Про виклики блекауту, бюджет-2023, долю «Дніпро-Арени» і плани після Перемоги: інтерв’ю з мером Дніпра

У розмові з міським головою Дніпра обговорили, як міські служби і героїчні комунальники ліквідували наслідки грудневого блекауту, підбили підсумки 2022 року, дізналися, як місто допомагає постраждалим від ворожих обстрілів. А крім того – як Дніпро знаходить можливості розвивати транспорт, ремонтувати дороги, забезпечувати роботу закладів охорони здоров’я та освіти. А ще мер Дніпра розповів, до яких важких наслідків і містобудівного хаосу призведе скандальний закон №5655, що проштовхують на підпис Президенту, і чому центральній владі варто припинити жити ілюзіями та поширювати їх. Про все це читайте в інтерв’ю «Наше місто».

– Якщо говорити про підсумки вкрай складного воєнного року для України – яким він був для Вас та для міста?

– Цей рік для мене і для всіх дніпрян був дуже важким. Кожен працював на своєму місці і робив все потрібне для Перемоги

Наприкінці року маємо важливу новину для мешканців міста – запустили муніципальні автобусні маршрути до віддалених районів. На них діють всі пільги, що й в трамваях та тролейбусах. Очікуємо, що пасажиропотік складе до 150 тисяч осіб на місяць. Вже у 2023 році запустимо ще кілька міських автобусних маршрутів.

Як відомо, восени після ракетного удару по приватному АТП згоріло чи було пошкоджено більше 100 автобусів, які перевозили пасажирів на деяких маршрутах у нашому місті. Постраждав перевізник, який довгі роки успішно працював на ринку. Адже згідно з концепцією розвитку транспорту, яку ми втілювали раніше, місто системно розвивало муніципальний електротранспорт, ми оновлювали трамваї та тролейбуси, відновлювали та запускали нові маршрути. Втім автобусні перевезення забезпечували приватні компанії

Після цієї трагедії місто втратило багато автобусів. Приватні перевізники не могли знайти нові машини. Потужну допомогу нам надали Київ, Вінниця та інші міста. З цих машин сформували автобусну колонну на базі КП «Дніпровський електротранспорт».

В умовах відключень струму електротранспорт не може стабільно працювати. Державне «Укренерго» постійно знижує ліміти енергії для Дніпра. Тож електротранспорт в місті наразі вимушено працює лише в часи пік – вранці і ввечері, коли люди їдуть на роботу або повертаються додому.

Отже, з урахуванням ситуації було прийняте рішення, що місто буде розвивати муніципальні автобуси. Вони в т.ч. зможуть привезти людей туди, куди не ходить електротранспорт.

Це також  – розвиток концепції «Міста без околиць», яку наша команда втілює вже багато років

Комунальники Дніпра – молодці, справжні герої

– На Ваш погляд, на яку оцінку комунальні служби міста відпрацювали у ситуаціїії блекауту?

– Якщо бути об’єктивним, і не тому, що хочу підлеглих похвалити – всі спрацювали десь на дев’ять балів з десяти. А тепловики, ремонтники спрацювали, мабуть, на всі десять.

Особливо – під час ліквідації наслідків нещодавнього блекауту. Зокрема, в ситуації, коли численні житлові будинки на вул. Робоча, Титова, біля Південмашу кілька діб залишились без світла.

Підкреслю, це сталося не з вини міста чи міських служб, не з вини компанії ДТЕК. Ця прикра ситуація – цілковита провина Центральної енергетичної компанії та «Південмашу». Згоріла трансформаторна підстанція, що належить ЦЕК та розташована на території ПМЗ. Дуже багато будівель залишились без світла. Однак, коли наші комунальники, фахівці  пропонували допомогу у ремонті і відновленні, щоб якнайшвидше повернути людям електрику, то на прохідній Південмашу ремонтні бригади навіть не пропускали на територію. Ми запропонували допомогу, а у відповідь почули: «Самі впораємося». Однак фактично нас усіх обманювали.

