І досі думаєте, що зміни клімату – це новини з далеких країв, що вчені лякають глобальним потеплінням, а метеорологи згущують барви? Клімат змінюється, він став якийсь нервовий. Влітку може випасти град і сніг або, як минулої осені у Дніпрі, зацвісти бузок і черешня. Невідомі раніше урагани й смерчі все частіше заглядають у наш регіон. Уже нікого не дивують потужні зливи, коли за два дні випадає місячна норма опадів, справжнє випробування для міського господарства. Як змінився клімат в області? Як адаптуватися до нього містянам і аграріям? Що конкретно може зробити людина? Про це журналіста «НМ» запитала у спеціалістів.
ЗИМА ТЕПЕР КОРОТША НА МІСЯЦЬ, А ОСІНЬ ДОВША
Василь Гринчак, начальник Дніпропетровського регіонального:
– Клімат – система динамічна і їй притаманні природні коливання. Середньорічна температура повітря на Землі продовжує підвищуватись, причому швидше, ніж у доіндустріальний період (до 1760 року). Якщо взяти ближче до наших реалій, то у Дніпрі після найхолоднішого 1987 року середньорічна температура підвищується постійно.
2016 року нам у руки потрапив «Краткий климатический очерк г. Днепропетровска (составлен по материалам наблюдений с 1886 по 1937 гг.)», складений начальником сектору служби погоди Дніпропетровського відділення Гідрометслужби А. Н. Михайловим.
Доля довідника досить цікава: 1943 року він був вивезений фашистами з Дніпропетровська, а 48-го повернутий з Берліна в УГМС УРСР, про що свідчить відповідний запис на другому аркуші нарису.
Маючи такий безцінний матеріал, ми вирішили проаналізувати, як змінився клімат Дніпропетровщини, на прикладі двох 50-річних періодів: 1886–1937 та 1961–2015 років, взявши для цього його головні характеристики – температуру повітря і атмосферні опади.
Абсолютний максимум з +40,1°С (серпень 1930-го) виріс до +40,9°С (серпень 2010-го), абсолютний мінімум -32,1°С (січень 1935-го) піднявся до -27,8°С і змістився на грудень (1997-й).
Середня температура на Дніпропетровщині зросла майже на градус. Багато це чи мало? Підвищення середньорічної температури на 0,1 градуса веде до збільшення теплого періоду на один день. Тож, у нас потеплішало в усі пори року: зима стала коротшою на місяць, весна приходить значно раніше з різким підвищенням температури і стала довшою чи не на місяць, літо скоротилося на 11 днів, а осінь подовшала на 21 день. Правда, осінь потеплішала й опадів у цю пору поменшало.
Спостерігаються значні коливання кількості опадів за місяць. Останніми роками відмітили їхню значну нерівномірність, особливо літніх, як по інтенсивності і кількості (за один дощ випадає половина і навіть місячна норма), так і площі, відповідно, значно зросла тривалість бездощових періодів.
Найсильніша засуха була влітку 2015 року. Почастішали у нас такі стихійні явища, як шквали, сильні грози, град.
Як і про інші природні явища, сказати про зміни клімату однозначно добре це чи погано не можна. Значний теплий період, з одного боку – добре, але тривалі бездощові призводять до зниження врожайності на полях. Через сильні зливи виникає підтоплення в містах. Одним словом, змінюється екологічна система регіону. Тож, різні галузі повинні по-різному адаптуватися до цих змін, аби пом’якшити їхній вплив. Наприклад, для міст потрібні заходи, які б знизили вплив на інфраструктуру, для сільського господарства – зміна структури посівів, облаштування поливних систем та інше.
ЮРСЬКИЙ, ТРІАСОВИЙ, АНТРОПОЦЕН
Юрій Грицан, доктор біологічних наук, професор кафедри екології та охорони навколишнього середовища Дніпропетровського агроекономічного університету:
– Клімат змінюється і буде змінюватися завжди. Ми стоїмо на порозі глобальних змін і переходимо в новий геолого-кліматичний період – антропоцен. Так, діяльність людини має вплив (погіршує ситуацію), але вона на другому місці. Років через 30 на планеті може зникнути близько мільйона видів рослин і тварин (на сьогодні їх більше двох мільйонів).
