Картина в стилі ню замість горілки: як дніпряни знімають стрес фарбами та пензлями

Сьогодні всі ми так чи інакше переживаємо постійний стрес. Кожен з ним бореться по-різному: хтось частіше береться за пляшку, хтось виносить мозок друзям та рідним, хтось вживає антидепресанти. А хтось займається малюванням. Де і як можна зняти стрес таким чином, дізнавалися журналісти “Наше місто”.

Вечірній малюнок у стилі ню

Цей різновид антистресу користується популярністю у дніпрян. Помалювати оголену натуру до однієї зі студій у самому центрі міста приходять як аматори, так і професіонали. Михайло Новак, організатор цих заходів, свого часу отримав спеціальну художню освіту, багато років працював у відомому кіноцентрі «Веснянка». Зараз теж вдень викладає анімацію, а вечорами один раз на тиждень збирає тих, хто хоче помалювати оголену натуру.

— До нас приходять різні люди – їхній рівень підготовки не має значення, — розповідає Михайло Новак. – Атмосфера дуже творча. Сеанс малювання триває три години, кожні 45 хвилин модель відпочиває та змінює позу. Хтось приходить тільки на один сеанс, а хтось на всі три. Цьому проєкту вже п’ять з половиною років, за цей час ми неодноразово змінювали локації.

Саме оголену натуру відвідувачі цієї студії малюють не тільки тому, що дивитись на красиву струнку жінку без одягу приємно. Малювання натурниць – це основа образотворчої грамоти. У всіх спеціалізованих навчальних закладах студенти малюють саме оголених дівчат, вивчаючи анатомію людського тіла.

— Проблем з натурницями немає – є багато жінок, які хочуть позувати, — зазначає Михайло Новак. – Це різні люди. Наприклад, одна з них була психотерапевтом-сексологом, їй це було цікаво. Було й таке, що нам позували оголені йоги у складних позах. Звісно, вони не могли знаходитись в них довго – максимум три хвилини. Тож малювати їх треба було дуже швидко, створюючи швидкі малюнки – скетчі.

Бажаючих помалювати оголених натурниць знаходиться чимало – як чоловіків, так і жінок. Серед них  — відомий дніпровський фотограф Давид Дубницький.

— Прийшов сюди відпочити та повчитись малювати, — каже Давид. – Бо фотографувати я вмію добре, а ось малювати – не дуже. Я тут вдруге, атмосфера дуже подобається. Коли малюєш, мозок вимикається, ні про що не думаєш. Гадаю, це зараз дуже корисно.

Дніпрянин Роман багато років тому  вивчав образотворче мистецтво у Харкові. Зараз він займається підприємницькою діяльністю, але вже майже пів року раз на тиждень ходить на вечірнє ню.

— Намагаюсь не пропускати сеанси, — каже Роман. – У п’ятницю ввечері хтось напивається, а хтось йде малювати. Я з останніх. Для мене це чудове хобі та спосіб розслабитись.

29-річна натурниця Ольга прийшла до студії вперше. Але це аж ніяк не позначилось на її поведінці. Анітрохи не соромлячись, дівчина зняла одяг та взялась до роботи.

— Раніше я позувала тільки для фотографів, — зізнається Ольга. – Щодо  художників – це перший мій досвід. Мені це дуже цікаво. Захоплюсь творчістю, хоча сама не пишу та не малюю. За освітою я менеджер туристичного бізнесу, але працювала за багатьма професіями. На кухні в ресторані, флористом, зараз навчаюсь на масажиста. Також роблю прикраси з бісеру. Бути натурницею я погодилась не тільки заради грошей. Хочу бути музою для когось, надихати художників. А також зсередини подивитись на те, як саме відбуваються такі заходи.

Першого разу в Ольги трохи заклякла нога. Але, зважаючи на те, що дівчина має гарну фізичну підготовку, процес позування проходить для неї досить легко.

Портрет намалюєте через пів року

Якщо малювати оголену натуру для вас  — занадто зухвала справа, але душа потребує творчості, відвідайте заняття в ізостудії. В Дніпрі їх чимало, але перш ніж прийти на заняття самим або привести свою дитину, радимо ретельно вибрати викладача. Бо студій нібито й багато, але дуже часто в них викладають аматори без відповідної освіти.  Ще й роблять це в напівтемних квартирах. Тож, скоріш за все, ви навряд чи будете задоволені результатом занять.

