В ексклюзивному інтерв’ю з міським головою Борисом Філатовим журналісти «Наше місто» торкнулися питань, які найбільше хвилюють дніпрян. За яких умов розпочнеться опалювальний сезон 2023-2024? Наскільки готове місто та приватні компанії до можливих блекаутів? Чи задоволені батьки школярів змішаною системою навчання та скільки дитсадків відкриють у Дніпрі восени? Наскільки етично у наш воєнний час гучно та пафосно працювати закладам дозвілля та розваг?
Місто до опалювального сезону готове
—Дніпрян восени традиційно цікавить готовність міста до опалювального сезону, терміни та умови його початку.
— По-перше, хочу відзначити: місто готове до опалювального сезону. На цей час (бесіда відбулася на початку жовтня — прим.ред.) 98% обладнання перевірили, провели інструментальне обстеження. Я постійно буваю на об’єктах теплопостачання, щоб пересвідчитись в якому стані котельні.
Хоча іноді чуємо нарікання від містян: «Чому не вмикається опалення?»
Це трохи дивує. По-перше, люди забувають, що в країні війна. По-друге, знаєте, вже 9-й рік як я працюю міським головою, і чую такі докори постійно. Проте, в моєму кабінеті не встановлено рубильник, щоб вмикати опалення усьому місту. Це можна зробити один раз, розпочати опалювальний сезон та його завершити.
До того ж, населення міста має велику заборгованість перед міськими підприємствами теплоенерго — понад 1 млрд 200 млн. І люди не хочуть платити.
А місцеве самоврядування компенсує різницю в тарифах, адже ціни на енергоносії зашкалюють. З цього приводу планую зустрічі з Олексієм Чернишовим, керівником НАК «Нафтогаз».
Згідно з прогнозами погоди, днями потеплішає. Тож ми усі — Дніпро, громада, країна загалом — зацікавлені розпочати опалювальний сезон якомога пізніше. Сподіваюсь, що згідно з нормативами будеемо давати тепло у перших числах листопада.
— Як місто готується до можливих блекаутів? Які прогнози на зиму?
— Не можу знати ситуації в масштабах усієї країни. Водночас ми, як громада, суттєво залежимо від стану справ у державі, в енергосистемі загалом.
Окрім Бога та ППО ніхто не знає, як ми зможемо пройти через можливі ворожі обстріли та вистояти. Повітряні сили наголошують, що зараз агресор використовує проти України вже по 500 дронів на місяць – тобто, набагато більше, аніж раніше.
Втім, ми у Дніпрі готуємося і дуже потужно. Ми не витрачали час дарма. Місто придбало численні генератори для комунальних підприємств, в тч. — надпотужні, по 1 МВт.
Я щойно побував у котельні, бачив генератори, які дозволять підтримати роботу системи опалення.
Крім того, неможливо обладнати кожен будинок, котельню, садочок генератором. Як неможливо усе мільйонне місто сховати в Пункти незламності.
Так, ці Пункти є, вони підготовлені. Однак, це — можливість прийти, зігрітися, випити чаю-кави, зарядити смартфон та ін. Заховати там усіх мешканців фізично не можливо.
Загалом ми працюємо над усіма цими питаннями разом з Дніпропетровською ОВА, приватними постачальниками електрики та ін. Займаємося 24/7. Будемо дивитися на розвиток подій.
— Минулої осені-зими приватні компанії — Центральна енергетична компанія, оператори мобільного зв’язку — мали труднощі, які негативно позначилися на мешканцях міста. Як ці компанії підготувалися зараз, чи не буде повторення кризових ситуацій?
— Зараз на усіх нарадах приватні компанії доповідають керівництву регіону та держави, що вони добре підготувались. Утім, це — приватні компанії. Тож місцеве самоврядування, мер їх не контролюють.
У минулому році міська влада Дніпра серйозно допомагала всім, кому могла. В т.ч. — операторам мобільного зв’язку. Ми поставили їм генератори, щоб вони надавали зв’язок людям.
Ми підставили своє плече у складний момент. Та це не можна постійно робити згідно з правилами бюджетної дисципліни. Тож хотілося б, щоб ми всі разом дуже відповідально поставилися до перспективи.
Кількість мобільних укриттів в Дніпрі зросла вдвічі
— В Дніпрі активно встановлюють бетонні укриття, зокрема — на зупинках транспорту. Наскільки їх стало більше, які подальші плани?
— За останній час кількість мобільних укриттів у місті зросла вдвічі.
