Відпочинок на чорноморському та азовському узбережжі в Україні цього року звела нанівець війна. Популярні Бердянськ, Кирилівка та Арабатська Стрілка досі перебувають в окупації, а в приморських населених пунктах Одеської та Миколаївської областей було і поки що є небезпека через дрейфуючі російські міни в морі і нескінченні ракетні та артилерійські ворожі обстріли.
Але після звільнення Херсона та правого берега області плани росії щодо наступу на Миколаїв та Одесу остаточно зазнали краху. Крім того, з позицій, на яких зараз влаштувалися окупанти, вони більше не зможуть діставати артилерією до багатьох населених пунктів Миколаївської області, які раніше тероризувалися. Під загрозою ще залишаються Очаков та Куцурубська сільська ОТГ, які обстрілюються з Кінбурської коси – єдиної 2-кілометрової окупованої ділянки Миколаївської області. Але в Міноборони вже озвучили плани щодо якнайшвидшого звільнення заповідних місць. Тоді лінія фронту остаточно буде відсунута від Миколаївщини.
Щодо ракетних обстрілів, то, як відомо, у путіна все менше і менше снарядів, і він їх береже для масованих атак по енергетичний інфраструктурі України. Отже, Південь нашої країни у прямому значенні цього слова може видихнути з полегшенням. А українці навіть можуть трохи помріяти, як улітку 2023 будуть відпочивати на рідних морських курортах. Тим більше, що серед них ще чимало тих, які ще не розбалувані масовим туристом, пише сайт «Наше місто» з посиланням на УНН.
Миколаївська область
Чорноморські курорти Миколаївської області довгі роки незаслужено перебували в забутті, зустрічаючи на своїх берегах переважно мешканців регіону. Ситуація змінилася з окупацією Криму у 2014 році, коли українці почали шукати нові місця для відпочинку на материковій частині країни. Коблево, Лугове, Рибаківка, Чорноморка, Очаків та інші, а також Тилигульський ландшафтний парк, винзаводи «Коблево», «Радсад» та устрична ферма «Скіфія» швидко перетворилися на туристичні магніти «миколаївської рев’єри».
Навіть озвучувалися плани щодо будівництва дороги через лиман, який поділяє Рибаківку та Чорноморку, а також численних причалів в курортних містечках, щоб можна було добиратися туди по воді з Миколаєва.
Війна внесла свої корективи та на невизначений час відсунула ці задуми. Адже зараз основні ресурси підуть на відновлення зруйнованої інфраструктури в тому ж Миколаєві, який катастрофічно постраждав від ракетних ударів росії, а також Очакова, який з квітня обстрілюється артилерією з Кінбурнської коси.
А ось Коблево пощастило у цьому сенсі значно більше. Це селище, оточене великим масивом хвойного лісу і усіяне піщаними пляжами, знаходиться між Одесою та Миколаєвом. За час повномасштабного вторгнення курорт пережив кілька ракетних атак, а також напад дронів, але залишився цілим і неушкодженим. Головна його біда зараз – морські міни. Влітку тут був смертельний випадок унаслідок підриву на снаряді двох купальників. Після цього місцева влада навіть обнесла виходи до пляжів колючим дротом, щоб позбавити людей спокуси поринути в море. Але загалом, за умови розмінування узбережжя, Коблево в найкоротший термін зможе відновити свій туристичний потенціал.
Те саме стосується і Лугового – невеликого маловідомого курортного села поряд з Коблево та Карабашським лиманом. Тут понад два десятки баз відпочинку, є міні-готелі, кемпінги, а також наметове містечко. Центральний пляж обладнаний навісами, роздягальнями, туалетами, смітниками. Незважаючи на невелику територію курорту, тут є все необхідне для повноцінного відпочинку: пляжні атракціони, прибережні кафе та бари, дискотека. Поруч працюють кіоски зі снеками та фастфудом, вечорами — бари та дискотеки. Із розваг – пляжний волейбол, більярд, настільний теніс, кінозали, нічний клуб. Можна з’їздити на мис Аджіяск та з екскурсією на острів Березань.
Одеська область
До чорноморського узбережжя на Одещині ворог не діставав артилерією, але нещадно накривав ракетними ударами. Мінвбивства Росії не втомлювалося заявляти про «знищення баз НАТО, складів із західним озброєнням, радіолокаційних центрів тощо». У руїнах зараз Затока – один із найпопулярніших і найдорожчих курортів Одеської області. Там було знищено десятки дорогих готелів та баз відпочинку, кафе, магазинів, торгових точок, розташованих на березі. Сильно постраждали й приватні будинки. Сотні людей залишилися без даху над головою. І, на жаль, підвищена ракетна загроза для Затоки залишається й досі. Швидше за все, у 2023 році курорт більше буде зайнятий відновленням житлового сектору та інфраструктури, ніж прийомом відпочиваючих.
Однією з найтрагічніших за кількістю жертв ракетних ударів в Україні є Сергіївка. 1 липня російська авіація вдарила по багатоповерховому будинку ракетою Х-22, зруйнувавши 105 квартир із 106, загинули 16 людей. Усього пошкодження отримали понад 800 квартир. Ще дві ракети вдарили по базі відпочинку, вбивши 5 людей, серед яких малолітня дитина. Близько 40 мирних жителів отримали поранення. Голова СБУ Іван Баканов заявив, що удар по цивільних об’єктах став відповіддю російських військ на вимушений відступ із острова Зміїний. Експерти Amnesty International, провівши власне розслідування, побачили у ньому ознаки військового злочину. Решта місяців повномасштабного вторгнення цей курорт пережив відносно спокійно і має всі шанси приймати відпочиваючих, як тільки Україна переможе.