У мене немає пояснень, в чому причина такої поведінки. Зрозуміло,  що ПМЗ – підприємство з певним рівнем секретності. Однак можна було б знайти рішення і надати ремонтникам допуск на територію. Коли 5 діб люди перебувають без світла, без води і замерзають у своїх холодних домах, а «Південмаш» відмовляє в доступі фахівцям, при цьому кажучи – «зробимо самі», але нічого не роблять, то це – свинство.

Звісно, ця осінь принесла усій країні величезні, страшні проблеми. Ніколи Україна і Дніпро не стикалися з настільки складними блекаутами. Це – новий і вкрай складний досвід для всіх. В цій складній ситуації наші комунальники працюють на десять балів. Вони – молодці, справжні герої.

Коли люди чотири доби не сплять, працюють, стоячи в колодязях по коліно в багнюці, щоб у людей була вода, тепло, світло  – це неймовірно.

Транспортники, і муніципальні, і приватні, в блекаут продовжували працювати,  розтягували тролейбуси, трамваї, які зупинилися. Приватні автоперевізники працювали в три зміни, щоб підстрахувати електротранспорт, який тимчасово зупинявся.

Така співпраця професіоналів варта високої оцінки. У складний момент приватні і муніципальні фахівці разом  з міської владою Дніпра працювали як єдина сила.

Загалом, якщо казати про роботу моїх підлеглих – від заступників до слюсарів – хочу сказати слова подяки – вони молодці.

Лікарі Дніпра рятують життя без зайвого піару

– Як у цей складний рік працює сфера медицини, надаючи допомогу і пораненим, і містянам?

– Так, наразі біля десяти лікарень міського підпорядкування допомагають пораненим, мешканцям Дніпра та переселенцям.

Зазначу, шо Дніпро займає перше місце в країні по кількості ВПО, що прибули до міста: наразі їх 185 тисяч осіб (приміром, у Львові – 115 тис. осіб). Адже люди з прифронтових місць Донбасу, Харківщини їдуть переважно до Дніпра.

Лікарі Дніпра – дійсно герої, які надають допомогу попри все. І дуже прикро, коли в інформаційній сфері, у свідомості людей, цей факт не фіксується.

Так, є широко відома обласна «піар-лікарня», дуже потужна, яка багато робить для поранених. Але є також десятки інших лікарень, де дуже багато лікарів працюють без зупинки, надають допомогу пораненим, хворим. Втім лаври, всю славу збирають інші.

Тож хочу сказати щирі слова подяки лікарям нашого міста, які цілодобово рятують життя. Без жодного зайвого піару працюють на перемогу. При цьому не мають часу, щоб якось перебувати в інформпросторі та постійно нагадувати, що ми – найкращі.

Крім того, я дуже задоволений тим, що у цьому складному році ми продовжили реконструкцію лікарень та амбулаторій. Так, високі темпи робіт, що мали місце в 2021 році, цього року місто не може демонструвати. Але цей процес триває. Виконуються ремонти в лікарнях, триває придбання медичного обладнання.

Вдячний фахівцям сфери охорони здоров’я, будівельникам, ремонтникам, які працюють навіть в складних умовах, що запровадила постанова КМУ №590. Це дає надію, що крок за кроком ми будемо формувати в Дніпрі єдиний медичний простір з якісними послугами для всіх. 

Обмеження від Кабміну не дозволяють владі міста ремонтувати дороги

– Питання, яке турбує містян – стан доріг. Відомо, що постанова КМУ №590 не дозволяє проводити жодні роботи, окрім суто аварійних. Тим не менше, місту вдається проводити певні ремонти. Які з важливих проектів вдалося виконати попри обмеження?

– Спершу давайте пояснимо: сумнозвісна постанова КМУ №590 забороняє місцевому самоврядуванню витрачати кошти на капітальні ремонти та будь-які роботи, крім аварійних, та заходів з благоустрою. Мабуть, подібні обмеження мають бути в умовах воєнного часу. Місцеве самоврядування розуміє, що у держави недостатньо грошей. Все має йти на оборону, на підтримку ЗСУ, на потреби захисників.

Ми все розуміємо. Але подібні нормативні документи варто наповнювати правильним змістом.

