Глобальне потепління, про яке так багато говорять у світі, позначається на наших реаліях. У регіоні стало тепліше та сухіше. Чого варта аномальна 40-градусна спека минулих вихідних! Міліють водойми, сохнуть ліси. Субтропічні і навіть тропічні представники фауни та флори дедалі частіше зустрічаються дніпрянам. А що буде далі! Як наслідки кліматичних катаклізмів далися взнаки і ще позначаться на природі і на нас кореспондентові «Наше місто» розповіли експерти.
Середньорічна температура в регіоні на 1-1,5 градуса вище за норму
Довгострокове підвищення середньої температури кліматичної системи планети триває вже більше століття. За цей час середньорічна температура зросла приблизно на 1°С. Більше того, на думку вчених, останні три десятиліття у Північній півкулі виявилися найтеплішими за минулі 800 років!
Звичайно, теплішає і в Україні. Синоптики вважають, що піки потепління в нашій країні припадають переважно на січень – лютий та на липень-серпень. Наприклад, після 1980-х років середня температура січня та лютого в Україні зросла аж на 2 – 2,5 градуси.
Ну а середньорічна температура на Дніпропетровщині суттєво перевищує нормальну.
– Глобальне потепління, безумовно, є, – зазначає Василь Грінчак, начальник Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології. – Середньомісячна температура в регіоні, переважно, вища за норму. Щоправда, цього літа, на відміну від Європи, не найспекотніше. У серпні та першій половині вересня нерідко фіксуються температурні рекорди. Загалом же середньорічна температура в регіоні сьогодні на 1-1,5 градуса вища за норму.
Синоптик підкреслив також, що клімат став більш контрастним: немилосердна спека чергується з тропічними зливами. Нагадаємо, про нещодавній липневий Армагеддон, коли протягом декількох годин у Дніпрі випала майже місячна норма опадів.
Глобальному потеплінню сприяє агресор
Основний винуватець стрімкої та небажаної зміни клімату – сама людина. Ми дійсно у відповіді за все, що відбувається на нашій планеті, яка поки що живе. Головна причина глобального потепління – надмірна індустріалізація промислового виробництва. Насамперед йдеться про спалювання викопного палива, що підвищує рівень парникових газів в атмосфері Землі. Вони утримують тепло навколо нашої планети, наче накриваючи її ковдрою.
Сьогодні про необхідність нехай не скасувати, але хоч би сповільнити дію парникового ефекту говорять на всіх континентах. На жаль, повномасштабне російське військове вторгнення може стати на заваді вирішенню цієї проблеми. Про це заявив ще рік тому генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
Він нагадав, що на кліматичному саміті ООН було поставлено мету стримувати глобальне потепління в рамках 1,5 градусів. Але тепер ця мета під загрозою, оскільки країни шукають альтернативи російським постачанням нафти та газу.
На жаль, за минулий рік агресор зробив чимало бід, які вплинуть на нашу природу. Наприклад, підрив Каховської ГЕС може ще більше засушити клімат південних регіонів України. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіла керівник аналітичного центру Аграрного союзу України Лариса Старікова.
– Звичайно, те, що така велика водна гладь зникла, не може не позначитися на кліматі, – вважає Старікова. – Як вплине? Ну, мабуть, він стане континентальнішим.
Поки що, втім, важко оцінити кліматичні наслідки варварських дій окупантів.
Втрачаємо трав’янисті степи та листяні ліси
Глобальне потепління вже сьогодні позначилося на флорі та фауні Дніпропетровщини.
Своєрідним маркером зміни кліматичної ситуації в нашому регіоні є рослини – чужинці. Мабуть, найвідоміший приклад – біла акація, яка насправді ніяка не акація, а псевдоакація.
Раніше це дерево зустрічалось виключно на сході США, але, починаючи з 17 століття, активно поширюється Європою. Що, начебто, поганого? Робінія скромна і невибаглива, бджоли її люблять. Ось тільки чужинець безсоромно витісняє наші споконвічні види. А симбіотичні бактерії на коренях робінії насичують ґрунт азотовмісними сполуками, які привабливі для бур’янів, але згубні у великих дозах для багатьох лісових рослин. Таких теплолюбних зелених агресорів дедалі більше.
– Внаслідок глобального потепління на Дніпропетровщині активно поширюються чужинці, – констатує Вадим Манюк, відомий ботанік, кандидат біологічних наук. – Здебільшого дерева та чагарники. У містах це айлант високий, робінія, пенсильванський ясен, американський клен. На жаль, ми втрачаємо трав’янисті степи та природні наші листяні ліси. Натомість отримуємо нові екосистеми, у структурі яких теплолюбні азіатські та американські види.
На півдні області, як у Мексиці, ростуть кактуси
Багато городян навіть не здогадуються, що природа підмінила наші екосистеми.
На Мандриківці, наприклад, є ділянки лісових новоутворень, – продовжує Вадим Манюк. – У верхньому ярусі – робинія та ясен пенсильванський, у середньому – клен американський, а внизу теж чужинці – сирійський ваточник та золотарник. Люди ходять і ні про що не здогадуються, хоч раніше такого взагалі не було.
Звісно, інших зелених вселенців неможливо не помітити. Наприклад, кактуси. Звідки їм взятися? Не Мексика ж! Між тим, на півдні області, точно на батьківщині ацтеків, зустрічаються цілі кактусові чагарники.
