У Дніпрі будинки на проспекті Дмитра Яворницького, 34, колись вважались одними з найпрестижніших та найвагоміших у місті. Нині вони губляться серед висоток промислового центру, але відбиток таємничої причетності до буремних подій у колишньому Катеринославі досі зчитується з обрисів старовинних фасадів. Історією відомих будинків ділиться сайт «Наше місто»
Цю ділянку виділили під забудову у 1830-х роках після ліквідації Ярмаркової площі, яка розташовувалась біля перехрестя Проспекту із сучасною вулицею Володимира Вернадського. Але більш-менш фундаментальна забудова з’явилася тут лише у середині ХІХ століття, після створення Фабрівських бульварів. Перед початком Кримської війни, місцевий купець і будівельний підрядник О. Остроухов збудував на своїй ділянці відразу три нові кам’яні будинки: два на лінії Катерининського проспекту і один у глибині ділянки. Це зробило домоволодіння одним з найбільших у місті.
По завершенню Кримської війни, у 1856 році Остроухов продає своє домоволодіння купцеві П. Бєлявському, котрий зовсім скоро перепродує його Б. Штейну.
Втім, нові будинки на центральному проспекті міста, попри регулярні зміни власників, були цілком затребуваними. У 1864 року весь комплекс будівель Штейна винайняла Духовна семінарія, власні дерев’яні корпуси якої, на той час, остаточно розвалилися.
У 1875 році будинки орендувало Губернське земство для розміщення Реального училища, яке на той момент стало найсучаснішим навчальним закладом Катеринослава. З 1879 почесним опікуном Реального училища став гласний Міської Думи, спадковий почесний громадянин Микола Миколайович Хрінников. У 1883 році його змінив Олександр Миколайович Поль, який обіймав цю громадську посаду до самої смерті у 1890 році. У цей час в училищі створюються спеціальні навчальні кабінети: фізичний, природничий і механічний, а в 1886 починає працювати перша в місті метеостанція. Бібліотека Реального училища перетворюється на одну з найкращих у місті, а колекція мінералів, подарована Олександром Полем, стає однією з міських пам’яток. З 1880 року саме тут почав викладати історію та хімію Іван Якович Акінфієв — один з найвидатніших педагогів та вчених свого часу, який віддав роботі в училищі майже 25 років свого життя.
У 1891 році Реальне училище назавжди залишило будинок на Катеринославському проспекті, 34. Оскільки у 1887 році князь А.Ф. Кудашев залишив 90 тисяч карбованців на будівництво нового навчального корпусу для Реального училища, піклуючись про наступні покоління катеринославців.
На рубежі ХІХ та ХХ століть брати Штейни продали свою власність купцю О. Кузьмицькому, одному з найбільших домовласників міста. Новий власник відремонтував старі будівлі на проспекті та збудував замість третього, розташованого у дворі – три нових двоповерхових корпуси, перетворивши домоволодіння на престижний житловий комплекс. На початок ХХ століття тут налічувалося 26 квартир та кілька комерційних закладів. У різний час тут працювали 1-а Варшавська їдальня, взуттєвий магазин Левіна, різні майстерні та повітова землевпорядна комісія.
Найдраматичніший слід в історії міста ці будинки залишили 4 березня 1908 року, коли у своїй квартирі під час прийому відвідувачів був смертельно поранений лікар Олександр Львович Караваєв — відомий громадський діяч, депутат Державної Думи, лідер партії «трудовиків». Ця подія сколихнула всю країну, викликавши обурення громадськості. Слідством винні знайдені не були.
Початок ХХ століття видався бурхливим. Війни та революції вирували на землях Катеринославщини. Будинки, які раніше належали Остроухову, поповнили список зруйнованих та покинутих споруд міста. У вересні 1924 року колишні будинки Кузьмицького, перейшли у підпорядкування кооперативу житлового будівництва «Червоний будівельник». До літа 1925 року кооператив відновив будинки, розділивши їх на 64 окремі квартири. А декількома роками пізніше, коли були надбудовані дворові корпуси, квартир побільшало. У 1930-х роках після ліквідації житлових кооперативів будинки передали Держуніверситету, але після закінчення Другої світової – відібрали.
Другу половину ХХ століття будинки, що залишили значний слід в історії міста, проіснували як комунальні нетрі. У 1970-х роках народилась ідея кардинальної реконструкції центру, з того часу над старими але досі імпозантними будинками нависає загроза знесення.
Фото з групи «Катеринослав Дніпро»
Категорія: Новини Дніпра, Новини Культури Дніпра, Райони Дніпра
Позначки: Новини Дніпра