Skip to content

Все за методичкою: як росія та дніпровський кримінал вирощують нового Грема Філліпса

Редакция "Наше мiсто"

Редакция "Наше мiсто"

Новини Дніпра: Тім Уайт, Нарік

Російські ЗМІ, звичайно, ніколи не відрізнялись роботою за стандартами журналістики. Останнім часом до їх улюбленого формату роботи, окрім прямої пропаганди, додались ще і закордонні «експерти» та «аналітики». Мабуть, іноземним «спеціалістам» мають довіряти більше. Ті ж, в свою чергу, отримують зарплатню та транслюють всі необхідні наративи кремля. В українському медіапросторі також стали з’являтися якісь «документальні фільми», зняті у суворій відповідності з даними технологіями. Хто знімає таке «кіно» та з чиєї подачі, розкажуть журналісти сайту «Наше місто» з посиланням на 49000.com.ua.

Мета подібним фільмів – розхитати єдність у країні, дискредитувати владу в очах міжнародних партнерів та власних громадян. Очікуваний результат – полегшити завдання окупантам та послабити керування. І біля джерел створення такої інформаційної зброї нарівні з представниками кремля стоять лідери місцевого криміналітету. Роблячи це заради обіцяних преференцій, повалення місцевої влади, з якою не вдалося домовитись.

Одним із виробників подібних «матеріалів» цілком справедливо вважати і британського спортивного коментатора Тіма Уайта, якого нові господарі назвали «європейським аналітиком з українських питань». І який тісно пов’язаний із найближчим оточенням авторитетного мецената з Дніпра Олександром Петровським – «Наріком».

Цей «аналітик» називає Дніпро розсадником російської агентури, а обрану громадою владу звинувачує в підготовці до здачі міста ворогові.

Про те, що все відбувається за давно відпрацьованим сценарієм, видно неозброєним поглядом. Достатньо подивитись деякі аналогії, як в Україні, так і за її межами.

Найбільш відомим прикладом «закордонного журналіста» на службі агресивних інтересів кремля в нашій країні є сумнозвісний пропагандист і провокатор Грем Філліпс, видворений СБУ з країни у 2014 році.

Починав Філліпс, як і Тім Уайт, з футболу — висвітлення матчів на чемпіонаті Європи-2012, що проходив у нашій країні, та викладання англійської мови. Але вже через два роки Філліпс на службі телеканалу «Russia Today» вестиме репортажі з дислокацій військових формувань сепаратистів на Донбасі, повторюючи всі тези країни-агресора про «нацистів», «хунтів» і тп, і ображаючи при обміні полонених учасників АТО. Окрім цього, «британський журналіст» за завданням своїх московських кураторів відзначився і низкою інших провокацій на території Прибалтики та інших країн Європи.

У сусідній Польщі в ефірах пропагандистських програм подібні завдання поклали на Томаша Янковського і Матеуша Піскорського. У Росії їх також солідно називають журналістами, політологами, експертами Європейського центру геополітичних аналізів, членами партії Самооборона.

Насправді Піскорський, який теж починав як пересічний опозиційний критик польської влади, давно керує проросійською партією «Зміна». Цей засновник вищезазначеного центру як спостерігач на виборах часто бував на окупованих територіях Придністров’я, Південної Осетії, Абхазії, Донецької та Луганської областей.

А його соратник Янковський, не приховуючи проросійських поглядів, усіляко відстоював ідеї новоросії і представляв партію Зміна.

Не секрет, що з початку війни Польща дуже серйозно підтримує нашу країну, у тому числі і з вступом до НАТО. У той час, як ці самі «аналітики» дорікають Україні неонацизмом і закликають до її ізоляції. Мета зрозуміла – зіпсувати взаємини між країнами та викликати неприйняття до України у самій Польщі.

Дослідники застосування цих технологій також наводять приклад іспанського журналіста Рафаеля Сільви. На їхню думку, перед ним господарі поставили чітке завдання закріпити думку про те, що Європа сама розв’язала війну і не все так однозначно.

Десятки російських і, на жаль, чимало європейських ЗМІ, розтиражували статтю цього писаки під назвою «10 помилок на саміті НАТО». Основний меседж якої: Україна зриває переговори, а Заходу це протистояння вигідне, тому ЄС продовжує накачувати Україну зброєю.

«У статті «Західне лицемірство та цинізм навколо війни в Україні» автор засуджує агресію Кремля і каже, що «цього не мало статися. Утім, у тому ж абзаці розповідає про неонацистський полк «Азов». Відверті фейки та численні маніпуляції пронизують весь текст. Це спроби заплутати читачів та показати, що «правда десь посередині», — наголошують дослідники.

Це – так само звичний для кремлівської пропаганди прийом, в умовах, коли відверто проросійські наративи не сприймуть аудитори.

Так і з’являються в російських медіа матеріали під назвами «Ізраїльський експерт передбачив крах НАТО», «Польський політолог розповів про спроби англосаксів посварити росіян та поляків», «Британський аналітик звинуватив ЗСУ в інсценуванні вбивств у Бучі». А в українських ЗМІ, де відвертий проросійський наратив після початку повномасштабної агресії вже явно не пройде – сюжети на кшталт уайтовського «Росія повертається в Україну: олігархи, криміналітет та місцеві еліти».

Як розкрити псевдоправдолюба

Медіаексперти дають поради, як відрізнити псевдофахівця від тих, до чиїх думок можна дослухатися.