Кліматичні зміни вже вплинули на флору та фауну Дніпропетровщини, що яскраво простежується на водному середовищі. Через потепління води і перетворення Дніпра, по суті, на ланцюг забруднених лиманів, в акваторії з’явилися бички, медузи та інші істоти, не характерні для прісноводних річок.
Що робити в ситуації змін клімату? Їх треба розглядати як ресурс і підбирати, наприклад, у сільськогосподарському виробництві нові технології.
ЗАМІСТЬ ГОРОХУ – КВАСОЛЯ І НУТ
Анатолій Гайворонський, голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Дніпропетровської області
– Клімат помітно змінився: в останні десять років різко потеплішало, опадів навесні поменшало. Це, звичайно, впливає на сільськогосподарські культури. Кукурудза страждає від надмірної спеки та нестачі вологи, горох горить, що вже говорити про картоплю. Років сім я займався цією культурою. Її можна було садити в холодний ґрунт, намагалися це робити по буграх, опадів вистачало і збирали від 25 до 35 тонн з гектара. Та клімат так змінився, що останній раз я поніс збитки і перестав займатися картоплею.
Можна подивитися на досвід вирощування кукурудзи в Америці. Вона там добре росте на зрошених землях і дає по 200 центнерів з гектара. Нам до Америки далеко (і не тільки через відстань), бо у нас своє зрошення знищили, відновити його можливості немає, середній та малий бізнес кинутий на виживання, а дотації держави отримують олігархи та латифундисти.
Щоб адаптуватися до нинішніх кліматичних умов, потрібно переходити на інші технології обробки ґрунту, які заощаджують вологу. За такою технологією (обробка по смугах) я цього року посіяв рапс і отримав сходи. Зважаючи на кількість опадів, якби обробляв ґрунт і сіяв за традиційною технологією, то взагалі б нічого не отримав. У нинішніх кліматичних умовах потрібно сіяти переважно озимі культури. Щодо бобових, то зверніть увагу на більш сухостійкі квасолю, нут. Нут витриваліший в посуху за звичний горох, хоч і непростий у вирощуванні, але попит на нього росте.
КОЖНЕ МІСТО Є ДЖЕРЕЛОМ ЗМІНИ КЛІМАТУ
Артем Павличенко, доктор технічних наук, професор, завідуючий кафедрою екології та технологій захисту навколишнього середовища НТУ «Дніпровська політехніка»:
– Хоч дослідження кліматичних змін в Україні ведуться понад сто років, найбільш гостро ситуація постала в останнє десятиріччя. В чому саме проявляються ці зміни? Міняються температура й перехідні періоди між сезонами. Років двадцять тому не було таких температурних стрибків, сніг випадав у грудні й лежав до березня. Чіткішими були межі між порами року: осінь так осінь, зима так зима.
Що відбувається зараз? Одні фахівці пов’язують це з кліматичними змінами, інші вважають, що це просто коливання температури.
Наукою, з великою долею вірогідності, доведено, що причиною змін клімату, які ми спостерігаємо зараз, є парникові гази в атмосфері, що з’являються в результаті життєдіяльності людини.
Певно, кожен містянин спостерігав таку ситуацію: на території мегаполісу температура взимку близько нуля, відлига, а виїжджаєш за місто – лежить сніг. Пригадуєте, кілька років підряд у Дніпрі на Новий рік був дощ, а за містом – справжня зима зі сталим сніговим покровом. І це на території однієї області. Тож, у місті своя погода, кожне місто є фактично джерелом зміни мікроклімату.
Дослідженнями (правда, 23-річної давності) встановлено, що й в різних місцях Дніпра температура може різнитися на три й більше градусів, у залежності від кількості промислових, теплогенеруючих об’єктів, кількості транспорту, який спалює солярку, бензин та газ, а все це веде до утворення теплових викидів. Звичайно, один транспортний засіб здійснює мінімальні викиди, але тисячі є значним джерелом і парникових газів, і теплового забруднення. До того ж усі вони впливають не лише на територію України, а до нас приходять інші, від яких ми не можемо огородити ні повітря, ні водні ресурси, бо планета у нас одна.