Зазначу: ми відповідаємо за укриття, які знаходяться на балансі громади Дніпра. За відомчі та укриття підприємств, силових структур місто не може нести відповідальність, бо вони нам не належать.
Хоча і тут ми намагаємось знайти вихід. Наприклад, допомагаємо проводити ремонти укриттів, приміром — в житлових будинках, якими керує ОСМД.
— Сили Протиповітряної оборони, які захищають небо Дніпра та області — за останній час стали потужнішими?
— Так. І повірте мені: як мер міста я знаю дуже добре, наскільки наша протиповітряна оборона стала сильнішою.
Приміром, постійно створюються мобільні групи, що працюють, зокрема, задля знищення ворожих дронів типу «Шахед».
Місто завдяки сумлінності платників податків постійно допомагає нашій ППО. Передає техніку, автівки, спорядження для цих мобільних груп. Тож робимо все, аби допомогти нашим захисникам боронити наше небо.
До кінця осені запустимо 47 дитсадочків
— Якими є підсумки першого місяця занять, коли школярі частково, та все ж таки пішли до шкіл? Як міський голова оцінює це рішення? Які підводні камені?
— Статистика свідчить, що наразі в Дніпрі 49% школярів займаються за змішаною системою, 43% — дистанційно, 8% — у межах інших форм навчання (екстернат. патронаж і т. ін).
Ми довго спілкувалися з батьками, батьківським радами під час прийняття цього складного рішення. Так, дуже багато невдоволених Втім, в наш час люди перебувають в ситуації постійного психоемоційного вибуху. Настрій в суспільстві може змінюватися з плюсу на мінус протягом тижня.
В мене також немає повної впевненості у такому рішенні. Бо люди спочатку питають: «Коли відкриють школи?» Ось ми їх відкрили.
Тепер питають: «Чому не закривають школи? Адже ось у Харків прилетіло, Херсон бомблять…»
Люди не до кінця розуміють, що зараз організація навчального процесу — це колосальна проблема, це дуже складна логістика. Приміром, треба було знайти управлінське рішення щодо харчування дітей. Змінили підрядника, знайшли компанію, що надає послуги кейтеринга. Це — вимушене рішення. Адже за нинішньої формі навчання вкрай складно забезпечити, щоб в школах працювали кухарі, які будуть готувати для дітей.
Так, на початку навчального року були складнощі з організацією харчування. Втім, компанія-підрядник виправляє помилки, вона — у постійному діалозі з батьками.
— До речі, щодо роботи дитячих садочків?
— До кінця місяця плануємо відкрити 20 садочків. До кінця листопада будуть працювати 47 дитсадків.
Так, є питання, як бути, коли тривають сигнали повітряної тривоги, як діяти в таких ситуаціях Тож будемо дивитися і вчиняти відповідно до ситуації, аби убезпечити дітей, вихователів, працівників. З метою організації освітнього процесу для дошкільнят Дніпра у 82 садочках здійснюється улаштування найпростіших укриттів.
Суспільство «витягує» війну на героїзмі людей та міжнародній допомозі
— Так співпало, що наше інтерв’ю відбувається на річницю страшної ворожої атаки. Восени 2022-го Дніпро втратив велику кількість автобусів, що обслуговували важливі маршрути. Як вдалося вийти з цієї критичної ситуації?
— Це була серйозна трагедія. Внаслідок ворожої атаки на АТП загинули люди. Були вщент зруйновані понад сто автобусів.
В цей складний час Дніпру дуже допомогли Київ, Вінниця, а також наші іноземні міста-партнери — німецький Кельн, японське місто Осака. З їхньою допомогою наші транспортники відродили муніципальні автобуси, запустили соціально важливі маршрути для дніпрян, що возять людей у найвіддаленіші мікрорайони.
Хочу сказати слова подяки дніпровським підприємцям. Дуже допомогли бізнесмени Олександр Дитятковський (власник потужної фармацевтичної компанії – прим.ред.), Андрій Здесенко (власник компанії «Біосфера» – прим.ред.).
Наразі проблема вирішена. Будемо сподіватися, що така трагедія не повториться. Проте ми постійно готуємось. Адже ніхто не знає, куди ці падлюки можуть влупити знову.
— Ви згадали дружні Дніпру міста — як розвиваються відносини з ними?
— Нещодавно провів потужні переговори з владою Гельсінкі, це — столиця Фінляндії. Знаєте, загалом фіни — люди серйозні, подекуди вперті, з ними непросто знайти спільну мову. Втім, коли починаєш товаришувати — це зовсім інше.. А коли ми зустрінемось, напрацюємо план спільних дій, зрозуміємо строки реалізації — то вийдемо на брифінг і доведемо це до відома громади.