– У нас з’являються інвазивні види, – розповідає Вікторія Тротнер, криворізький ботанік та педагог. – Це переважно види з інших континентів. Нерідко їх як декоративні рослини висаджують на дачах, а потім вони вже самі впроваджуються в природу. Це, наприклад, юкка нитчаста, яка ще нещодавно зустрічалася в Криму та Херсонській області, а зараз у нас чи не в кожному дворі. Кампсис – ліана, що нагадує виноград, з помаранчевими квітами-дзвіночками. Ну і опунції, які раніше росли лише в ботсаду, а сьогодні на повну силу розрослися на покинутих дачах.
Не поздоровиться черепахам. Особливо самцям
Потепління явно не схвалять жаби та тритони, які фізіологічно сильно залежні навіть від незначних змін температури та вологості, що обумовлено їх холоднокровністю, беззахисністю ікринок та пуголовків перед висиханням шкаралупи, а також високою водопроникністю шкіри. Зате воно вже сподобалося зміям і деяким ящіркам, які все частіше трапляються на очі здивованих дніпрян.
– В останні роки ми більше чуємо про численні зустрічі зі зміями, навіть у центральних районах Дніпра, – розповідає Віктор Гассо, відомий зоолог, кандидат біологічних наук. – Для наших видів полозів – каспійського і сарматського та степової гадюки поточне підвищення температури поки що сприятливе і ці види, за нашими даними, поступово просуваються на північ і зустрічаються там, де 30 років тому їх ще не було.
Не поділяють думки своїх повзучих родичів лісові рептилії – мідянка, веретільниця, вуж звичайний а також болотяна черепаха. Для останньої глобальне потепління може порушити гендерний паритет. Постраждають, як завжди, самці.
– Формування статевих ознак у ембріонів болотяної черепахи чутливе до температури інкубації яєць, – пояснює зоолог. – 100% самців з’являються за плюс 27,5 і 100% самок при температурі вище 29,5 градусів. За нинішніх кліматичних умов у нас народжуються і самці, і самки, але що станеться, якщо температура й надалі підвищуватиметься?
У центрі Дніпра з’явилися чорні таргани
Журналісту «НМ» пощастило зустрітися з тарганищем на жвавій міській вулиці. Це свідчення того, що в нас остаточно потепліло. Як відомо, цій чудовій комасі багато чого не треба. Тепло, волога та їжа. Тільки і всього. Цього в тарганових мірках у місті достатньо. Чому б не полазити!
Найчастіше дніпряни знаходять сколопендр, тарантулів та іншу екзотику. Нерідко у самому обласному центрі.
– Більшість жуків-мертвоїдів не літають, а цей жук летить, – розповідає Віктор Бригадиренко, доцент кафедри зоології та екології ДНУ, кандидат біологічних наук. – І де? Практично у самому центрі Дніпра! Йдеться про мертвоїда, який харчується молюсками. Ще десять років тому він зустрічався лише у Криму та вздовж узбережжя Азовського та Чорного морів. Тепер з’явився у нас. Немає нічого незвичайного в тому, що вид, здатний літати, залетів на сотню кілометрів від меж свого ареалу. Але без глобальних змін клімату, що посилюються останніми роками, взимку він не вижив би. В останні роки зими у нас дуже м’які, тому жителі півдня і приживаються на Дніпропетровщині. Причому це не єдиний подібний випадок. Сьогодні у південній частині регіону практично сформувалася середземноморська фауна. А в самому Дніпрі побільшало видів, які мають середземноморські та південноєвропейські ареали.
Гірше потепління – нездоровий спосіб життя
Але що ми все про різних рептилій та комашок. Нам теж жити в цьому бурхливому кліматичному просторі. Головні болі та мігрені все частіше мучать і вночі, і вдень. А сонячні удари відправляють у нокаут. Втім, на думку фахівців, глобальне потепління – не головна причина наших проблем.
Статистика щодо постраждалих від немилосердної літньої спеки майже не ведеться, – зазначає Юрій Корягін, завідувач відділу обласного центру громадського здоров’я. – Справа в тому, що найчастіше спека тільки провокує різні болячки. Тобто, як правило, людей губить не саме глобальне потепління, а хронічні хвороби, які загострюють спеку. А хвороб цих у мешканців України та Дніпра повно. Це серцево-судинні захворювання, захворювання нервової системи, цукровий діабет та багато іншого. Такі люди якраз і залежні від метеорологічних катаклізмів. Що можна у цьому випадку порадити? Приділяти більшу увагу профілактиці своїх недуг. Мати під рукою потрібні медичні препарати. Та й утримуватися від тривалих прогулянок у спеку. Зараз не час шукати місце під сонцем!
На думку медика, дуже важливо загартувати свій організм. Фізкультура – це завжди плюс. А сидячий спосіб життя – мінус.
— Гірше за активне сонце — нездоровий спосіб життя, — резюмує Юрій Корягін. – Наші люди, на жаль, далеко не завжди дотримуються принципу: в здоровому тілі – здоровий дух. Неправильне харчування. А ще гірше – горілка. Пивко. Зняття стресу. Від безнадії. Просто за компанію. Не вживають, а зловживають! Цигарки, ясна річ, здоров’я теж не додають.
Тому й живемо мало. Он у Європі теж глобальне потепління, а тривалість життя там на 10-11 років більша, ніж у нас.
Автор: Олександр Разумний.
Категорія: Інтерв'ю, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Головне, Дніпро, Погода у Дніпрі