По-перше, слід погуглити і з’ясувати, що являє собою даний «експерт». Для цього цікавимося його біографією, освітою, кар’єрою. Також читаємо пару постів у соцмережах та розуміємо, які він просуває наративи. Далі, дізнаємося його роботодавця, власника установи – якщо така взагалі є. Потім звернемо увагу на саму мову об’єкта — конкретні факти або гасла та емоції. Якщо друге – отже, слід серйозно замислитись. Спробуйте зрозуміти, наскільки «експерт» у цій темі, чи близька вона йому. У цьому допоможуть інші матеріали. Погодьтеся, навряд чи вузький фахівець буде однаково компетентний і в космосі, і в балеті, або водночас у футболі та регіональній політиці чужої країни.

Фахівці VoxCheck працюють над викриттям псевдоекспертів – тому варто з’ясувати, чи не фігурував об’єкт раніше у статтях VoxCheck чи інших ЗМІ. Для цього можна просто зробити запит в пошуковій системі де до імені додати слово «фейк». Ну і, нарешті, поцікавтеся, як виникла подібна категоричність об’єкта.

«Професіонали своєї справи вивчають багато досліджень, читають аналітику та роблять висновки обережно. Справжні фахівці бережуть свою репутацію, дбають про аудиторію та, як правило, не виражають категоричних думок. Крім того, такі експерти зазвичай наводять посилання на авторитетні джерела для підтвердження своїх слів», — зазначають дослідники.

А тепер візьмемо того ж Тіма Уайта та «проб’ємо по базі». Якийсь час працював у Британії футбольним коментатором, докоментувався до того, що проголосив себе європейським політичним експертом з українських питань. Право на власну авторитетну думку Уайт аргументує тим, що під час Революції Гідності перебував у Києві. Ну, хай не на Майдані, але все ж таки… А конкретніше – організовував у 2013 році платні тренінги для футбольних коментаторів-початківців. При цьому навряд чи поширювався серед залучених «студентів» про те, що незадовго до цього, 2009 року, на своїй батьківщині визнано найгіршим футбольним коментатором країни.

Новий старт для медіа-кар’єри, що стрімко загасає вже в обох країнах, Уайт несподівано отримав від президента Федерації футболу України і тодішнього нардепа від БПП Андрія Павелка. Тому якраз були потрібні «штики» для політичних баталій, а пізніше й захисту у семи кримінальних провадженнях за фактами розтрат в особливо великих розмірах, погрозах журналістам та зловживанням службовим становищем.

Кінодебют був присвячений мочилову супротивника Павелка — Георгія Суркіса. Фанати «Динамо» тоді мовчати не стали, надавши в УЄФА інформацію про розкрадання самим Андрієм Васильовичем коштів на будівництво київського заводу з виробництва футбольного покриття.

І тут слід згадати, що ще за кілька років Андрій Павелко одружив сина Микиту з дочкою кримінального «мецената» з Дніпра Олександра Петровського (Аліка Наріка) – Богданою. І, мабуть, як частину «колима» за наречену передав і британця, який став «головою, що говорить» вже на користь інтересів «авторитетного» тестя.

Дістали з шафи і обтрусили від нафталіну британця вкотре минулої осені – коли влада Дніпровської громади активізувала свою боротьбу з криміналом – з тими, хто здебільшого засвітився у списках РНБО як кримінальні авторитети. Ось тоді й почали з’являтися такі твори «аналітика». Втім, які свідчать про повне нерозуміння розподілу повноважень між центральною та місцевою владою в Україні. Хоча чому тут дивуватися, якщо взяти до уваги, що основні посилання сюжетів часто-густо просякнуті проросійською ідеологією. Причому настільки, що може створюватися враження, що вони саме там і воювали.

«Фактично йде копіювання глобальної російської пропаганди про те, що Україна – це неіснуюча держава, де місцеві князьки щось поділили. І коли це звучить – то означає, що нас перед західними партнерами намагаються дискредитувати Україну як державу. І тут уже йдеться не просто про окремі персоналії у Дніпрі чи проблеми окремого регіону. Люди, які запускають подібні хвилі, фактично дискредитують Україну, намагаючись її подати, як щось із пропаганди російських джерел. За змістом це є поширенням антиукраїнської, українофобської пропагандистської ідеології Росії. І ми маємо про це пам’ятати», — коментує «фільми» Уайта політичний експерт, голова Дніпропетровської обласної організації «Комітету виборців України» Станіслав Желудєв

При цьому висновки Уайта досить агресивні та безапеляційні – думками другої сторони, як заведено у його професії, у сюжетах і не пахне.

Зате просто таки вражає від кремлівських господарів і кримінальних авторитетів, що стирчать за кадрами вух. Імовірно, звідси і подана інформація, і оплата за працю.

Ну, а насамкінець, для розуміння масштабів гри, пропонуємо факти, представлені у Спеціальній доповіді Центру глобальної взаємодії Державного департаменту США, підготовленій напередодні війни. Американські аналітики на прикладі відомих кремлівських пропагандистів розкривають схему та секрети масового задурманювання, маніпуляцій та просто брехні під крилом диктатора. Чи може в цій величезній і розгалуженій мережі знайтись містечко для коментатора-експерта по Україні Уайта, що не задався, чи інтереси його мафіозних спонсорів ситуативно збіглися з цілями окупантів? Чи не стануть наступні оплачені криміналом фільми Уайта репортажами з «того боку» фронту про те, що «не все так однозначно» та «безчинних націоналістів», як це вже сталося з ще одним «британським журналістом» Філліпсом? На ці питання, скоріше, мають знайти однозначні та тверді відповіді відповідні служби, які відповідають за безпеку нашої країни.

Категорія: Важливо, Новини Дніпра

Поділитися: