Skip to content

Секрети золотого шлюбу: як парі із Дніпра вдалося прожити щасливо 50 років

Як у шлюбі прожити щасливо 50 років - новости Днепра

У новорічні та різдвяні свята трапляються різні чудеса. Одній красивій парі із Дніпра вдалося заново пережити зворушливі миті, коли вперше стали на весільний рушник 50 років тому.  

Орієнтир прийнято

Надворі були звичні для наших зим мряка й туман, а в залі для урочистостей Індустріального відділу ДРАЦС – світло й сонячно. Справжній сюрприз чекав тут наших героїв. Перед цим пара подала заяву на отримання ювілейного свідоцтва про шлюб, потім збиралася на фотосесію. А про те, що рідні, друзі й працівники відділу ДРАЦСу організують такі яскраві урочистості повторного весілля, навіть не здогадувалися.

Тож, коли подружжя зайшло до зали, вражені були всі. Любов Гончарова і Володимир Шифрін тим, що опинилися в святковій атмосфері весілля, як і в грудні 1971 року в Палаці щастя. Присутні були вражені – яка ж красива пара!

Як у шлюбі прожити щасливо 50 років - новости Днепра

Нареченій так пасувало біле плаття з гіпюру й мережива, нитка перлин, вишуканий букетик в руках. Тонкий стиль відчувався в усьому – від зачіски каре до бантиків на світлих черевичках. Наречений, в кращих традиціях класики, був елегантний і галантний.

Роки відлетіли із залу під марш Мендельсона. На весільний рушник, який простелили син Дмитро і невістка Марина, а правнуки й онуки посипали пелюстками троянд, стало молоде подружжя. І знову звучало зворушливе «Так!», пара обмінялася обручками, а після кришталевого дзвону бокалів з шампанським пролунало «Гірко!»

— Ми відчували – щось готується, але й подумати не могли про такі урочистості, ніхто навіть не проговорився, — розповідає Любов Михайлівна. — Правда, почала хвилюватися, вже як під’їжджали. Кажу чоловікові: чогось руки тремтять, як тоді перед весіллям. Заходимо до зали і просто дух перехопило від несподіванки.

Як у шлюбі прожити щасливо 50 років - новости Днепра

— Дійсно, вийшло несподівано для нас, — говорить Володимир Семенович. — Рідні й друзі організували незабутнє свято.

Щиро рада за ювілярів подруга сім’ї Людмила Шляніна: «Силу любові один до одного вони пронесли через все життя. Не кожен так зможе. Бажаю їм і далі бути такими ж життєлюбами, а молодим зичу нести вогонь любові, як наші золоті ювіляри».

— Орієнтир прийнято, — сказав син Дмитро. — Постараємося. Хоч планка й висока.

Поворот долі

Вони познайомилися на весіллі однокурсників Володимира Семеновича. А через рік, один місяць і один день самі одружилися. Історія їхнього знайомства з тих, що навмисне не придумаєш.

 — Я вчилася на четвертому курсі металургійного інституту і того дня успішно захистила курсову роботу, — розповідає Любов Михайлівна. — У хорошому настрої приходжу додому, а мама говорить: «Ось візьми ключ — сусідка просила передати в одну квартиру, так ти збігай швиденько». Я пішла, хоч і неохоче. Ледь торкнулася дзвінка, як двері відкрила наречена в повному параді, а по обличчю видно — просто в розпачі.

— Ой, добре, що ви прийшли, дівчино, ми вас не знаємо, але тільки ви можете нас виручити – будьте дружкою, інакше наше весілля під загрозою! — стала просити наречена.

Як у шлюбі прожити щасливо 50 років - новости Днепра

 А ситуація була така: молодим пора уже під вінець, а дружка, пригубивши бокал шампанського, несподівано прилягла на диван і міцно заснула. Спробували будити й зрозуміли: вона явно не підходить для своєї відповідальної ролі. Що робити?

— І тут з’являюся я. Вони кинулися до мене як до останньої надії, почали умовляти, аж поки я згодилася, — говорить Любов Гончарова. — Аж тут до кімнати, злегка кульгаючи, заходить мій майбутній чоловік. Він якраз був свідком на тому весіллі. Але й тут не обійшлося без пригод: він підвернув ногу, коли поспішав на перший трамвай. Отак несподівано для себе я стала дружкою на весіллі у студентів з іншого вузу й зустріла майбутнього чоловіка.

— Так, познайомилися ми випадково, на весіллі моїх однокурсників, — згадує Володимир Семенович. — Це було кохання з першого погляду, я вперше її побачив і одразу це зрозумів. Помітив також, як захоплено дивилися на Любу мої однокурсники. Та й не дивно, адже вона – надзвичайна!

Як у шлюбі прожити щасливо 50 років - новости Днепра

— У кращих романтичних традиціях я отримала пропозицію руки та серця, — розповідає Любов Михайлівна. — Я тоді відпочивала в Анапі, він прилетів туди. Ми пішли гуляти, під час прогулянки він вручив мені красиву коробочку. Відкриваю, а там золотий перстень.

Не по хорошому милий, а по милому хороший

Як створити хорошу родину, зберегти її на роки, які секрети сімейного щастя?

— З юності думала, що головне в сім’ї – це кохання, — ділиться Любов Михайлівна. — Хоча матеріальне благополуччя теж дуже важливе. А от тепер, через 50 років, точно знаю – тільки кохання. Буде воно, буде все. Часто згадую приказку і внукам нагадую як формулу справжньої любові: «Не по хорошому милий, а по милому хороший». Так говорять про людину, яку люблять не за те, що вона хороша, а просто люблять, такою, як вона є.

Як у шлюбі прожити щасливо 50 років - новости Днепра

Як уникнути труднощів у подружньому житті?

— Не буває безхмарного життя, — відповідає вона. – Труднощі — це перевірка стосунків: чи готові перейти на наступну сходинку сімейного щастя. Володимир Семенович з тієї породи мужчин, для яких сім’я – основа в житті, він уміє цінити сімейний затишок, радіти моїм успіхам, успіхам дітей, внуків. Певно, найскладніший період у нас був у 90-ті роки, коли затримували зарплату. Доводилося, як кажуть, варити суп із сокири. Але, як не дивно, труднощі ще більше об’єднують. У сім’ї багато залежить від того, як було в батьківських родинах чоловіка та дружини. От я, наприклад, виросла в сім’ї військового, тато міг прийти додому вдень і вночі, але що б не трапилося, скільки грошей би не було в гаманці, вдома його завжди чекав обід. Так і у нас. До речі, мій чоловік теж кадровий військовий і вийшов на пенсію у званні полковника. Дуже часто, коли ми приходимо увечері з роботи, вже після вечері він миє посуд. Я можу й сама помити, але йому шкода моїх рук. Є багато такого в домі, що я ніколи не робила, наприклад, чоловік не дозволяє мені виносити відро зі сміттям.

Новий рік золоті молодята зустріли у родинному колі. Зібралася хороша компанія – діти, внуки, друзі. Атмосфера була святкова, душевна, чарівно-новорічна.

Таїсія КУЗЬМЕНКО

Категория: Новости Днепра, Общественные и социальные новости Днепра

Приєднуйтесь до нас у

Дивіться також: