Станіслав Жолудєв, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України»: Ми хотіли б поговорити про загальну ситуацію з розвитку місцевого самоврядування в Дніпровській міській територіальній громаді і конкретно про ситуацію з квартальними комітетами як органу самоорганізації населення, які є однією зі складових місцевого самоврядування. На жаль, коли ми торкнулися цієї теми, вона виявилася непопулярною та неактуальною. Особливо у порівнянні з розвитком децентралізаційних процесів в сільській місцевості та появою чисельних ОСББ, створенням об’єднаних територіальних громад різного типу, об’єднанням власників багатоповерхових будинків тощо. Доля квартальних комітетів — це проблема не лише міста Дніпро, а й усіх великих міст. Особливо тих, де домінує багатоповерхова забова і найбільша частина мешканців проживає не в приватному секторі.
Квартальні комітети знаходяться в певному занепаді, зрозуміло чому. Перш за все тому, що вони є достатньо важкою категорію органів самоорганізації населення в плані їх скупчення. Тобто це достатньо великі території з великою кількістю проблем. Приватна забудова і сектори в будь-якому місті завжди несуть більше проблем, аніж багатоповерхові будинки, з якими все більш-менш зрозуміло. І ще у нас, на жаль, існує така негативна тенденція, що більше уваги приділяється і посадовцями, і депутатським корпусом, і навіть під час виборчої кампанії кандидата в депутати різного рівня саме мікрорайонам компактного проживання містян, там, де існує багатоповерхова забудова. І, звісно, такі проблеми залишаються без відповідної уваги. Коли ми з цим зіткнулися, ми зрозуміли, що тут треба працювати. Що саме ця ланка місцевої самоорганізації населення є найбільш недорозвиненою і вразливою навіть після того, як у нас вже 6 років триває децентралізація. У нашому регіоні її можна оцінити як дуже успішну, але квартальні комітети і досі залишаються в такому недорозвиненому стані. Тому ми вирішили зробити відповідний проект щодо підвищення обізнаності представників квартальних комітетів, щодо їхього більш глибокого залучення до загальних тенденцій розвитку місцевого самоврядування. Для цього ми вирішили провести двокомпонентний проект. Це проведення фокусгрупових досліджень з наступним аналізом ситуації. Виходячи з того, що було отримано, провести зустріч безпосередньо з представниками квартальних комітетів міста Дніпро для того, щоб вперше з ними познайомитися. Та надати їм такий перший базовий рівень знань, навичок та вмінь, які вони можуть використати в подальшому своєму розвитку. Тобто цей проект передбачає дві категорії заходів. Один з них вже відбувся – це соціологічне дослідження.
2 етап у нас буде складатися з п’яти зустрічей офлайн. Це будуть семінари, тому що, як ми вже з’ясували, люди, які туди прийдуть, готові отримувати інформацію, а не брати участь у бесіді.
На жаль, ми не можемо охопити всі 8 районів міста, тому зараз проведемо 5 семінарів для 6 районів Дніпра. У нас Чечеловський та Центральні райони будуть об’єднані в одну таку зустріч. Планується, що ці заходи будуть проведені 29-30 червня. Протягом двох днів в Амур-Нижньодніпровському, Індустріальному, Самарському, Новокодацькому районах відбудеться зустріч представників двох комітетів. Під час цих зустрічей ми будемо намагатися налагодити з ними контакт, дамо їм базову інформацію про статус, повноваження, форми роботи органів самоорганізації населення у вигляді квартальних комітетів, надамо їм рекомендації технічного і правового характеру, розповімо, як самим почати, як продовжувати розвиватися, будувати свою роботу найближчим часом, куди звертатися, з ким співпрацювати.
Надія Міхно, доктор соціологічних наук, соціолог-аналітик: Актуальність цього питання є абсолютно очевидною. На найпершому етапі даного проекту нами було проведено соціологічне дослідження із застосуванням методу фокус-групи, яке дозволяє у форматі групової дискусії обговорити більш актуальні, точні моменти, які можуть надати інформацію щодо проблемного поля роботи квартальних комітетів, перешкода та запитів на вирішення кола проблем. Учасники дослідження були представниками квартальних комітетів з різних районів міста. Ми намагалися обговорити з учасниками, як виглядає ситуація зараз, які проблеми виникали під час створення квартальних комітетів, які проблеми виникають під час створення ОСН на цьому етапі, якби вони хотіли бачити ситуацію у майбутньому, що треба зробити, щоб зрушити з теперішньої «патової» ситуації та які можливі пропозиції оптимізації роботи ОСН можуть надати представники квартальних комітетів. Результати, які були отримані в результаті проведення фокус-групи підтвердили нашу початкову гіпотезу, що є певний вакуум інформації та певних навичок, в якому опинилася квартальні комітети, оскільки на них менше зосереджена була увага в порівнянні з територіальними громадами, ОСББ. Відповідно є певні проблеми, які виникають на локальному рівні для окремих квартальних комітетів. Говорячи з представниками квартальних комітетів щодо того, яка основна мета взагалі існування квартальних комітетів, ми з’ясували, що серед широкого переліку цільових точок існування квартальних комітетів, які прописані на законодавчому рівні, представники квартальних комітетів, на жаль, виконують лише місію з покращення благоустрою, оскільки є досить обмеженими в ресурсах. Відповідно є ряд недоліків організації роботи та проблем існування квартальних комітетів в цілому. Серед основних проблеми, які пов’язані з регулюванням юридичних підстав роботи результати неоднорідні для Новокодацького, Самарського та Центрального районів в плані створення органів самоорганізації населення після місцевих виборів, після ліквідація районних рад. Безперечно, однією з головних проблем є економічні, оскільки квартальні комітети залишаються «сам на сам» з рядом фінансових проблем, а в той же час вони і не бачить, яким чином вони можуть їх розв’язувати. Вони не мають певних фінансових надходжень, якщо вони не беруть участь у програмах, наприклад, на зразок співфінансування проектів ОСББ. Також вказують на нестачу опорних знань щодо можливостей участі у партисипативних проектах. Є технічні проблеми, вирішення яких може спростити роботу. Починаючи навіть з приміщень, оскільки є запит на отримання доступу до приміщень для роботи і безперечно це фінансові проблеми — фінансові питання з адекватною оплатою роботи голів квартальних комітетів та питання щодо можливостей організації тих самих внесків громадян. Безперечно, є потреба в певних тренінгових навчаннях. Є запити щодо отримання інформації, яким чином та як правильно взаємодіяти з органами місцевого самоврядування, з представниками депутатського корпусу: від місцевого до народних депутатів, яким чином має відбуватися запит на отримання інформації та допомоги тощо. Цих знань бракує представникам квартальних комітетів, а також, безперечно, є зацікавленість в участі в певних програмах, але вони не бачить можливості, яким чином вони можуть бути залучені до цього процесу.
Відповідно ми бачимо, що серед представників квартальних комітетів є певний інформаційний вакуум, є ряд моментів і об’єктивних проблем матеріально-технічного характеру, з якими вони стикаються та на які варто звернути увагу і представникам місцевого самоврядування, і іншими рівнями влади. Також уваги заслуговує неоднорідність квартальних комітетів. Наприклад, центральні райони стикаються з меншими проблемами, ніж районі у віддалених частинах міста. Самарський, Новокодацький райони, які мають велике територіального охоплення саме приватного сектору. Також бракує кадрів та спеціальних тренінгів для тих, хто має бажання взяти участь в межах квартальних комітетів.
