На Дніпропетровщині священику Андрію Пінчуку заборонили правити служби. Панотець каже, що це сталось згідно з указом обласної єпархії. Він упевнений, що його звільнили через непорозуміння з митрополітом. Подробиці церковних конфліктів дивіться в сюжеті ДніпроTV, пише сайт «Наше Місто».
Андрій Пінчук вже 18 років – настоятель храму Архистратига Михаїла у селі Волоське, що на Дніпропетровщині. Але у травні УПЦ (МП) за рішенням предстоятеля митрополита Онуфрія звільнила його з посади.
Причина, яку вказали в указі — деструктивні і неканонічні дії, а також грубе порушення присяги священнослужителя.
«Покарання, яке на мене накладено, воно означає, що я більше не маю права в церкві звершувати богослужіння, я не маю права звершувати літургію, вечірню та ранкову, хрестити, вінчати, відспівувати. Ось таке покарання і відсторонення з посади настоятеля цієї парафії», – сказав священник Андрій Пінчук.
Насправді, каже Пінчук, його було звільнено через конфлікт з митрополитом Поліським і Сарненським Анатолієм Гладким.
«Особиста неприязнь митрополита Сарненського Анатолія до мене. Тому, що я оприлюднював історію про те, як він знущався на Поліссі з одного із священиків і як він знущався над однією парафією. Я оприлюднив цю історію, в цій історії було дуже багато людей, які були свідками цієї історії. Це йому дуже не сподобалося і він почав шукати привід щоб якось напакостить», – розповідає Андрій Пінчук.
Панотець мав багато напрацювань, як реформувати українську православну церкву та порвати зв’язки з московським патріархатом.
«Це все цілий рік дратувало керівництво церкви, скажемо так, промосковське. Промосковську частину керівництва церкви. Бо все ж таки є проукраїнська частина, яка в меншості, і є промосковська частина, яка в більшості. Церквою управляє священний синод, в ньому є якийсь склад, якась кількість людей і ось саме вони приймають або не приймають ті рішення, які вони повинні приймати. І ось цей синод зараз контролюється промосковською більшістю», – розповідає Андрій Пінчук.
На все це дійство з боку єпархії у Андрія Пінчука є відповідь: в наказі про його звільнення є порушення по восьми пунктах.
«В церкві є своє скажемо так, юридичне законодавство, яке називається «церковно-канонічне право». Одна помилка – це вже підстава вважати такі накази, укази не дійсними, «фількіними» грамотами, а там 8 і одна гірша за другу. Не знаю хто там допомагав складати», – каже священник.
Ми спробували зв’язатися з Дніпропетровською єпархією та отримати хоча б якийсь коментар. Спочатку нам обіцяли перетелефонувати, а згодом послались на свій сайт.
Отець Андрій розповідає, у церкви є свої суди, які вирішують такі суперечливі питання. Втім, за словами священника, вони не працюють, бо вже згадане проросійське крило – проти функціонування церковного права.
«Я подаю зараз в єпархію, що це не правильне рішення, а потім є загально церковний суд, а потім є синод ще. Ось загально церковний суд, його нема в Україні, він не працює. Тому, що його не хоче відкривати священний синод щоб він працював. Тому, що якщо відкриється загально церковний суд, то які там справи будуть розглядатися? Справи будуть розглядатися про зловживання митрополитів, них же самих», – каже Андрій Пінчук.
З перших днів повномасштабного вторгнення Андрій Пінчук організував порятунок людей з зони бойових дій волонтерськими автобусами. Нова, нещодавно капітально відремонтована школа Волоського перетворилась на шелтер. Якщо там бракувало місць, людей тимчасово селили у сільському храмі. Сам панотець каже, критикував не церкву, а її систему управління. І його особиста мета – відродження Української православної церкви.
Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Дніпропетровська область