Ми продовжуємо спецпроект, в якому розповідаємо про життя різних вчителів. Про виклики та особливості в роботі з учнями під час війни. Цього разу журналісти “Наше місто” розкажуть про Тетяну Шевченко, вчительку-переселенку.
Пані Тетяна приїхала до Дніпра влітку. До війни мешкала у Луганській області.
“Останнім часом пригадуються улюблені рядки поезії Ліни Костенко: А треба жити, якось треба жити. Це зветься досвід, витримка і гарт. І наперед не треба ворожити і за минулим плакати не варто”, – розповідає Тетяна Шевченко.
Переселенка практично одразу знайшла роботу до душі. У дніпровській школі №21 стала вчителькою української мови та літератури.
“Вперше у мене відбулось знайомство з учнями в дистанційному форматі. Це звісно неординарно, але цікаво. Такий новий досвід роботи”, – зізнається вчителька.
Також пані Тетяна має свої професійні секрети, якими вона із задоводенням поділилась з журналістами.
Подробиці дивіться у відео:
Читайте також: Чоловік і онук на фронті, а ми з сином – волонтерим: надзвичайно зворушлива історія вчительки з Дніпра.