Треба розуміти, що фактично у місцевих бюджетів немає коштів, які можна взяти і використати. Всі гроші громад знаходяться на рахунку в держказначействі. Їх немає фізично.

Так, це може бути цифра з кількома нулями, але грошей фактично може не бути. Держказначейство має чітку чергу, за якою фінансуються ті чи інші видатки. В першу чергу  фінансуються соцвиплати. А платежі самоврядування, наприклад, це взагалі третя черга. Коли вона дійде, невідомо.

Найперше, чого постанова №590 позбавила самоврядування – це можливості проводити ремонти доріг.  Стан шляхів складний. Зокрема, через відсутність об’їзної дороги навколо Дніпра транзитний транспорт, численні вантажні автівки їдуть через місто і пошкоджують дороги. Знаю, що дороги сипляться, люди пробивають колеса, гнуть диски та ін.

Але зараз через постанову КМУ №590 у місцевої влади немає можливості ремонтувати дороги. Якби ми навіть залучили підрядників і виконали такі роботи – казначейство не заплатить і підрядники залишаться без грошей.

Зараз ми проводимо аварійні роботи там, де ситуація вже критична, ремонтуємо найбільш складні ділянки доріг, об’єктів інфраструктури (наприклад, привели до ладу колектор в АНД районі). Однак потрібно системно оновлювати інфраструктуру, зробити так, щоб автомобілісти могли нормально їздити по дорогах.

Кожного тижня представники місцевого самоврядування намагаються донести цю думку до Кабміну. Але поки нічого не змінюється. При цьому дороги в рамках певної національної програми продовжують будуватися. Це – подвійні стандарти. Що ж, коли дороги взагалі посипляться в містах і громадах по всій країні, подивимось на ситуацію та реакцію центральної влади.

Навчання онлайн – складне, але правильне рішення

– Як зараз працює сфера освіти Дніпра? Чи є шанс, що наступного року діти підуть до шкіл?

– Відповідь залежить від ситуації на фронті. Звісно, не можна відправити дітей до шкіл, поки є загроза обстрілів. З першого дня, коли МОН переклав відповідальність за це питання на місцеве самоврядування, деякі громади вирішили зробити «міксовану» систему. Намагались навчати дітей частково дистанційно, частково офлайн. Ми разом з ОВА з першого дня вирішили проводити навчання тільки онлайн. Життя показало, що це – правильне рішення

Звісно, все це –  трагедія для наших дітей, для якості освіти. Спочатку був ковід, діти не мали змогу навчатися в школах. Потім війна…. Це надзвичайно складні виклики, які припали на долю нашого покоління, однак ми будемо з ними боротися.

Гуманітарна сфера міста, профільний департамент працюють правильно, ефективно. Знаходяться у постійній комунікації з батьками, директорами. Адже на педагогів, співробітників навчальних закладів зараз покладена серйозна відповідальність. Вони не лише здійснюють навчальний процес, а також відповідають за сховища, за Пункти незламності, працюють з дітьми ВПО.

Освітяни – молодці. Хочу сказати слова подяки за те, що вони роблять у цих складних умовах.

Пункти незламності мають бути місцем, де люди підтримують один одного

– Який стан укриттів та Пунктів незламності в Дніпрі, що можна покращити у їх роботі?

– Я дуже часто відвідую укриття та Пункти незламності, хочу побачити та зрозуміти, що можна зробити краще.

Наприклад, у Самарському районі, де ми знайомилися з тим, як  комунальники допомагають людям і відновлюють розбиті після ворожих обстрілів дахи та вікна, я зайшов до Пункту незламності в одній з гімназій. Був вражений тим, що і як там зроблено.

До створення Пунктів можна відноситись формально. Діяти згідно з інструкцією, яку надіслали з офісу Президента. Поставити генератор, принести ковдри і т. Ін Але дуже добре, коли у цій корисній справі є ініціатива людей. Коли вони самі вирішують, що потрібно зробити, щоб було добре і комфортно. Ось це – зовсім інша справа

Тож я був вражений тим, що в Пункті незламності в цій гімназії стоїть ялинка. Там є власний святий Миколай. Працює медсестра, люди можуть виміряти тиск. До речі, чергують представники поліції, курсанти профільного вузу. Коли на певній локації присутні люди в формі, це вже – превенція, це запобігає виникненню проблем.

