На лінії вогню: як працюють рятувальники Дніпропетровщини під час війни

24 лютого життя українців розділилось на «до» та «після». Збройні Сили, ні хвилини не вагаючись, стали на захист нашої країни. Є в героїчній боротьбі України з окупантами і не менш важливі герої – наші рятувальники. Саме вони першими приїжджають до місць, які зазнали руйнувань. Саме вони, не жаліючи себе, працюють під обстрілами задля однієї мети – врятувати.

Всі рятувальники Дніпропетровщини з 24 лютого переведені в посилений варіант несення служби. Кожен керівник підрозділу визначив графік – доба чергування через добу, чи дві доби через дві. Є і готові резервні відділення, які прийдуть на допомогу у разі будь-якої надзвичайної ситуації.

«Перші 38 днів війни ми були на роботі, нікуди не виїжджали. Керівник нашого головного управління Андрій Кульбач, як приїхав 24 лютого на роботу, так звідси і не їхав.

Наші хлопці – молодці, тримаються! Ніхто не падає духом. Всі розуміють, що від їхньої роботи багато чого залежить», — розповідаєречниця служби порятунку Дніпропетровщини Євгенія Дудка.

Коли стало питання, що треба їхати на допомогу колегам з Харкова та Києва, жоден рятувальник не відмовився. Бажаючих поїхати виявилось дуже багато. Розбирати завали до Харкова поїхало 18 дніпровських героїв. До Києва відправились рятувальники з Дніпра, Кривого Рогу та Кам’янського.

«Якщо у столиці, зізнаються хлопці, було більш-менш спокійно — там ліквідували пожежі, то ось у Харкові – було тяжко розбирати завали. Особливо, коли чуєш вибухи та постріли. Доводилось працювати в складних умовах – ворожі снаряди прилітали дуже близько. Звичайно, така робота важка і емоційно. Особливо, коли нашим хлопцям доводилось діставати з завалів тіла людей. Фізичне навантаження, за їх словами,  ніщо  у порівнянні з психологічним», — розповідає Євгенія Дудка.

Пані Євгенія також їздила до Харкова, аби забезпечити колег змінним одягом, гуманітарною допомогою та підтримати морально. Зізнається, ніколи б не могла подумати, що в Україні станеться подібне і жах війни вона побачить на власні очі.

«Той Харків, яким я його знала, і той, який я побачила – не порівняти. Я не знаю, що наша країна зробила сусідній державі, що до нас така ненависть…Б’ють по всьому…Стільки зруйнованих будинків та об’єктів. Жах», — ділиться враженнями Євгенія.

Довелось місцевим рятувальникам працювати і під час ліквідації наслідків ракетних обстрілів на території Дніпропетровщини. Начальник чергової зміни 8-го ДПРЗ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області Ігор Гетало був одним з тих, хто працював на одному з об’єктів Дніпра після його ураження ворожою ракетою.

«На моїй практиці це був перший такий випадок. По прибуттю на місце події ми першочергово встановили чи є люди під завалами, чи існує загроза їх життю. Далі вже перейшли до ліквідації пожежі. Після цього рятувальники вже можуть переходити до розбирання завалів. Уламки ракети тоді знайшли на відстані 1 кілометру від місця вибуху», — пригадує Ігор Гетало.

Алгоритм дій рятувальників при усуненні наслідків ракетних обстрілів не дуже відрізняється від порядку дій при інших руйнуваннях будівель чи пожежах. Єдине, що додалось – можливість повторних обстрілів.

«У нас гуманітарна місія, ми не воюємо, але окупантам на це байдуже. Нажаль, у нашій великій українській родині надзвичайників вже є і загиблі», — з сумом додає Євгенія.

Справжнім викликом для рятувальників стала пожежа на одному з об’єктів у Новомосковському районі, куда влучила ворожа ракета, та загорілися резервуари з мазутом. Вогонь ліквідували до самого ранку. На місці працюювали 46 рятувальників та 11 одиниць спецтехніки.

Кожен день рятувальника, якщо немає пожеж, це – навчання. Адже завжди треба бути готовим до будь-яких ситуацій, подекуди нетипових. Тож, багато часу надзвичайними приділяють саме процесу навчання.

Рятувальники завжди займались знешкодженням вибухонебезпечних предметів часів минулих війн. Що ж до сучасних боєприпасів – гранат, мін, цим займалась та продовжує займатись поліція. Але рятувальники в черговий раз наголошують – в жодному разі не треба чіпати жодні підозрілі коробки, уламки, запчастини, іграшки.

«Люди мають розуміти, наприклад, що у них знаходиться на присадибній ділянці чи подвір’ї. Якщо там з’являється якась невідома коробка чи якийсь предмет – треба негайно телефонувати 101 та 102. Нехай приїжджають спеціалісти та оглядають. Якщо ви побачили невідомий предмет, зателефонували до відповідних служб, намагайтесь відійти від нього на безпечну відстань, але не йти зовсім. Необхідно попередити перехожих, адже жертвою ймовірного вибуху може стати хтось інший. Обов’язково дочекайтесь фахівців», — наголошує Євгенія Дудка.

Інформаційна війна, яку веде ворог не менш небезпечна, аніж фізична. Зараз, як ніколи необхідно довіряти лише офіційним джерелам інформації. Прес-служба ДСНС України у Дніпропетровській області працює над тим, аби оперативно повідомляти необхідні дані населенню.

«Треба прийняти той факт, що у нас війна. Ми намагаємось якомога швидше опрацювати всю інформацію, що до нас надходить, перевірити її, перш ніж оголошувати та публікувати. До того ж, до її оприлюднення треба підходити дуже обережно, щоб не дати ворогу жодного шансу. Як тільки в нас є якась інформація, яку треба донести до населення, ми відразу її оголошуємо», — підкреслює речниця ДСЧС Дніпропетровщини.

Завжди готові прийти на допомогу. Впевнені та професійні. Рятувальники, безумовно, теж герої цієї війни. Вони такі ж вразливі, як кожен з нас. Навіть інколи ображаються, коли їх називають «пожежниками». Під час обстрілів, в надважких умовах, іноді без відпочинку вони продовжують свою місію – допомагати. Велика шана вам, люди-герої. Йдемо до перемоги разом!