У містах гостріше відчуваються зміни клімату, погіршується комфортність проживання. Особливо дошкуляє задуха від забрудненого викидами транспорту повітря у літню спеку, а восени додає шкідливих викидів у атмосферу звичка спалювати листя.
Як кожен із нас може протидіяти змінам клімату, що треба і можна зробити? Починати треба із повсякденних речей і поступово дотримуватися більш екологічного стилю життя. Це допоможе природі відновлюватися, а нам – жити у більш здоровому середовищі.
Ми зі студентами брали мішки і збирали сміття на берегах Дніпра. Хтось думає, що досить прибрати один раз і завжди буде чисто, але це не так, дбати про довкілля треба постійно.
Щодня ми споживаємо природні й енергетичні ресурси, вони прямо чи опосередковано спричиняють викиди парникових газів, а отже, і глобальне потепління та зміни клімату. Споживаючи менше, ми й довкіллю допоможемо, і збережемо свої кошти.
Кожен із нас і всі ми разом будемо протидіяти змінам клімату, коли замінимо освітлення у квартирі на енергоефективне, встановимо лічильники тепла, води, газу, утеплимо будинок. Якщо долатимемо невеликі відстані пішки, велосипедом чи громадським транспортом. А ще – сортуватимемо сміття, здаватимемо на переробку відходи, купуватимемо енергоефективні побутові прилади, братимемо в магазин багаторазові торбинки замість одноразових пакетів, садитимемо дерева.
Населенню потрібні роз’яснення про наслідки зміни клімату, для тих, хто цього не хоче розуміти, – штрафи. Залишив після відпочинку сміття на березі – відпрацюй на прибиранні тощо. А тим, хто, наприклад, висаджує дерева у дворі, сортує сміття, – заохочення. Як і тим, хто встановлюватиме на будинках сонячні панелі, мінятиме звичайні авто на електричні або сідатиме на велосипед.
МОЛОДА КАРТОПЛЯ ДО НОВОРІЧНОГО СТОЛУ
Олена МІШИНА, еколог, жителькаПавлограда:
– Про те, що клімат змінився, став теплішим, свідчить і той факт, що я зараз вирощую на дачі по два врожаї молодої картоплі у відкритому ґрунті. Років двадцять тому я висаджувала її у квітні під плівку, робила спеціальну гноєву подушку, аби в ґрунті було необхідне тепло. Тепер же саджаю в той же час, до Благовіщення, але ні подушка, ні плівка вже не потрібні. Тепла достатньо, поливаю і в червні маю молоду картоплю. Другий врожай отримую восени. Закладаю кілька пакетів у холодильник, аби до новорічного столу мати улюблену літню страву – відварену молоду картопельку з кропом.
Люблю вирощувати квіти, екзотичні для нашої місцевості рослини. Наприклад, інжир. Ще кілька років тому він радував лише цвітом, а плоди, хоч і зав’язувалися, та не встигали дозрівати, бо не вистачало необхідного тепла. Зараз же інжир дає плоди, оскільки погодні умови для нього стали сприятливі.
ШАКАЛІВ ПРИВАБИЛА ТЕПЛА ЗИМА
Олександр Олійник, завідуючий сектором Дніпропетровського управління лісового і мисливського господарства:
– У звітах з мисливських секторів значиться, що минулого року на Дніпропетровщині виявили щість-вісім шакалів. Насправді їх може бути більше, оскільки точно порахувати диких тварин неможливо. Головна причина появи шакалів у нашій області криється в теплих зимах у регіоні в останні роки. Ці тварини нетипові для нашої місцевості, тому це здивувало жителів області. В основному шакали з’являються у покинутих хатах віддалених сіл, а також біля боліт, каналів, що заростають очеретом, іноді можуть жити на звалищах. В області дозволено відстрілювати шакалів, але лише під час мисливського сезону полювання на хутряних звірів.
Категория: Архив, Новости Днепра, Общественные и социальные новости Днепра, Особое мнение
