших серед дніпрян стала квест-екскурсія «У пошуках дніпровських скарбів». На ній допитливих шукачів чекає справжня музейна пригода. Спочатку відвідувачі досліджують цікаві експонати та факти про історію нашого міста. Потім діляться на команди, кожна з яких отримує конверт із маршрутами-завданнями та вирушає шукати відповіді у музейних залах. Через 20 хвилин учасники команд зустрічаються, підсумовують бали та отримують призи.

Справжньою фішкою Музею історії Дніпра стали костюмовані екскурсії. На них екскурсоводи переодягаються у відомих на Наддніпрянщині історичних особистостей і від їхнього імені розповідають про ті чи інші події. Відвідувачів зустрічають Марія Хренникова – дружина відомого катеринославського мецената, підприємця, мільйонера, Надія Алексєєнко – дружина купця першої гільдії, власника “залізних” магазинів нашого міста, щедрого благодійника, а також «Степовий Колумб» Олександр Поль. При цьому екскурсії найчастіше проводяться не лише у будівлі музею, а й на міських вулицях.

Адреса Музею історії Дніпра – вул. Воскресенська, 14, тел. 095-294-00-09.

Виставки художників та Парк мемів

Найдовше після повномасштабного вторгнення росії протримався серед закритих для відвідувачів Дніпропетровський художній музей. Зараз багата колекція творів живопису, графіки, скульптури різних епох, як і раніше, надійно захована.Утім, у Міжнародний день музеїв тут нарешті з’явилися відвідувачі.

Згодом ДХМ може стати одним із головних туристичних магнітів Дніпра. Все завдяки унікальному Парку мемів, який має з’явитися на задньому дворі. Декілька місяців тому стало відомо, що Дніпро виграв грант від Українського культурного фонду на реалізацію цього проєкту. Знесені пам’ятники розмістяться на задньому дворі Дніпровського художнього музею. Діалог із відвідувачами вони будуть вести за допомогою QR-кодів та діджитал-прийомів. До експозиції незвичайного парку планується включити скульптури Чкалова, Горького, Пушкіна, Петровського та Ломоносова. У майбутньому в Парку мемів може з’явитися і пам’ятник Леніну, якщо його зможуть зібрати.

Адреса музею – вул. Шевченка, 21, тел. 746-26-80, 744-60-36.

«Машини часу» не дадуть нудьгувати

Наприкінці травня 2022 року після невеликого простою знову запрацював один із найнезвичайніших дніпровських музеїв – технічний музей «Машини часу». Наш земляк Михайло Прудніков розпочинав його зі власної колекції ретро-автомобілів. Проте, навіть якщо ви не є прихильником цього напряму, нудно тут точно не буде – ані дітям, ні дорослим.

У «Машинах часу» відвідувачі чекають на квести, екскурсії, віртуальну реальність, інтерактивну стать, зал ігрових ретро-автоматів, дитячі гойдалки, авто, в яких можна посидіти, інтерактивний проєкт «Генерація», десятки зон для селфі, сотні предметів для ностальгії, кафе для перекусу та відпочинку. І, звісно, маса ретро-техніки. До речі, на початку 2021 року з ініціативи Михайла Пруднікова у Дніпрі відкрився ще один унікальний музей. Він називається “Музей дитинства” і знаходиться за адресою: пр. Нігояна, 50. Зараз туди можуть прийти на екскурсії лише організовані групи. Як саме це можна зробити – уточнюйте у музеї «Машини часу».

Адреса Музею «Машини часу» – вул. Мандриківська 44, тел. 073-101-05-85.