Також ведемо перемовини з містом Вонджу у Південній Кореї. Корейці — люди гостинні, з відкритим серцем. Якщо маєш спільну мову — то кращих друзів не знайдеш.
Приміром, японське місто Осака — це трильйонний бюджет. Це — великий потужний мегаполіс. Осака дуже допомогла нам технікою, надала автобуси та ін.
— Дніпро активно компенсує втрати власникам житла, що певним чином постраждало від прильотів. Чи вистачить ресурсів на наступний рік?
— Є програма, ухвалена міською радою, згідно з якою місто виділяє гроші на компенсацію дніпрянам за пошкоджені домівки. У межах кошторису на 2023 рік ще є кошти.
Хочу сказати слова подяки Сергію Лисаку, керівнику Дніпропетровської ОВА. Адже обласна влада під його керівництвом після трагедії — ворожого удару по будинку № 118 на Набережній Перемоги — надала місту майже 100 млн грн на виплату компенсацій власникам зруйнованих осель. Тож завдяки цьому у місті ще залишилось власних 28 млн грн на компенсації.
Коли я прийшов до Сергія Петровича з цим питанням, то він сказав — «Залиште на майбутнє». Бо попереду, на жаль, ще можуть бути проблеми, і ці гроші місто зможе використати на компенсації людям.
Гроші не будуть зайві.
— Щодо ліквідації наслідків ворожих ударів: якою буде подальша доля постраждалих будівель?
Стосовно житлового будинку №118 на Набережній Перемоги — сподіваюсь, що найближчим часом вирішимо питання із відселенням людей (із постраждалих частин будівлі). Наразі отримуємо у відповідних інстанціях документи на розбір завалів та ліквідацію наслідків.
Загалом це була муторна та неприємна процедура. При цьому не знімаю відповідальності з міської влади, окремих її представників. Це (затримки у процедурі – прим. ред.) — одна з причин, чому пан Грицай залишив посаду керівника департаменту житлового господарства. Дуже довго фахівці обирали, яким чином можна проводити демонтаж. Сподіваюсь, що до кінця року приступимо до робіт.
Я — людина не забобонна. Будемо сподіватися, що на цьому закінчимо наші відновлення.
В Дніпрі — найкраща реабілітаційна установа в Україні
— Як розвиваються міські програми реабілітації та соціалізації ветеранів?
— Дякую за слушне питання. Різнопланова реабілітація та відповідні програми — це просто життєва необхідність. Адже внаслідок агресії, війни – травмованих, скалічених людей стає все більше. Це — великий хрест, який нам нести ще довго.
Загалом у Дніпрі медична сфера надає надзвичайно велику допомогу нашим пораненим захисникам. Може, ми не часто розповідаємо про це, проте, наші лікарі роблять не менше, ніж медичні заклади обласного рівня.
Стосовно реабілітації — місто не лише планує, а вже робить важливі кроки у цьому напрямку. Приміром, наша 4-та міська лікарня, згідно з відгуками експертів — найкраща реабілітаційна установа в Україні. Значною мірою — завдяки допомозі Віктора Пінчука, за що йому — велика подяка від міста, громади та численних пацієнтів. Велике значення має команда професійних лікарів, яка працює з людьми.
— Вочевидь місто зараз несе дуже велике соціальне навантаження. Адже, лише згідно з офіційними даними, в Дніпрі перебувають понад 180 тис. ВПО. При цьому, приміром, комунальним підприємствам постійно не вистачає працівників — водіїв, механіків та ін. фахівців.
Можна зазначити, що понад 30 тис. осіб, які приїхали до Дніпра раніше, починаючи з 2014–15 рр., вже працевлаштовані. Утім, зараз дуже багато переселенців, в першу чергу — чоловіки не працюють офіційно, бо не хочуть ставати на облік в ТЦК, що необхідно зробити. Адже муніципальні підприємства, на відміну від приватних, можуть взяти чоловіків на роботу лише офіційно, тобто — з реєстрацією в ТЦК.
Облік переселенців ведеться формалізованими методиками. Приміром — скільки людей уклали договори з сімейними лікарями, стали на облік в амбулаторіях міста тощо. Або яка кількість дітей ВПО прийшла до школи. Скільки отримали допомогу через комунальні заклади. Тобто це — доволі формальна реєстрація.
