28 вересня – День народження одного з найбільших та найстарших міст Дніпропетровської області – Нікополя. Свою чергову річницю це місто зі славетною історією могло б святкувати яскраво і масштабно, як і всі роки поспіль, якби не війна. Зараз Нікополь дуже страждає. Російська орда тероризує його з липня й вже знищила більше будівель, ніж німецька у роки Другої Світової війни. Звідси виїхали десятки тисяч людей, а ті, що лишилися, щоночі ночують в підвалах, або виїжджають в поля. І кожного ранку дякують Богу, що залишилися живі. Про історію міста та його сьогодення розповів кандидат історичних наук Мирослав Жуковський на сторінці Нікопольського краєзнавчого музею в Фейсбук, повідомляє сайт «Наше місто».
Сучасний м. Нікополь має свій початок від міста-фортеці Січ, яка була заснована козаками Війська Запорозького в урочище Микитин Ріг у 1639 р. Вона була розташована на вершині правого берега Дніпра – урочище Микитин Ріг навпроти лівого берега Дніпра, де були володіння Кримського Ханату.
Микитинська Запорозька Січ є вікопомною в історії України. Саме тут козаки-повстанці на чолі з Б. Хмельницьким розпочали у січні 1648 р. національно-визвольну війну українського народу середини XVII ст. против Речі Посполитої. Саме тут Велика 30-ти тисячна козацька рада у квітні 1648 р. обрала Б. Хмельницького гетьманом України і вручивши йому гетьманський клейноди, започаткувала Українську Козацьку Державу (1648-1775 рр.)
Біля вищеназваної Січі на берегу біля переправи на лівобережжя виникло торгово-ремісниче січове передмістя. Після перенесення запорожцями Січі на Чортомлицький Ріг у другій половині 1650-х рр. воно не тільки залишилося, але й перетворилося у важливе прикордонне містечко Війська Запорозького Низового під назвою Микитин Перевіз.
Після знищення Російською імперією Запорозької Січі у 1775 р. це містечко увійшло до складу Новоросійської губернії. У 1780 р. Микитин Перевіз був перейменований російською колоніальною адміністрацією у Нікополь. Тривалий час – близько 150-ти років Нікополь розвивався як провінційне містечко.
ХХ ст. було особливо бурхливим в історії Нікополя – російсько-японська війна (1904-1905 рр.), падіння Російської імперії та встановлення комуністично-радянського тоталітарного режиму, Перша Світова війна (1914-1918 рр.), війна за незалежність УНР (1917-1921 рр.), Друга світова війна (1939-1945 рр.), революції 1905-1907 рр. та 1917 р., голодомори 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 рр., розкуркулення і колективізація селян-хліборобів 1929-1931 рр., масові комуністичні репресії 1937-1938 рр. і нациський терор 1941-1944 рр. тощо. Вони супроводжувалися величезними людськими жертвами – це десятки тисяч людських життів та великими матеріальними втратами.
У другій половини ХХ ст. Нікополь перетворився у великий промисловий центр півдня України з населенням близько 160 тис. осіб. У серпні 1991 року. комуністично-радянський режим СРСР впав і Нікополь став містом незалежної Української Самостійної Соборної Держави. Процес встановлення розвитку багатопартійної політичної системи та ринкової економіки, інтеграція в Євросоюз перервався агресією росіїї проти України у 2014 році.
24 лютого 2022 р. Російська федерація розпочала широкомасштабну війну проти України. З початку березня 2022 року Нікополь внаслідок воєнних дій на півдні України опинився на лінії російсько-українського фронту на берегах Каховського водосховища. Місто захищають Збройні Сили України.
З 12 липня 2022 р. Нікополь знаходиться під постійним ракетно-артилерійським обстрілом російських військ. Десятки нікопольців вбиті та поранені, десятки тисяч людей виїхали в евакуацію за межі міста.
Протягом 2-х з половиною місяців понад тисячу будівель Нікополя знищені або пошкоджені вогнем російської артилерії, що перевищує кількість будівель, які були знищені у місті під час бойових дій радянських і німецьких військ у 1941-1944 рр.
Нікополь опинився під загрозою радіоактивного знищення, яка можлива внаслідок надзвичайної події на Запорізькій атомній електростанції, яка знаходиться в 11-ті км на південний схід від Нікополя на лівому березі Каховського водосховища.
Отже, Нікополь, який походить від Микитнської Запорозької Січі, яка була у 1648 році першою гетьманською столицею Б. Хмельницького і пройшов тривалий і складний шлях свого розвитку, опинився на початку ХХІ ст. в черговий раз на іспиті виживання у воєнних умовах.