Однією з найстаріших та найкращих студій образотворчого мистецтва у Дніпрі є ізостудія, якою керує відомий художник Валерій Сосна. Тут створені всі умови для творчості. Приміщення, де проходять заняття, велике та світле, воно знаходиться у художньому комбінаті. Там є мольберти, гіпсові голови, скляні і керамічні предмети різної форми, глечики, килимки для композиції різних натюрмортів. Керівник ізостудії є членом Національної спілки художників України, проводить виставки своїх картин у різних містах нашої країни та за кордоном. До того ж має більш ніж 40-річний досвід викладання.

— Вперше я почав займатись з  дітьми малюванням ще у 1980-ті, — згадує Валерій Сосна. – Це були учні школи з Сурсько-Литовського. За ці роки я навчив малювати декілька сотень людей. Заняття проходять у вихідні, є дитяча та доросла групи. Приходять люди дуже різні. Лікарі, барбери, айтівці.  Є молодь, яка готується вступати до навчальних закладів. Їх майбутня спеціальність буде пов’язана з образотворчим мистецтвом. А є вже зрілі особистості, які хочуть або змінити свою професію, або просто відпочити під час малювання тілом та душею.

Заняття в цій ізостудії відвідують чимало переселенців та демобілізованих військових. Вони зізнаються, що малювання для них —  дуже дієвий спосіб боротьби зі стресом, який викликаний війною.

— Мої учні малюють те, до чого прагнуть, а я їм допомагаю в цьому, — розповідає Валерій Сосна. – Зазвичай всі хочуть навчитись малювати портрети. Ми починаємо з малюнків олівцем, а приблизно через пів року-рік вони вже можуть створити портрети олійними фарбами на полотні.  Багато хто мріє самостійно намалювати натюрморти з квітами. Це більш швидка справа: щоб все вийшло, достатньо декілька місяців занять.

За словами Валерія Івановича, головне мати сильне бажання навчитись малювати та дослухатись до порад викладача. Тоді все вийде! У практиці майстра було чимало випадків, коли до нього приходили абсолютно нульові люди, а вже через деякий час вони виходили на дуже пристойний рівень.

— Один зі свіжих прикладів – дніпрянка Лариса Біла, — каже Валерій Сосна. – Вона працювала усе життя в фінансово-економічній сфері, зараз на пенсії. Ходить на мої заняття другий рік і вже готує персональну виставку своїх робіт. Таким чином заняття живописом можуть не тільки допомогти повернути душевну рівновагу під час буремних подій, а й відкрити в людині новий, неочікуваний для неї та її близьких потенціал. Причому у будь-якому віці!

Картини за номерами: все вийде!

А що робити, якщо  у вас зовсім немає ніякого досвіду у малюванні і ходити на заняття ви соромитесь або немає на це часу? Є інші варіанти. Образотворчим мистецтвом можна займатись, сидячи вдома. Для цього достатньо придбати набір для малювання. Цей варіант чудово підійде новачкам, які хочуть поринути у творчість, але бояться, що в них щось не вийде.

Наприклад, у «Епіцентрі» за 495 гривень можна купити 3D картину «Мальовнича Україна» розміром  30х30 см. У комплект входять заготовки відповідного розміру, ґрунтоване ДВП, комплект акрилових фарб, акриловий ґрунт,  синтетичний пензель, спонж, клей, а також коробка та  етикетка-чохол з інструкцією.

Скільки саме часу ви витратите на картину, залежить від багатьох чинників. Це  може бути від двох годин до кількох вечорів.  Головний показник — це складність картини за номерами. Вона буває від 1-го до 5+ рівня складності, причому ці рівні залежать від кількості дрібних деталей на полотні. Чим їх більше,  чим більш деталізована картина, тим складніше буде її намалювати. Якщо ви малюєте вперше або купуєте її дитині, беріть картини до третього рівня складності. Такі картини можна намалювати за кілька годин, вони зручні для навчання. А починаючи від четвертого рівня, треба буде витратити більше часу.

Ще є дуже важливим розмір картини —  чим він більший, тим більше часу буде потрібно на її створення. А ще зверніть увагу на кольори. Чим більше світлих кольорів, тим довше ви будете малювати, бо деякі світлі відтінки треба промальовувати в два шари, щоб зафарбувати номер.  Також має значення кількість фарб в наборі.  У будь-якому випадку сміливо беріться за справу – і у вас все вийде!

Фото Володимира Федорищева.