Site icon Наше Місто

Пишні ялинки та костюмовані бали: як святкували Новий рік у Дніпрі декілька століть тому

Пишні ялинки та костюмовані бали: як святкували Новий рік у Дніпрі декілька років тому

Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях. Як зустрічали Новий рік у Катеринославі – читайте у матеріалі «Наше місто».

В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази.

Як свідчить історія, що Новий рік у Дніпрі має німецькі традиції святкування. У цілому у ХVІІІ сторіччі в Україні існувало дві культури – сільська та міська. Сільська була українською, тоді як міська – російсько-німецькою.

В Катеринославі перші різдвяні ялинки з’явилися на початку ХІХ ст. у будинках іноземців, перш за все німців, кількість яких у місті та губернії була значною.

Згодом ялинки стали влаштовувати в будинках дворян – інше населення до пори до часу ставилось до них байдуже. Тільки з кінця 1830-х років різдвяна ялинка починає мало-помалу завойовувати прихильність й інших верств населення міста. Сталося це тому, що на початку 1840-х років у більшості європейських країн Різдво почали відзначати не тільки як церковне, але і як світське свято. Високі та густі ялинки починають займати центральне місце в передпокоях багатих будинків Катеринослава. На панську ялинку також запрошували дітей прислуги, робітників.

Спочатку ялинку вбирали лише на один день, таємно від дітей, а потім вони могли зняти з неї подарунки та солодощі. Єдиної головної ялинки у Катеринославі не ставили. Кожні громадські збори купували зелену красуню для себе.

На головних площах великих міст ялинки почали встановлювати лише на початку XX століття. Коли ялинка вже завоювала популярність і стала об’єктом бажання всіх дітей, купити її на радість малюкам могли тільки дуже заможні катеринославці. Ціна за одну зелену красуню могла досягати двохсот рублів (при тому, що середній заробіток робітника становив приблизно 12 рублів на місяць). Відтак люди купували хвойну красуню в складчину, нерідко одну для кількох родин, а то й цілої вулиці, ставили в найбільшому помешканні.

Іграшки для ялинок були не дешеві

Купити іграшку зі скла для мешканця кінця ХІХ ст. було те саме, що сучасний людині придбати коштовну ювелірну прикрасу. Кульки були важкими. Тонке скло навчилися виробляти лише на початку ХХ століття. Іграшки виробляли також із картону, пізніше з порцеляни. Були прикраси з вати, бутафорські фрукти з пап’є-маше, оксамиту. На верхівці закріплювали Віфлеємську шестикутну зірку.

Новорічний бал-маскарад

На початку ХХ ст. з’явилася традиція влаштовувати костюмовані бали. Перший бал- маскарад відбувся в 1914 році в приміщенні Клубу комерційних зборів. Найпопулярнішими виявилися костюми янгола, летючої миші, східної принцеси і кота в чоботях. У новорічну ніч додавалось роботи поліції та журналістам. Траплялися крадіжки та розбійні напади.

В умовах Першої світової війни Катеринослав, який звик до безтурботного та пишного життя, змушений був змінити церемоніал святкувань. Головним нововведенням зустрічі нових 1915–1917 років стало влаштування ялинок у шпиталях і притулках для дітей солдатських сиріт. Зберіглася інформації за кінець 1914 року – головною за значенням стала «ялинка для поранених у Дворянському лазареті», яку відкрили 25 грудня.

Категорія: Важливо, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра

Позначки: 

Приєднуйтесь до нас у

Дивіться також:

Exit mobile version