Тут буде місто сад: як Дніпро перетворюється на зелену столицю України (Фото)

Англійський соціолог Ебенізер Говард наприкінці XIX століття розробив концепцію міста-саду. Він уявляв його у вигляді кіл зі спільним центром. Головним елементом містобудування мали бути численні зелені масиви і сади, які б оточували будинки. В центрі – величезний парк, який перетинають шість бульварів. Навколо — громадські споруди, а по периметру широка скляна аркада, де розміщені магазини.

Рівняємося на Європу

Дерева позитивно впливають на міський клімат. Перш за все вони служать резервуарами для чистого повітря. Їхні крони не лише створюють тінь, захищаючи людей від прямих сонячних променів, але й поглинають до 25 відсотків звукової енергії, створюючи для мешканців будинків комфортні умови проживання.

На думку британських архітекторів, зелені зони підвищують якість життя, тому їхнє облаштування має відбуватися за участі громад. Американський ландшафтний архітектор Лоуренс Халпрін одним із перших почав активно залучати місцеві спільноти до формування зелених просторів навколо їхніх будинків. Наприклад, у Лондоні міським озелененням опікується не мерія, а районні муніципальні ради за активної участі місцевих громад. Вони курирують питання озеленення на власних територіях: лише комісії, створені при цих радах, мають право виділяти землю під забудову (без згоди муніципальної ради реалізувати будівельний проєкт не зможе ані мерія, ані уряд). Вони ж займаються благоустроєм парків, набережних і інших зелених зон. Водночас уряд та мерія не виділяють кошти на міський благоустрій. Гроші на озеленення надходять з районного бюджету, який наповнюється шляхом місцевого податку. Його розмір варіюється залежно від району й у середньому складає 150 фунтів стерлінгів. Завдяки такій політиці на лондонських вулицях за 15 років з’явилося 260 гектарів зелені.

Якщо виходити із розмірів та площі зелених насаджень, то найзеленішим містом Європи можна вважати британський Шеффілд. 61 відсоток його міської площі — це рослинність: більше двох мільйонів дерев, 250 парків та громадських садів. Від нього дещо відстає австрійський Відень. Тут дерева займають 51 відсоток міського простору, а на кожного віденця припадає по 120 квадратних метрів зелені.

Міста, що впроваджують таку політику, досягають високих екологічних показників. Так, 2016 року статус зеленої столиці Європи отримала словенська Любляна. Адміністрація міста реалізує екологічну програму Vision Ljubljana 2025, яка передбачає збільшення кількості парків та зелених зон. У багатьох із них облаштовані спортивні майданчики, щоб заохотити люблянців займатися спортом на відкритому повітрі. 2017 року цей титул перейшов до німецького Ессена – міста, розташованого в колишній вугільній агломерації Рура. Мета тамтешньої адміністрації амбітна – до 2020-го у місті має бути створене таке природне середовище, щоб кожному ессенцю до найближчої зеленої зони доводилось долати не більше 500 метрів.

Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує на користі зелених насаджень для міського простору. Це справжні зони комфорту та відпочинку вкупі із пташиним співом та шумом фонтанів.

12 квадратних метрів зелені на одного дніпряніна

В Україні неконтрольована хаотична забудова ущільнює великі міста. Подекуди забудовники повністю ігнорують будь-які норми озеленення. Серед нових будинків не знаходиться місця для відпочинку та рекреації, замість зелених зон облаштовуються паркувальні майданчики, позбавляючи жителів чистого повітря, тіні й тиші. Разом із цим настільки зростає кількість транспорту, що дерева не справляються із очищенням повітря. За даними екологів, один автомобіль лише за дві години роботи забруднює стільки кисню, скільки одне дерево продукує два роки.

Дніпряни часто скаржаться на масову вирубку дерев, загазованість повітря й надмірну асфальтизацію вулиць.

Згідно з Правилами утримань зелених насаджень у населених пунктах України рівень озеленення міських вулиць має бути не менше 25 відсотків, а територій біля шкіл – 45—50 відсотків. У степовій зоні країни, в якій знаходиться наше місто, озелененої площі повинно бути не менше 12 квадратних метрів (0,0012 га) на мешканця. З урахуванням наявності великих промислових підприємств та залізничних вузлів цей показник повинен збільшуватись до 30 відсотків (0,0017 га).

У Дніпрі проживають близько мільйона людей, його площа 40 500 га, загальна площа зелених насаджень у 2012 році становила 566,4 га. При законодавчо визначеному нормативі на території міста має бути озеленено 1700 га загальної площі з урахуванням кількості населення.

Значну територію у місті займають балки та яри, малосприятливі для забудови. Так, на його правобережній частині близько 17 балок і 20 ярів. Найбільші із них – Тонельна, Красноповстанська, Запорізька, Аптекарська, Сухий яр, Діївська.

Для ведення зеленого будівництва ґрунти придатні без обмежень. Загальновідомий факт, що збільшення площі зелених насаджень сприятливо впливає на процеси зсувів та підтоплень, а також запилення території.

Сто тисяч саджанців для міста

Яскравий приклад поєднання рекреаційної та пейзажної функцій в гористій місцевості на території Рибальської балки — проєкт реконструкції парку «Зелений Гай», реалізований у 2015—2018 роках. Його можна з гордістю назвати однією з найкращих візитівок нашого міста.

Протягом останніх років частково реконструювали набережну Дніпра на житловому масиві Перемога, де на цей час облаштований парк «Прибережний». У подальших планах міської ради – реконструкція центрального парку Лазаря Глоби.

На початку березня міський голова Дніпра Борис Філатов підписав меморандум з озеленення із громадською організацією «Екорада». Він наголосив на важливості такого співробітництва не лише тим, що свідомий бізнес і активні громадяни підставляють міській владі плече. Це також привід ще раз сказати територіальній громаді про те, наскільки важливою є самоорганізація людей у різних галузях.

— Це не просто меморандум, а узгоджена позиція, яка говорить про те, що ефективність завжди краща за ефектність, — сказав Борис Філатов. – Безперечно, дерева висаджувати потрібно, та робити це необхідно правильно.

За словами мера, лише торік у Дніпрі висадили близько 2,5 тисячі зелених насаджень. Алгоритм, де, скільки та які саме, нині розробляє департамент парків і рекреацій та профільні служби мерії. Інвентар і роботу волонтерів забезпечать організатори ініціативи. Очікується, що для висадження дерев визначать не лише парки та сквери, а й інші майданчики. Головна умова – можливість подальшого догляду за зеленими насадженнями. Всього для Дніпра та області планують придбати до ста тисяч саджанців.

У планах міста масштабне очищення від відходів та озеленення балок; контроль виконання зобов’язань забудовників, власників промислових підприємств щодо здійснення озеленення своїх територій; проведення суботників та підвищення рівня свідомості громадян. Все це дозволить зробити Дніпро зеленою столицею держави, історію перетворення якого можна буде порівнювати з історією світових зелених міст.