Є телевізор, куди завантажили мультики для дітей. Чай, кава для відвідувачів. Врешті є куточок для домашніх тварин. Тож це місце, де люди справді можуть відпочити, підтримати один одного. Це вже не лише формальний Пункт – це маленький теплий клуб.

Хочу звернутися до всіх земляків. Пункти незламності – це не тільки ініціатива держави, не тільки муніципальні об’єкти. В першу чергу це – для людей. Якщо люди хочуть його наповнити змістом, теплом, спілкуванням – будемо дуже раді. Хай люди зроблять те, що їм справді потрібно, що їм допоможе. Бо лише ініціатива людей зможе зробити цю ідею людяною і корисною

Робимо все можливе, і навіть більше

– Люди, як і раніше, питають, чому певні рішення з підготовки до блекаутів, наприклад, були втілене саме зараз, а не раніше…

– Будь-яка війна – це складна ситуація, де немає універсальних рішень і відповідей. Мабуть, я один з перших в Україні казав, що ця війна – надовго. В той час, коли держпропаганда (а вона має бути у воєнній ситуації) розповідала людям  «зачекайте два-три тижні», я казав, що це надовго

Ми у Дніпрі напрацювали деякі сценарії раніше, ніж інші. Крім того, іноді неможливо спрацювати швидше, бо є об’єктивні причини. Наприклад, потрібна потужна серйозна допомога державного рівня. Деякі кроки міські служби зробили не так швидко, як сподівалися люди, при цьому – суто з технічних причин.  Звісно, у будь-якій ситуації можуть бути недоліки, проблеми. Однак я не вважаю, що в цьому є саме провина міста. Сподіваюсь, що люди нас почують і зрозуміють, адже міська влада робить все для користі мешканців.

Знову ж – не маю намірів якось дискредитувати державну владу або її розпорядження, однак подекуди ці вказівки безглузді. Наприклад, проголошується ідея – «давайте відпрацьовувати евакуацію». Отже, збираємо наради, запрошуємо фахівців, визначаємо ті категорії громадян, яких варто евакуювати в першу чергу – люди похилого віку,  із захворюваннями, матері з дітьми та інші. Визначаємо пункти збору, вирішуємо дуже складне питання щодо транспорту.

Однак ключове питання: евакуювати людей – куди? Якщо буде повний блекаут, наприклад. На це питання у центральної влади немає відповіді. Так, протоколи потрібно відпрацювати, але не потрібно жити в ілюзіях. Адже всі ми розуміємо, що 40-мільйонну країну неможливо відправити в евакуацію 

– Що міська влада робить для мешканців, оселі яких постраждали від ворожих обстрілів?

– Наразі маємо близько 300 будинків, які отримали пошкодження внаслідок ударів противника. Десь пробиті дахи, вибиті вікна, двері.

Загалом те, що робить ворог, неможливо зрозуміти. Коли ракета влучає в приватний будинок, вбиває людей, а поруч – жодних військових чи інфраструктурних об’єктів  – це щось незрозуміле, це суто терор.

Місто робить все, що потрібно, аби допомогти людям.  Я підписав розпорядження про те, що влада відшкодує збитки, завдані оселям дніпрян ворожими ударами. Вже підписано документи на допомогу на загальну суму 21 млн грн. Знаєте, молю Бога, щоб ця сума не збільшувалась. Втім будемо виплачувати допомогу і надалі.

Гарний приклад того, як завдяки спільним діям можна оперативно допомогти постраждалим – відновлення дороги та будинків після потужного влучання на вулиці Калиновій.  Вже наступного дня комунальники, що працювали без зупинки, відновили вулицю: ліквідували страшну вирву від ворожої ракети, відновили комунікації, переклали асфальт, а також відремонтували дроти та відновили рух тролейбусів. Усі ці дуже складні завдання наші, без перебільшення, героїчні комунальники вирішили буквально за добу.