Приміром — родина з Костянтинівки приїхала та зареєструвалась в Дніпрі. Дитина онлайн навчається в дніпровській школі. Та потім родина їде в Полтаву, бо там батьки знайшли роботу. При цьому, вони формально на обліку в Дніпрі.
З цього приводу я вже зауважував урядовцям, очільниці Мінреінтеграції Ірині Верещук, що треба впроваджувати не лише первинну, а й вторинну реєстрацію ВПО.
— Як працює у Дніпрі релокований бізнес?
— Наразі в наше місто релокувалися та розпочали роботу наново 56 підприємств з кількох сусідніх областей. Так, могло бути й більше, однак, нерідко компанії переміщуються далі на захід країни.
З релокованими бізнесами працюють, надають усю потрібну підтримку профільні фахівці міської ради, місцеві депутати. Тож компанії, які переїхали до Дніпра, інтегруються в економіку міста. Працюють, сплачують податки, дають роботу і зарплату працівникам.
Також, як ми вже зазначали, постійно допомагаємо з працевлаштуванням переселенцям. Зараз за підтримки USAID міська влада Дніпра готує проєкт для ВПО, який допоможе багатьом навчитися, як починати бізнес з нуля на новому місці.
Дискусію про «військовий ПДФО» вдалося перевести у цивілізоване русло
— До речі, про гроші. Місцеве самоврядування веде непростий діалог з центральною владою щодо «військового ПДФО» (податок на доходи фізосіб, який сплачують до місцевих бюджетів численні військовослужбовці — прим. ред.).
— Так, дискусія з цього питання триває. Верховна Рада ухвалила законопроект в першому читанні. Сподіваюсь, що депутати врахують інтереси громад і самоврядування під час розгляду його у другому читанні.
Загалом є кілька сценаріїв розвитку подій. При одному з них нас може чекати мінус 3,5 млрд грн у міському бюджеті. Казна при цьому може перетвориться на своєрідну касу для виплати зарплати: працівникам соціальної сфери, вчителям, комунальникам… І при цьому, не буде жодної допомоги військовим, Силам оборони, жодних реконструкцій, навіть придбання генераторів для потреб комунальних підприємств.
Втім, впевнений, що цього сценарію не буде. Ми проводили активну дискусію між місцевим самоврядуванням та центральною владою, в різних форматах, за участю міських голів, на засіданнях Асоціації міст України. Було потужне обговорення з депутатами ВР, з лідером монобільшості у Раді Давидом Арахамією, з керівництвом Міністерства фінансів.
Радий, що зміг перевести це питання у цивілізоване русло. Адже люди сприймають усіх нас — і центральну владу, і місцеве самоврядування — як єдину державну владу. Тож з’ясовувати стосунки варто за закритими дверима, а в публічний простір виносити збалансовану позицію.
— Повернемося до загальноукраїнських скандалів. В медіа жваво обговорюють черговий випадок у столиці, де певні розважальні заклади працюють вночі, під час комендантської години. Ці випадки коментує навіть міністр внутрішніх справ. У зв’язку з цим — може, вже час трохи лібералізувати режим комендантської години?
— Знаєте, в мене немає відповіді. Адже це — питання морально-етичного вибору. Зрозуміло, що життя неможливо зупинити в будь-якому разі. Відомий з історії факт, що навіть у Варшавському гетто працювали заклади харчування, люди слухали музику та ін.
Це, що коїться навколо різних розважальних закладів — це питання етичного вибору власників та відвідувачів.
Приміром, як міський голова я не дозволяю собі в цей час ходити в ресторани. Чесно скажу: містяни можуть побачити мене лише в одному з таких закладів, коли до Дніпра прибувають посли іноземних держав. Є така неформальна, утім, узвичаєна процедура — діловий обід. Тож приміром, ми із послом Франції або послом Німеччини відвідуємо заклад і продовжуємо нашу робочу зустріч у такому форматі.
Втім, в інших випадках я не ходжу в ресторани чи тим більше бари. Бо люди побачать і скажуть: «Наші хлопці на фронті, а він сидить і сто грам випиває». Не відвідую такі заклади, це — мій етичний вибір, моя позиція.
Водночас життя зупинити неможливо. Сфера харчування і розваг — це бізнес, податки, внесок в економіку. Вона працює, так само, як працюють виробництва, як розвивається попри все будівництво.
Фото: Валерій Кравченко.
Категорія: Відео, Війна, Інтерв'ю, Новини Дніпра
Позначки: Борис Філатов, Головне, Опалювальний сезон, Україна Росія війна