В сентябре прошлого года Президент Зеленский поручил своей команде разработать и принять Трудовой кодекс. Конечно же, КЗоТ 1971 года нужно было обновлять. Но оказалось, что новый гораздо хуже старого. Профсоюзы бьют тревогу, поскольку трудовые нормы, которые предлагают депутаты, ударят по правам работающих украинцев. Да и вообще новый Трудовой кодекс противоречит Конституции. В частности, это упрощение процедуры увольнения, в том числе беременных и матерей, отказ от фиксации рабочего времени и графиков и другое, передает корреспондент «НМ».
В случае принятия законопроект через полгода вступит в силу, и тогда с трудовым рабством столкнутся миллионы.
Договор англосаксонского разлива
Виталий Дубиль, председатель Днепропетровского областного объединения профсоюзов:
— Большинство людей ожидали, что после прихода новой команды к власти ситуация в стране начнет меняться к лучшему. Увы, надежды вновь не оправдались. С лета прошлого года началось серьезное падение промышленного производства, а осенью многие металлургические предприятия вообще остановились. Это привело к простоям и увольнению работников. Напряженная ситуация на рынке труда обострилась еще больше. В итоге — катастрофический дефицит бюджетов, сокращение социальных программ, ухудшение материального положения трудящихся. И пусть никого не обольщает «общая температура по больнице» в виде средней зарплаты по области 12 084 гривни. По тем же официальным статданным, больше половины работающих на Днепропетровщине до нее не дотягивают, а шесть процентов живут на минималку. Кроме того, идет резкое нарастание зарплатных долгов. Неудивительно, что ситуация в обществе и трудовых коллективах накаляется. Но в Киеве на это никак не реагируют. Вместо того чтобы поднимать экономику, развивать промышленное производство, расширять внутренний рынок и увеличивать инвестиции, в Кабмине заняты совсем другим. Ведомство, которое возглавляет господин Милованов в компании с парламентским Комитетом по соцполитике под руководством госпожи Третьяковой, неожиданно озаботилось реформированием трудового законодательства.
Работа над новым Трудовым кодексом, в том числе и с участием профсоюзов, началась еще в начале 2000-х. С трудом, но баланс интересов между работодателями и наемными работниками нашли. Все наработки отвергли и в турборежиме начали подготовку нового Закона о труде. Минэкономразвития и Комитет по соцполитике ВР на скорую руку наштамповали и внесли на рассмотрение парламента законопроекты. Они шокировали не только людей труда, но и многих отечественных правоведов, международные профобъединения, поскольку существенно ограничиваются и права профсоюзов как законных представителей трудящихся. Кроме того, готовившиеся кулуарно, без учета мнения непосредственных субъектов процесса трудовых отношений проекты зачастую прямо противоречат друг другу, вносят неразбериху и хаос. На это, кстати, обратило внимание и Министерство юстиции. К предложенному правительством законопроекту «Про працю» там первоначально дали замечания на 30 страницах, а позже, очевидно, под давлением зеленый свет.
Категорическое несогласие с подобным беспределом профсоюзы высказали во время многотысячных акций в Киеве, на митинге трудящихся и профорганизаций в Днепре. Мы объединяем более полумиллиона людей труда области.
Очевидно, что в угоду олигархам и транснациональным корпорациям стране и ее гражданам навязывается очень жесткая модель трудовых отношений. Она направлена на закрепление бесправности наемных работников и отстранение профсоюзов от их защиты.
По мнению известного украинского юриста Владимира Богатыря, творения Милованова и Ко – не что иное, как скомпилированные отдельными нормами из англосаксонской системы права прошлых лет. Когда-то они привели к дискриминации наемных работников и многочисленным конфликтам, вследствие чего были отменены. Так что реформаторы тянут нас в начало прошлого века.
Чтобы снять возникшее напряжение в обществе, профсоюзы предлагают власти отозвать законопроекты, совместно их доработать и только после всенародного обсуждения вынести на рассмотрение парламента. С требованием вмешаться в ситуацию и защитить права простых работников мы обратились и гаранту Конституции.
Знищують правові і соціальні гарантії
Олексій Погрібняк, юрист обкому профспілки працівників культури, профспілковий адвокат:
— Запропонований урядом законопроєкт «Про працю» №2708 руйнує збалансовану систему законодавчих прав і гарантій, порушує ряд конституційних норм. Зокрема статтю 22, де зазначається, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Найбільш негативним явищем нового проєкту є стаття 35 «Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця», коли роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником. Про своє рішення він письмово або засобами електронного зв’язку має повідомити працівника у строки від 15 до 90 днів, залежно від стажу його роботи на підприємстві. Крім того, фізична особа — підприємець має право з власної ініціативи розірвати короткостроковий трудовий договір, попередивши про це працівника за три календарних дні у письмовій формі або засобами електронного зв’язку. Вводиться й новий сезонний трудовий договір, який можна достроково розірвати з ініціативи роботодавця у разі припинення роботи більше ніж на тиждень з виробничої причини або скорочення обсягу робіт. При цьому вводиться нефіксований робочий час і немає гарантій, що робота буде надаватися постійно. У випадку її відсутності вона може оплачуватися лише вісім годин на місяць.