Крім того, оперативно надали допомогу людям, квартири яких постраждали внаслідок удару. Я особисто був на місці прильоту на Калиновій, зустрічався з людьми. Вже наступного дня тут були депутати міськради, представники райадміністрації, підрядники, які обстежили постраждалі будинки та підрахували збитки. Завдяки таким спільним зусиллям проблеми, які ворожа атака створила для мешканців, вирішили дуже швидко.

Тож у подоланні наслідків ворожих атак багато залежить не лише від міського голови, але й від депутатів, бізнесу, активних людей. Жоден керівник не може вирішити проблеми, стукаючи кулаком. Коли всі об’єднуються, діють разом – проблеми можна вирішити дуже швидко і ефективно.

Для розуміння загальної ситуації в країні наведу такий приклад. В Дніпрі стан справ з електропостачання кращий, аніж в Хмельницькому. Там діють графіки включення електроенергії (!). Тобто світло дають на 3-4 години, а потім знов відключать.  В Дніпрі переважно діють графіки відключення.

До питання про свердловини – хочу пояснити наступне. На високому правому березі Дніпра майже неможливо пробурити свердловини, адже шар води знаходиться дуже глибоко. Щоб дістатися до води, потрібно пробурити свердловину глибиною понад 150 м. Тож свердловини ми облаштовуємо на лівому березі, а на правому розставляємо ємності з технічною водою. Їх буде близько ста, місця розташування опубліковані.

Тож, знаєте, дуже легко давати поради у соціальних мережах. Однак час показав, що наше рішення правильне.

При цьому я геть не розумію людей, які викручують крани (!) з таких ємностей. Як на мене, це диверсанти, які позбавляють людей води у складній ситуації, за такі злочинні дії вони мають нести кримінальну відповідальність. Можливо, поки недопрацьовує поліція, однак за це треба бити по руках дуже сильно

Знову ж таки, в інших містах справи набагато гірші. Один з мерів міст України вже просив подарувати його громаді генератор, адже раніше в них не було грошей, а потім не встигли закупити. Дарувати навряд чи зможемо, однак допоможемо і на цю зиму передаємо генератор на відповідальне зберігання.

В Дніпрі ситуація інша – ми встигли, підготувалися.  Місто придбало генератори, в т.ч. дуже потужні, на 200-300 кВт, які у разі блекауту дозволяють підключити і запустити критичну інфраструктуру, наприклад – каналізаційно-насосну станцію.

Ми робимо все, що можемо, і навіть більше. Але є об’єктивна картина, і вона дуже складна. Як каже Біблія «Многие знания умножают скорбь».  Втім я не можу казати усе, що знаю, щоб не створювати паніку

Головне – ми працюємо. Зараз, в умовах війни, міській влади варто не лише багато робити, вирішувати питання, проводити ремонти, а також треба показати, що ми поруч і можемо допомогти людям. 

Впевнений, що депутати міської ради зараз, в цих складних умовах, мають бути максимально активними зі своїми виборцями. У разі потреби – приїхати до людей, привезти питну воду, якщо треба – окріп, щоб люди мали гарячий чай, швидку їжу.  Просто потрібно бути поруч, проводити зустрічі у дворах будинків, щоб люди бачили: місто, влада не залишить їх наодинці з цими складними проблемами.

Після перемоги буде два питання: де ти був і що ти робив для людей і для міста

– До речі, як оцінюєте роботу депутатського корпусу, можливо, є претензії до чинних депутатів?

– Загалом за підсумками 2022 року можу сказати, що міська рада працювала ефективно. Депутати, за деякими виключеннями, проявили себе гідно. Були дискусії, але вони були конструктивні. Втім ситуація змінювалась разом із станом справ на фронті.  Навесні депутати голосували злагоджено. Потім, після певної стабілізації військової ситуації, деякі з обранців почали дозволяти собі робити певні нечесні речі у публічній сфері. Почалися спекуляції.

Втім десь 90 відсотків депутатів залишались в місті. Хтось поїхав, однак потім повернувся. В першу чергу – депутати-жінки, і не варто їм дорікати, адже вони піклуються про безпеку дітей, літніх батьків

Депутатам міської ради сказав наступне: «Ви отримали мандат від виборців. Тож після війни і перемоги до вас буде два питання: де ти був і що ти робив для людей і для міста?». При цьому партійні, політичні уподобання – це не головне. Ось і все.

