Добути їжу було квестом: історія батька трьох дітей про пережите пекло у Маріуполі

43-річний батько-одинак Денис разом зі своїми дітьми зустрів війну у Маріуполі. Багатодітна родина пережила найсильніші обстріли, нестачу води та їжі, проїзд замінованими дорогами, повідомляє журналіст сайту “Наше місто”.

Поки Маріуполь повністю не окупували, росіяни весь час його обстрілювали, усвідомлюючи, що в місті залишається багато мирних жителів.

“Усім відома вулиця Курпріна – власне зона бойових дій. Коли ми переїхали в центр і над нашим містом з’явилися “доблесні” льотчики, які вирішили бомбити мирне місто, тоді це було абсолютно непередбачувано. Часто спускалися у підвали, тому що росіяни скидали дуже потужні авіабомби прямо в житлові квартали, складалися під’їзди, на очах реально”, – згадує Денис. 

Ані світла, ані води. На вулиці мінусова температура. І в таких умовах жили десятки тисяч родин маріупольців. 

“У сучасному цивілізованому світі важко людям зрозуміти, що таке відсутність елементарно світла, води та всього того, що з цим пов’язано. Подальші дії, тим більше у зимовому місті, де температура була, вибачте, мінус кілька десятків градусів. Ми ходили в тому, що на нас одягнено, рідко коли можна було хоч якось дітей обтерти, навіть, тими самими вологими серветками на такій температурі”. 

Всі жахіття “руського миру” переживали і діти. 

Єгор Новік (12 років) згадує:

“Як ми ходили надвір, готували їжу на багаттях. І як ми не роздягалися… ніколи”.

Сергій Новік (12 років) додає:

“Всі, звичайно, хвилювалися, бо спочатку вибухи були не дуже гучні, а потім почалося голосніше. Це було страшно”.

Усвідомлення того, що потрібно покинути Маріуполь прийшло одразу після влучання російського снаряду у сусідній під’їзд. 

“На той момент ще однією з найстрашніших для людей речей було те, що не просто потрапляв снаряд, а спалахували квартири. А що таке багатоквартирний будинок? Якщо на другому поверсі спалахнула квартира, вигоряв весь під’їзд практично. Тобто гасити його не було кому. Ну ви ж розумієте, в сучасному будинку велика кількість легкозаймистих матеріалів. І згоряли під’їзди просто на очах. Вогонь зупинити неможливо. По-перше, пожежних як таких у місті немає, і викликати їх неможливо. Розумієте ситуацію? Води нема. Нічого нема. Гасити нічим”.

Повну версію інтерв’ю про пекло, пережите родиною пана Дениса у Маріуполі, дивіться далі: