З нагоди цієї дати 26 вересня у сквері імені Т.Г.Шевченка, що на вулиці Передовій, відбувся мітинг-реквієм. Організований силами виключно активу Facebook спільноти «Березанівка – наш райончик». Жодних рознарядок на участь у мітингу для шкіл чи підприємств. Актив Березанівки за день до зібрання розклеїв оголошення: Бережеш пам’ять про минулу війні, маєш можливість гуртом вклонитися визволителям – прийди.
І прийшло немало амурян: молодих, літніх, дітей… Мітинг розпочався з хвилини скорботи за загиблими в авіакатастрофі поблизу Харкова. Хвилиною мовчання вшанували і тих воїнів, що загинули на цій під час Великої Світової.
У день звільнення Амур – Нижньодніпровського району у парку на Передовій відкрили нову меморіальну дошку із 59 іменами, загиблих героїв, що звільняли місто. Це продовження проекту, яким опікується журналіст та краєзнавець, автор книжки «Ломівський плацдарм» Леонід Безуглий.
Чотири роки тому Леонід Безуглий розпочав кропітку роботу з архівами, шукав інформацію по друзях та сусідах. Тоді, силами громади було зібрано і перевірено інформацію про загиблих воїнів. Стало питання увічнення їх пам’яті. І 9 травня 2019 року, у сквері, було урочисто відкрито першу меморіальну дошку тим, хто творив Перемогу, — а на меморіальних плитах викарбовано імена реальних людей, що жили в Амур-Нижньодніпровському районі та захищали цю землю.
«Цим подіям – 77 років. І малим дітям, та що там дітям, тим кому сьогодні 20, 30 років нереально складно уявити, що тут на цій площі, біля цих будинків, у Березанівці, Ломівці, Кам’янці, на вулиці Передовій, йшли жорстокі бої!
І з кожного двору, кожної тутешньої оселі виходили молоді хлопці – захищати свій дім. Власну батьківщину. Вони були учасниками жорстоких боїв на Ломівському плацдармі. І на жаль, тут і вмирали, від кулі супротивника. Хлопці падали замертво, і на гідний похорон героїв, коли гриміть війна, не було часу. Ціна свободи — сотні загиблих — і тиждень червоних від людської крові хвиль після форсування Дніпра. Маємо право забути? Ні! Ніколи!», — сказав Леонід Безуглий у своєму виступі перед громадою.
Біля стели полеглим стояли у варті воїни зі зброєю, військові ліцеїсти поклали хвойну гірлянду до вічного вогню, а жителі району принесли живі квіти до солдатських могил і меморіалу полеглим землякам. Потужно лунав Гімн України у виконанні учасників пісенного ансамблю «Юність Дніпра».
Коротку, але дуже зворушливу поминальну службу відправив настоятель Свято-Ільїнського храму Православної Церкви України Євген Добрянський.
Приємною несподіванкою для всіх стала поява міського голови Бориса Філатова. Саме він виступив автором передмови до книжки Леоніда Безуглого «Ломівський плацдарм» про оборону Дніпра. Війна не оминула і родину Філатових. Дід міського голови Трохим Федоров – загинув у 1943-му році на болотах під Вітебськом.
Дуже тепло сприйняли присутні участь в урочистостях сучасних героїв-захисників — бойових офіцерів Артура Панченка, командира взводу 17-ї танкової бригади у 2014-2015 роках, Андрія Ніколайчука, командира роти, а також офіцерів, які продовжують служити у лавах Збройних Сил України.
Зі сцени лунали пісні, багато патріотичних, зокрема у виконанні ансамблю «Юність Дніпра». До сліз зворушував виступ квартету «Світло Софії». Як завжди на висоті була «Зоряночка». Аплодували стоячи присутні вокальному таланту неймовірної Ліліани Скляр. Модерувала захід зі сцени – директорка ЗОШ№ 117 Таїсія Мусієнко, її голос звучав так пронизливо, що кожне слово пробирало до самого серця.
А ще була польова каша — для всіх…
Олексій Безуглий, шеф-редактор медіахолдингу «Наше місто»
«Життя триває, та, на жаль, не припиняється й війна. Посеред меморіальних плит з іменами тих, хто боронив нашу землю майже вісім десятиліть тому, ми з болем в серці, із сльозами на очах віддали шану їх наступникам, молодим хлопцям, які пішли на небо з палаючого літака лише минулого тижня. Не заростують пам’ятні плити бур’янами, — не дамо! Ми не забудемо та нікому не дозволимо забути про тих, хто й понині ціною свого життя стримуає війну якнайдалі від наших домівок. Це наш обов’язок перед нашими батьками та синами, це справа, яка давно вже стала для мене стала особистою».
Фото: Сергей Бараненко
Категория: Архив, Новости Днепра, Общественные и социальные новости Днепра