Головне – аби не заважали

– Ваша думка щодо скандального закону № 5655 – чи підпише його Президент, що буде далі?

Президент, може, і підпише це закон. Але треба розуміти: після цього буде політична відповідальність глави держави за наслідки

Що несе цей закон? Наприклад, забудовник зможе будувати що завгодно і як завгодно, не узгоджуючи свої плани взагалі ані з ким,  в першу чергу – з місцевими мешканцями.

Закон 5655 – це історія великого обману всіх, в т.ч. – Президента. Якщо він дасть себе обманути ділкам від будівельного бізнесу і депутатам, які на них працюють – це велика кривда.

Я спілкувався зі стейкхолдерами і бенефіціарами цього процесу, казав їм – не робіть цього. Або – треба врахувати позицію місцевого самоврядування.  Як кажуть – “добра справа так не робиться” – шляхом ламання людей через коліно.

Люди, які підштовхують цей закон Президенту, отримали великі гроші за це. Вони подають це нібито під виглядом «боротьби з корупцією» та впровадження «діджиталізації». Однак це не так.

Навпаки, усі адекватні експерти, активісти, професійні архітектори – вони проти! А це люди, які десятки років воювали проти хаотичної забудови того ж Києва.

Тож, якщо Президент підпише цей скандальний закон, то через певний час кожен з мешканців має ризик побачити, як просто у нього во дворі замість газону, дитячого майданчика тощо почнуть зводити будинок, скажімо, на 15-20 поверхів. При цьому ані мешканці, ані міська влада нічого не зможуть зробити з цим. В подібній ситуації буде лише один варіант: збирати валізку, брати каву та бутерброди та їхати в Київ, щоб висловити центральній владі своє незадоволення.

Можна багато говорити про те, що нібито в кожного з мерів великих міст є «свої» забудовники. Однак найголовніше зараз те, що у людей, у мешканців міст були важелі впливу на місцеву владу.

Десь люди приходили до міськвиконкому і мітингували, десь ламали паркани незаконних будівництв, як, скажімо, в Києві, та ін.

Так, у Дніпрі раніше були помилки, але не було настільки потужних скандалів, як в Києві чи Одесі. На відміну від цих мегаполісів у Дніпрі ніколи не руйнували архітектурне обличчя міста.

Зрозуміло, що у людей, у професійних архітекторів є свої думки, вподобання. Однак найголовніше, що у нас завжди є діалог – між владою і бізнесом, завжди є дискусія – в експертному середовищі, на містобудівній раді, з мешканцями міста.

Наразі в місті небагато проблемних об’єктів будівництва, і це в першу чергу – забудови скандальних братів Каснерів. Так, у нас в Дніпрі всі хитрі та дуже розумні, але в нас завжди є діалог. І міська влада завжди наполягає: працювати, робити бізнес, будувати треба в розумних і законних рамках. Отже, якщо бажаєте звести певну будівлю – отримайте документи, як передбачає закон, отримайте згоду мешканців сусідніх будинків, побудуйте людям сквер, об’єкти благоустрою тощо.

А пiсля ухвалення цього закону кожен забудовник зможе робити все, що забажає. І мені дуже шкода рідне місто, якщо усі ці «каснери» поїдуть в столицю, в міністерство, і там в режимі «єдиного вікна» отримають за гроші документи на свою чергову жахливу новобудову.

Загалом через певний час у країні будуть сотні будмайданчиків. І протести людей проти цього свавілля перемістяться до столиці. І тоді вже ніхто не скаже, що в цьому безладі винен Кличко, Терехов чи якийсь інший мер певного міста. І коли до мене прийдуть містяни, розлючені якоюсь забудовою, я усіх спрямую до партії влади, яка просувала цей закон і все це дозволила

– До речі, наскільки часто вдається спілкуватися з Президентом? Загалом, чи допомагає чимось центральна влада зараз?

