На центральній вулиці під феєрверки, бій головних дзвонів країни або ж у купальнику на пляжі. Ось так, на перший погляд незвично для нас, відзначають Новий рік за кордоном. Поринути у новий святковий вимір цьогоріч довелося і деяким українцям. Через війну вони вимушено опинилися за кордоном. Тож зустрічали головні свята року далеко від Батьківщини. Повідомляє сайт «Наше Місто» з посиланням на ВІДКРИТИЙ.
Дніпрянка Олександра, яка з початком війни опинилася у Британії, помітила певні відмінності.
«Відмінність між Україною та Британією дуже значна у плані святкування. По-перше, тут важливіше Різдво, а не Новий рік. По-друге, на Різдво тут прийнято збиратися усією родиною. Це дуже сімейне свято. І приїдуть усі. Обов’язкове правило – це список страв на Різдво. Є певні десерти – це, наприклад, різдвяний пиріг».
Ще однією цікавинкою для українки стали святкові традиції. А саме – обмін новорічними листівками. Ними британці вітають один одного вже двісті років поспіль. У переддень свята свою листівку отримала і Олександра. Однак, новорічного настрою вона аж ніяк не додала.
«Дуже важко, що твоя родина в іншій країні. Що вони не з тобою. Дуже хочеться зустрічати новий рік удома, поставити ялинку. З усіма рідними та близькими бути. Ми спочатку зовсім не хотіли згадувати про новий рік.»
І хоча Олександра цьогоріч планувала «пройти повз» Новий рік, однак невеличке святу по-українські у Британії, все ж таки, було.
«Не відзначали, як ми звикли, але якусь пляшечку шампанського і бутерброд зробили це само собою. І, звичайно ж, загадували бажання новорічної ночі, писали його на папірці, спалювали, кидати в шампанське і випивали. Мені здається, це найголовніше, що ми принесли з собою до Британії, а далі чекаємо вже Новий рік вдома.»
Немає новорічного настрою і у дніпрянки Марії. Чи то через те, що свято відзначатиме на чужині, чи тому, що на новий рік обіцяють 30 градусну спеку. Адже головне свято року Марія зустрічає в теплій Австралії.
«Дуже незвично у такій атмосфері святкувати. Без снігу, як ми це звикли робити. Тому ми якось особливо цього року не готувалися, ніяких прикрас не робили. Зазвичай ми вдома ставимо велику ялинку, прикрашаємо квартиру. Цього року ми вирішили це все пропустили і лише купили гірляднди.»
В Австралії, як і у Британії, перевагу має Різдво. Однак, ще з початку грудня вулицями міста вже прогулювався Санта і дарував дітям цукерки. А магазини були заставлені різдвяними прикрасами і подарунками ще з осені.
«Місто почали прикрашати десь на початку листопада. Встановили на головній площі ялинку. Також у центрі є прикраси. І у ТЦ багато де є ялинки. У районах люди дуже люблять влаштовувати змагання між районами, хто найліпше прикрасить свій двір.»
Марія каже, навіть зі святковою атрибутикою відчути атмосферу нового року важче, ніж в Україні. Та й настає він в Австралії на 7 годин раніше, ніж вдома. Однак, підіймала келих шампанського за новий рік та перемогу дніпрянка за українським часом.
«Ми, все ж таки, святкували наш традиційний новий рік, зібралися з друзями. Не обійшлося без олів’є і ще якихось наших традиційних страв.»
А от не відчувати прихід свята у Америці майже неможливо, ділиться Єлизавета. Тут ледве не кожен куточок кричить про Новий рік. Різдвяні віночки на дверях будинків, шкарпетки для подарунків на каміні і кожен сантиметр міста у гірляндах. Американці починають готуватися до свят ще в листопаді.
«Дуже багато хто вже 25 листопада прикрасив свої будинки, вони надзвичайно гарно виглядають, особливо ввечері. У торгівельних центрах також все прикрашено», – каже дніпрянка Єлизавета.
Дніпрянка каже, Україна і США – країни, які розділяє не лише океан, а ще й відмінність у традиціях. І до деяких звикнути важко. Тож Єлизавета дотримується українських.
«Вони не роблять нічого з того, що робимо ми. Вони не слухають нашого президента, не чекають бою курантів, не загадують бажання під бій курантів. Не пишуть на листочках бажання і не спалюють їх. Ми святкували новий рік за нашим українським часом.»
Майже 15 мільйонів українців зустріли 2023-й не на Батьківщині, та більшість все ж загадали бажання – наступного року повернутися додому. І не звикати до чужих традицій, а насолоджуватися рідними.
