Під час війни умови праці українців змінились. Право на відпочинок у працівників зберігається, проте його термін може зменшуватися. Детальніше про це пише сайт «Наше Місто» з посиланням на PRO ГРОШІ.
Як йдеться в Законі України про відпустки, основна щорічна відпустка має надаватися працівникам тривалістю не менш ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік.
Окремі категорії працівників мають право на більшу тривалість основної щорічної відпустки:
- працівники, зайняті на підземних роботах і в розрізах, кар’єрах та рудниках глибиною до 150 метрів (28 днів);
- працівники, зайняті на підземних роботах і в розрізах, кар’єрах та рудниках глибиною 150 метрів і нижче (28 днів);
- воєнізований особовий склад (30 днів);
- керівні працівники навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів (до 56 днів);
- педагогічні, науково-педагогічні працівники та наукові працівники (до 56 днів);
- особи з інвалідністю I й II груп (30 календарних днів);
- особи з інвалідністю III групи (26 календарних днів).
Відпустка під час війни
Через воєнний стан працівнику термін щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше ніж 24 календарних дні, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
Також у законодавстві йдеться про те, що на період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.
У разі звільнення працівника в період дії воєнного стану йому потрібно виплатити грошову компенсацію відповідно до ст. 24 Закону про відпустки.