– З початку війни з Президентом ми жодного разу не спілкувалися Однак в нього дуже складна черга денна, багато військово-політичних, дипломатичних питань, які треба вирішувати.

Можливо, зараз нам загалом і не потрібно спілкуватися, головне, що працює апарат влади. Регулярно спілкуємося із заступником керівника офісу Президента Кирилом Тимошенко. Із шановним Денисом Шмигалем поспілкуватися не вдається. Є комунікація з  різними міністерствами.

Переважно активно комунікуємо в рамках Асоціації міст України. У складній ситуації місцевим лідерам варто більше спілкуватися та співпрацювати. Коли ми продукуємо спільні рішення – це найефективніший  шлях.

А щодо того, чи допомагає центральна влада, то головне – аби не заважали. Ми як місто, як місцеве самоврядування працюємо на своїй ділянці. Може, нам і не потрібна ця допомога, або вона більше потрібна іншим містам, громадам.

Загалом нашим можновладцям варто пам’ятати, що місцеве самоврядування – окрема гілка влади. У багатьох питаннях вона не підпорядковуються іншим гілкам.

У Парижі я був присутній на виступі президента Емануеля Макрона перед мерами міст Франції: загалом це – біля 10 тис. посадовців. Він зазначив: чим більше Франція буде децентралізованою, чим сильнішим буде місцеве самоврядування, чим потужнішими будуть громади – тим сильнішою Франція буде як держава.

Дуже хотілося б, що подібні ідеї виголошував і наш Президент Володимир Зеленський. Адже держава сильна громадами. Чим вони сильніші, тим міцніше влада і країна. Але деякі наші керманичі цього не розуміють. Намагаються по-старому будувати «вертикаль влади». Навіщо – не знаю.

– Міжнародні договори, меморандуми щодо проектів розвитку інфраструктури міста, що укладалися до війни – в якому стані зараз їх реалізація?

Зараз все – на паузі, з низки причин. Наприклад, якщо певні дипломатичні представництва виїхали з України з початком війни, але потім повернулися, то офіс ЄБРР переїхав в Польщу і не повернувся. Тож наші фахівці для того, щоб обговорити реалізацію проекту щодо будівництва метро, мали їхати в Польщу і там спілкуватися з фахівцями фінансової установи.

Я активно спілкуюсь із дипломатами, іноземними посадовцями, парламентарями. Акцент робиться на тому, що варто допомагати напряму громадами, а не спрямовувати ресурси кудись в Київ, де потім їх вдало «освоюють».

Загалом в умовах війни зарубіжні партнери не витрачають кошти на певні проекти розвитку інфраструктури в Україні. Тож сподіваємося, що війна закінчиться українською перемогою якомога скоріше і ми будемо продовжувати втілювати важливі плани

Якщо не дозволяють ремонтувати і будувати, будемо віддавати борги

– Відомо, що в цьому році місто активно віддає кредити, що були взяті раніше.

– Оскільки зараз не можна розвивати інфраструктуру, в  т.ч. – через урядову постанову 590, то  вирішили, що будемо віддавати борги. В 2022 році місто вже погасило раніше взятих кредитів на понад 900 млн грн. Чим менше кредитів – тим менше місто має сплачувати за їх обслуговування Якщо уряд не дозволяє будувати і ремонтувати – будемо гасити кредити.

Втім, вже маємо дуже позитивні сигнали від партнерів про те, що після перемоги розпочнеться серйозна відбудова країни. А до того часу Дніпро матиме чисту і добру кредитну історію. Ми зможемо отримувати фінансові ресурси і знову плідно працювати і розвивати місто.

До речі, у багатьох значних проектах місту більшою мірою потрібні не лише гроші. Скажімо, аеропорт, розташований у Дніпрі, наразі вщент зруйнований через ворожі обстріли. Крім того, летовище досі належить сумно відомому олігарху. Тож, в першу чергу, треба повернути аеропорт державі, а потім відбудувати його.

Однак, якщо порівняти нас з іншими містами, то нехай все буде, як є, аби не було, як  в Харкові чи Чернігові. Як відповідальний міський голова я наголошую, що найбільша допомога зараз потрібна тим містам і громадам, які найсильніше постраждали від агресії ворога. А ми точно не будемо стояти першими в черзі за допомогою.