Оскільки роботодавець має право в односторонньому порядку складати додаткову угоду до письмового трудового договору, людину взагалі можна звільнити будь-коли. Позбавити роботи можна й при хворобі, якщо загальна кількість лікарняних днів на рік сягне 150.
Статтею 48 проєкту встановлено, що «нормальна тривалість робочого часу складає 40 годин протягом кожного семиденного періоду. Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем з урахуванням специфіки його діяльності та консультацій з представниками працівників». Оскільки скасовується обов’язкова наявність Правил внутрішнього трудового розпорядку, виникає загроза, що керівник самостійно визначатиме будь-яку кількість годин на день для роботи. Не буде і двох вихідних, так як щотижневий обов’язковий графік передбачає відпочинок 24 години замість нинішніх 42.
При цьому у статті 77 зазначено, що при застосуванні надурочних робіт оплата здійснюється принаймні на 20 відсотків вище від оплати праці працівника в межах встановленої у трудовому договорі норми. За нинішнім КЗпП це подвійний розмір.
Звужуються права щодо стягнення невиплаченої заробітної плати. Строк без обмежень замінили на рік.
Незахищеними будуть одинокі матері та жінки, що мають двох дітей до 15 років чи дитину з особливими потребами. Заборонено звільняти лише вагітних і жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Також ці працівники втрачають право на додаткові оплачувані відпустки, що надаються зараз тривалістю десять календарних днів, а в окремих випадках і 17. Поняття «одинока матір» виключене з урядового проєкту, тому всі гарантії для цієї категорії будуть скасовані.
Не витримує жодної критики й спроба позбавити профспілки функцій повноважного представника працівників і захисника їхніх трудових і соціально-економічних прав. Натомість вводиться поняття «медіація при трудових спорах», яка є платною. Нині члени профспілок користуються безоплатною допомогою профорганів, зокрема при зверненні до суду.
Смех сквозь слезы «О своей смерти предупредите за две недели«
Реакция на новый Трудовой кодекс в соцсетях была незамедлительной. Наряду с гневными постами многие пытались шутить. Даже от имени отдела кадров разработали «Памятку работнику». Так, если человек носит дорогие костюмы и сумки, значит, его дела идут слишком хорошо и в прибавке он не нуждается. Если одевается плохо, тоже денег не жди – просто надо научиться управлять теми, что есть. Если средне – тоже прибавка не светит, итак тратит правильно.
Больничный теперь не катит: если смогли дойти до врача, дойдете и до работы. «Каждый работник имеет 52 персональных дня в году. Они называются воскресенье. Все отныне идут в отпуск одновременно 1 января, 8 Марта и 1 Мая.
Смерть близких – не причина пропускать работу, поскольку помочь им уже невозможно. Пусть неработающие провожают их в последний путь. О собственной же смерти нужно предупреждать за две недели, чтобы вам нашли замену.
Поскольку сотрудники тратят слишком много времени на посещение туалета, вводится график — по алфавиту и конкретно указанному времени. В экстренных случаях можно с письменного разрешения начальника поменяться с коллегой. Дополнительно вводится трехминутное ограничение на пользование кабинкой. После этого туалетная бумага втягивается в коробку, дверь открывается, появляется ваше фото для стенгазеты.
Худые работники имеют 30 минут на обед, чтобы поесть как следует. Нормальным людям для перекуса достаточно 15 минут. Толстякам — 5 минут, чтобы выпить коктейль для похудения и таблетки.
Отдел кадров обещает сделать все возможное для своих сотрудников. Но все вопросы, жалобы и предложения будет направлять куда подальше, пишут в соцсетях.
За невиконання зобов’язань – законний страйк
Ігор Токовенко, голова профспілки гірничо-металургійного комплексу:
— Законопроєкт «Про працю» за номером 2708 порушує цілий ряд конвенцій Міжнародної організації праці, ратифікованих Україною, та не відповідає директивам ЄС, з якими наше законодавство має бути гармонізоване в межах євроінтеграційних процесів. Контрактно-мобільна система надає пріоритети роботодавцям і порушує права працівників. Це драконівський законопроект, і він викликав справедливе обурення в суспільстві.
