Знайдена в Ізюмі рука із жовто-блакитними браслетами, фото якої облетіло весь світ, – належить 36-річному військовослужбовцю 93-ї бригади «Холодний Яр» Сергію Сові з Нікополя. Жителька Нікополя Оксана Сова впізнала тіло свого чоловіка з татуювання на тілі. У бійця ЗСУ залишилося двоє маленьких дітей, повідомляє сайт «Наше місто» з посиланням на «Факти».
Він мав звання кандидата у майстри спорту (бокс), був чемпіоном України серед юніорів. Сам вирішив піти на строкову службу у Повітряних Силах України.
«Сергій з дитинства захоплювався спортом. Десять років займався боксом, мав звання кандидата у майстри спорту, був чемпіоном України серед юніорів. Він сам вирішив піти на строкову службу, проходив її у Повітряних Силах України, — говорить Оксана. — Моє серце Сергій підкорив відразу — не лише своєю зовнішністю та мужністю, а добрим серцем, турботою та ніжністю. Ми прожили у шлюбі 15 фантастичних років та народили двох чудових дітей. Марату 14 років, Еліні — дев’ять. Займались ми із чоловіком сімейною справою — дресируванням собак, розведенням професійних порід. У нас багато вихованців серед чотирилапих, ми підготували багато собак, які потім ставали чемпіонами престижних змагань. Крім того, чоловік допомагав дресирувати собак і військовослужбовцям, був серед жителів Нікополя відомим професійним кінологом. Обожнював і наших домашніх тварин — двох вівчарок та пса породи кане-корсо. Він завжди казав, що поруч із собаками відпочиває душею», – розповіла дружина Оксана.
Під час АТО у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» чоловік боронив Піски, доставляв боєприпаси в Донецький аеропорт. За зразкову службу Сергій Сова був відзначений численними нагородами.
«За кілька днів до того, як мала початись ексгумація, мені стало так важко на душі, серце наче виривалось з грудей… Я знала, що наші війська зайшли в Ізюм, і почалась така тривога. Але я навіть не думала, що могилу мого Сергія знайдуть в тому лісі, тому що позиції були геть в іншому місці, лісопосадці. Думала, що саме там його знайдуть. Потім почали з’являтись світлини з ексгумації, й жодної секунди в мене не було сумніву, що це мій Сергій. Я впізнала свого чоловіка за численними татуюваннями, тому що на тілі були великі зображення — це голова сови, зображення черепа, самурай з китайськими ієрогліфами. Навіть витатуйоване ім’я доньки залишилось на руці. Й жовто-сині браслетики. З цими браслетами Сергій не розлучався з 2014 року. Ще тоді, коли він йшов на війну, їх йому як обереги подарували наші діти. Синочок тоді пішов у перший клас, а донечці виповнився рік. На шиї чоловіка ще були срібні ланцюжки із зображенням Архангела. Наскільки я зрозуміла, рашисти їх зняли та забрали… Ще у кишенях форми Сергія мають бути іграшки від «кіндера», які йому часто віддавала Елінка», – згадує дружина загиблого воїна Оксана. Ці браслетики як обереги йому подарували діти.
Старший син Сергія Марат написав листа президенту. Підліток просить сприяти швидшому поверненню тіла батька до рідного міста для гідного поховання. Також хлопець зазначає, що воліє, аби його батька нагородили, як Героя. На жаль, посмертно.
Категорія: Війна, Новини Дніпра, Новини Дніпра
Позначки: Головне, Загинув боєць, ЗСУ, Україна Росія війна