Хай для нас все залишиться як є. А після війни будемо займатися розвитком. Адже Дніпро – потужне місто, в нас – талановиті люди, які зможуть багато чого зробити. 

– До речі, міста-побратими Дніпра надають реальну допомогу у складний час?

– Місто Кельн (Німеччина) – це справжнє відкриття цього року. Це потужне, історичне місто, культурна столиця Німеччини. Кельн надає Дніпру потужну різноманітну допомогу. Зокрема, лише за останній час ми отримали карету швидкої, ліки, одяг для рятувальників, а ще близько 300 генераторів! Це надзвичайно важливо у цей складний час.

А загалом ідея побратимських відносин між містами в тому, що такі відносини мають бути наповнені сенсом. Не дуже правильно, коли побратимство декларується, але має формальний характер. І раз на рік міста, наприклад, обмінюються музичними колективами…

Раніше в мене були дуже важливі зустрічі з мерами американських міст, а також з керівництвом  міста Осака в Японії. Ось там ставляться до побратимських відносин дуже серйозно. Якщо починають товаришувати, то можуть місту-побратиму відбувати лікарню за сотні мільйонів доларів.

Втім, коли подивився чинний список міст-побратимів Дніпра, то побачив, що деякі з них не те що не надали допомоги, навіть не надіслали жодного листа підтримки. Тож у цьому році ми припинили відносини з містом Гомель у Білорусі. Їх де-факто не було: за 8 років представники цього міста лише раз приїхали до Дніпра на День міста. До того ж, в Білорусі фактично немає місцевого самоврядування. Міських голів там призначають. РБ зіграла свою негативну роль у війні проти України – з їх території ведуться обстріли з території, там базуються війська агресора. Нам такі «побратими» не потрібні.

Якщо ми друзі, товаришуємо. А якщо, як у відомій пісні – «И не друг, и не враг, а так», то немає  сенсу продовжувати

А якби усі міста-побратими так допомагали Дніпру, як Кельн, чи місто Осака, яке пропонує передати комунальну техніку, то була б зовсім інша справа. Головне – ми бачимо, що їм не байдуже на відміну від інших.

Зараз Приватбанк виставив на продаж стадіон «Дніпро Арена». Можливо, місто має намір придбати цей об’єкт?

–  Думав щодо цього, але рішення не прийняте. У стадіону є певні конструктивні недоліки – це перше. Друге – придбати стадіон за 100 млн грн – це відносно дешево. Але постає питання – скільки буде коштувати його обслуговування?

Тож можна придбати об’єкт дешево, а потім викладати шалені кошти за обслуговування. Зараз думаємо над рішенням.

– «Мер мирного часу» і «мер військового часу» – у чому відмінності?

– Я дуже гордий за всіх мерів міст України, за те, що попри всі складнощі вони працюють. Адже  складнощів дуже багато.

Наприклад, якщо казати про бюджет Дніпра на 2023 рік, то цифри стали більше, однак немає грошей, які можна дістати і витрачати.

Коли ми приймали бюджет з депутатами міської ради, зробили акцент на допомозі ЗСУ, а також на соціальних видатках, адже у наш складний час людям потрібно більше допомагати. Містяни втрачають роботу, у людей серйозні проблеми з грошима, тож місту варто розширювати програми соціальної підтримки.

Загалом бюджет Дніпра – 2023 чистий і прозорий,  ніяких питань до документу у депутатів не було, тож прийняли його одноголосно.

– Що Борис Філатов зробить після перемоги?

Сподіваюсь, що перемога буде якнайшвидше. Хочеться відпочити, бо неможливо жити весь час у проблемах, у складному інформаційному просторі, читати постійно тривожні новини. Тож давайте дочекаємось перемоги і спробуємо трошки відпочити

Що побажаєте мешканцям Дніпра у 2023 році?

– Побажання дуже просте. Лише одне – нашої української перемоги! Тоді місто буде розквітати, місто буде працювати, буде все і все буде добре!

Бесідував Олексій Безуглий, фото Сергія Бараненка.