Профспілка ГМК і авіаперевізників підготувала 200 поправок до цього кодексу. На їхній основі розробили таблицю, куди додали поправки інших профспілок, роботодавців та інститутів. Якщо вони будуть враховані, працівники матимуть можливість відстоювати свої права в судах. Профспілка ГМК розробила проєкт закону про страйки. Він надає працівникам реальну можливість реалізувати своє право на страйк. Згідно з процедурою у певному структурному підрозділі збирають підписи більшості працівників і повідомляють роботодавця про свої вимоги, які мають бути законними і соціально обґрунтованими, скажімо, збільшення зарплати чи скорочення робочого часу. Перемовини ведуться 15 днів. Якщо вимоги не задоволені, працівники мають право припинити роботу. Роботодавець у свою чергу теж має право зупинити роботу на п’ять днів, причому йому забороняється залучати штрейкбрехерів, тобто осіб, які працюють замість страйкарів. Це, по суті, дуже прогресивний законопроєкт. Він дозволяє працівникам колективними діями захищати свої права і відстоювати інтереси. Якщо його приймуть, це буде великий крок уперед.
Стаття 35 Закону «Про працю» констатує, що працівник може бути звільнений роботодавцем фактично без пояснення причин. Це порушує базову конвенцію Міжнародної організації праці, тому в наших правках є обов’язковим, що роботодавець має зазначити причину звільнення. Вона повинна бути пов’язана з кваліфікацією працівника, поведінкою чи виробничою необхідністю. Уряд пропонує перехід від романо-германської континентальної моделі трудового права до англо-саксонської, в якій значну роль відіграє судова практика, а не закон. За нашими поправками, якщо працівник звільнений незаконно, він іде в профспілку, де йому готують консультаційний матеріал, обґрунтовують порушення його прав і вже тоді він звертається до суду.
Наша профспілка вважає, що потрібно обмежити на підприємствах і кількість строкових договорів, оскільки вони провокують нестабільність. Для заможного суспільства пріоритетом має бути стабільна робота.
Люди – не роботи
Сергій Семенов, оператор станків з програмним управлінням Дніпровського стрілкового заводу:
— За три роки роботи на цьому підприємстві у мене жодного разу не виникало непорозумінь з адміністрацією. Роботу я добре знаю, вчасно і якісно її виконую. Керівництво зі свого боку дотримується домовленостей, прописаних у колективному договорі і соцпакеті. Якщо потрібно щось терміново зробити, без питань виходимо в вихідні. Це оплачується у подвійному розмірі, є й щедрі премії. Якщо захворів, іду на лікарняний. За нинішнім КЗпП щороку маю 24 дні відпустки.
Якщо приймуть новий Кодекс «Про працю», не знаю, як будемо працювати. Його справедливо називають узаконеним рабством. Роботодавець зможе викликати мене на роботу будь-якого моменту, у тому числі вночі, у вихідні тощо. Стандартні обмеження, які діють зараз, планують скасувати. І заплатять лише на 20 відсотків більше, ніж за роботу у звичайному графіку. Це ж не по-людськи. Так само можна сказати і про короткострокові контракти, які роботодавці зможуть розривати в будь-який час і з будь-якої причини. Єдина вимога — попередити працівника про звільнення за 15 днів. Причому допускається попередження в будь-якій формі, хоч у вигляді СМС. Жодних виплат, крім зарплати за відпрацьований період, не передбачається. За що ж тоді жити і де взяти час на пошук нової роботи? За бажанням роботодавця в контракті також можна передбачити пункт про переведення працівника до іншого роботодавця, можливе збільшення трудового навантаження при збереженні діючої зарплати (розширення посадових обов’язків) тощо. Якщо відмовитись від таких умов, це може стати приводом для анулювання договору. А ще планують скасувати п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними. Цікаво, ті, хто пише закони, мають хоч якесь уявлення про роботу на промислових підприємствах. Людина ж не робот, їй потрібно відпочивати і відновлювати сили.
Окремо в законопроєкті виписаний процес звільнення. Зараз людину можна звільнити за її заявою, за погодженням сторін або ж за статтею — за порушення трудового законодавства. При цьому їй надається можливість відпрацювати ще два тижні і отримати за них зарплату. Новий проєкт дає достатньо приводів для звільнення. Наприклад, вам можуть вказати на двері, якщо роботодавець зафіксує два порушення за півроку. Цікава класифікація таких порушень. Це, наприклад, може бути розголошення комерційної таємниці. Але що сюди входить — не зазначено. Тобто під цю статтю можна підігнати що завгодно, в тому числі обговорення робочих проєктів, розголошення інформації про зарплату тощо. Порушенням будуть вважати також тривалу хворобу, неявку на роботу, багаторазові запізнення тощо. Конкретні списки того, за що можуть звільнити, пропонується прописувати індивідуально у складних договорах. А незгода працівника з такими умовами може бути підставою для його звільнення. Базова 24-денна відпустка в новому проєкті збережена. Але роботодавець може викликати з неї співробітника за виробничою необхідністю.
Автори: Юлія БАБЕНКО, Ніка БОГДАНОВА.
Категория: Архив, Новости Днепра, Общественные и социальные новости Днепра
Метки: рабство, трудовой кодекс, укрнет