Сергіївка – це клімато-бальнеогрязьовий курорт на півдні Одеської області, розташований на березі Шаболатського лиману. Селище має численних шанувальників серед відпочиваючих різного віку. Тут багато санаторіїв, які спеціалізуються на грязелікуванні, майже 50 свердловин лікувальної мінеральної води. З 650 га курортної зони 100 займають зелені насадження – парки, сквери тощо. І вода, мабуть, найчистіша в порівнянні з іншими курортами Одеської області, оскільки Сергіївка дуже віддалена від промислових підприємств та портів. Але добиратися до моря потрібно через лиман кілометровим мостом Здоров’я. Або безкоштовно 15 хвилин пішки, або за гроші і з вітерцем на електрокарах чи катерах
Вибір житла дуже різноманітний від модернізованих радянських санаторіїв до сучасних люксових готелів. У самій Сергіївці вибір розваг невеликий, але поряд є чимало цікавих пам’яток. Наприклад, Аккерманська фортеця у Білгороді-Дністровському та Центр культури вина «Шабо» та сироварня. За 40 хвилин їзди знаходиться аквапарк у Затоці. Можливо, у майбутньому буде організовано екскурсії і на острів Зміїний як символ українського опору проти терору та звірств росії.
Дісталося від окупантів й іншим курортам Одеської області. У березні бойові кораблі Росії неодноразово обстріляли Лебедівку та Санжейку. Постраждала інфраструктура селищ, поранено людей. Більше атак тут не реєструвалося.
Лебедівка – одне із найменш розкручених місць відпочинку на чорноморському узбережжі. Це тихе селище, яке приваблює невибагливих туристів, які мешкають у кемпінгах, наметах та приватному секторі. Хоча за бажання та наявності коштів цілком можна орендувати котедж із усіма умовами. Є кілька кафе, ринок, магазини.
До Лебедівки їдуть не за комфортом, а за пейзажами. Тут без перебільшення унікальна природа: з одного боку – Чорне море, з іншого – солоне озеро Бурнас із блакитною глиною, що входить до групи Тузловських лиманів, на території яких створено однойменний природний парк, з третього – широкі степи, соснові та дубові ліси.
Щодо Санжейки, її близькість до Одеси та інших розкручених курортів на кшталт Грибівки, Затоки та Чорноморська стала причиною того, що натовпів туристів тут не спостерігається. І це великий плюс для тих, хто любить відпочивати в тиші та спокої, але одночасно за 30 хвилин їзди від галасливого мегаполісу. Мінусом селища є ще й те, що берегова лінія тут вузька, а над пляжами нависають урвища, тому потрібно розташовуватися ближче до моря. Добиратися до води доводиться по крутих спусках. Але всі недоліки одночасно компенсують прекрасні види, які відкриваються з будь-якої точки Санжейки. Фотосесії тут виходять карколомні.
Пансіонатів та баз відпочинку у Санжейці небагато. Всі вони розташовані на пристойній відстані від пляжу, тому найреспектабельніші пропонують гостям безкоштовний трансфер. Оренда житла зі всіма умовами стартує від 1000 грн за номер. У приватному секторі можна розташуватись за 300 грн.
Ще одне незвідане масовим туристом місце – Катранка. Це курортна зона на березі Джантшейського лиману (озера), розташованого між лиманами Сасик та Малий Сасик. Що цікаво, тут частіше відпочивали жителі Молдови, аніж, наприклад, ті самі одесити. Головна причина в тому, що добиратися машиною складно через жахливий стан доріг, а автобуси ходять дуже рідко.
Щоб потрапити із села на пляж, потрібно пройти одним із трьох пішохідних містків близько 300-400 метрів. У Катранці найчистіше море, безлюдні пляжі навіть у високий сезон та великий вибір баз відпочинку. Тут їх більше 60-ти. Через нестачу відпочиваючих ціни невисокі – від 150 грн за ліжко-місце.
Через війну туристичний бізнес у Катранці та сусідній Расейці – ще одному маловідомому місці для тихого, розміреного відпочинку далеко від цивілізації – зведений нанівець. Найстрашніший період для місцевих жителів був, коли росія бомбила острів Зміїний, до якого тут рукою подати. У Расейці від ракетного удару сильно постраждав дитячий оздоровчий табір «Зорька». Поруч із ним розірвалася російська ракета, частково зруйнувавши їдальню, адміністративний корпус, туалети, душові. Місцеві мешканці залишилися без основних джерел доходу – туризму та риболовлі. Але в іншому Катранка та Расейка не постраждали.
Острів Зміїний давно звільнено від окупантів. І тепер, після вигнання ворожих військ із правобережної частини Херсонської області, шлях до Одеси для путіна закритий назавжди. Хочеться вірити, що до літа 2023 року українці з новими силами почнуть освоювати маловідомі, але такі чудові куточки нашої вільної країни.
Категорія: Афіша, Війна, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Відпочинок на морі, Україна Росія війна